Броньована техніка переживає один із найскладніших періодів за всю історію сучасної війни. Ще кілька років тому танки, бойові машини піхоти та бронетранспортери регулярно використовувалися для підтримки штурмових дій, доставки піхоти та прориву оборони. Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася: величезна кількість безпілотників зробила пересування важкої техніки надзвичайно ризикованим.
Проте говорити про остаточне зникнення БМП чи танків із війни зарано. Навпаки, зараз триває пошук технологічного рішення, яке дозволить знову використовувати бронемашини без надмірних втрат.
Таку думку в коментарі УНІАН висловив ветеран російсько-української війни, майор у відставці Олексій Гетьман.
Чому бронетехніка опинилася в тіні
За словами експерта, сьогодні у військ накопичилася значна кількість броньованих машин. Просто відмовитися від них неможливо, адже йдеться про величезні ресурси та техніку, яка потенційно може залишатися надзвичайно корисною.
Проблема полягає не в тому, що БМП раптом втратили свої бойові характеристики. Головна проблема — умови, у яких їм доводиться працювати.
Безпілотники змінили саме поняття безпеки на передовій. Якщо раніше бронемашина могла розраховувати на броню, маневр, маскування та підтримку інших підрозділів, то тепер її можуть виявити та атакувати з повітря невеликі й відносно дешеві дрони.
Традиційні засоби захисту поступово перестають давати необхідний результат.
«Такої техніки у всіх багато. І з нею наразі немає що робити — не списувати ж на металобрухт. Зараз виділяють сили та ресурси, аби спробувати захистити техніку. Раніше були різні захисні сітки, "мангали". Наразі це вже неефективно», — пояснив Гетьман.
Йдеться про відомі конструкції, які встановлювали над бойовими машинами для захисту від дронів та боєприпасів, що атакують зверху. Проте розвиток безпілотників змушує постійно змінювати і способи протидії їм.
На зміну «мангалам» можуть прийти активні системи
Одним із найбільш перспективних напрямків експерт називає активний захист.
Росія вже працює над системами, які повинні реагувати безпосередньо на загрозу та знищувати або відхиляти її ще до контакту з бронею.
Принцип роботи такого комплексу відрізняється від звичайної пасивної броні. Якщо броня просто намагається витримати удар, активна система повинна виявити небезпечний об'єкт і спробувати перехопити його.
«Активний захист — це засіб, який спрацьовує назустріч снаряду чи дрону, коли той потрапляє в зону ураження. Тобто щойно боєприпас наближається, відбувається спрямований вибух назустріч. І кінетична енергія активного захисту компенсує енергію ураження снаряда чи дрона», — зазначив Гетьман.
Якщо подібні системи зможуть ефективно працювати проти сучасних ударних дронів, це потенційно здатне змінити правила використання бронетехніки.
Втім, саме тут починається нове технологічне протистояння. Будь-який засіб захисту поступово отримує відповідь. Якщо активна система навчиться перехоплювати один тип загрози, виробники безпілотників намагатимуться створити тактику або конструкцію, яка дозволить обійти цей захист.
Тому майбутнє бронетехніки значною мірою залежатиме не від однієї конкретної технології, а від цілої системи взаємодії розвідки, засобів РЕБ, дронів, активного захисту, маскування та тактики.
Україна теж готує повернення броні
Важливий момент полягає в тому, що Україна не збирається просто залишити на складах величезний парк броньованої техніки.
За словами Гетьмана, відповідні розробки та випробування вже тривають.
«Робота триває і з нашого боку. Просто в нас це відбувається не так популістично, особливо не афішується. Але тривають випробування, зокрема польові. Тобто робота йде, ніхто не буде залишати таку велику кількість техніки просто так», — сказав він.
Це означає, що нинішня ситуація може бути лише тимчасовим етапом.
Фактично військові отримали завдання переосмислити саму концепцію бронемашини. Вона більше не може бути просто металевою платформою з гарматою та екіпажем усередині. Машина майбутнього має бути частиною комплексної системи, у якій виявлення загрози та реагування на неї відбуваються максимально швидко.
Чому військові дедалі частіше пересуваються без броні
Гетьман пояснює, що нині використання БМП на передовій залишається мінімальним. Перевагу часто віддають техніці, яка здатна швидко змінювати позицію та уникати ударів.
Це одна з найбільш помітних змін сучасної війни.
Раніше броня сама по собі була одним із головних способів підвищити шанси військових на виживання. Тепер же важливу роль відіграють швидкість, непомітність, дистанція та можливість не перебувати в машині в момент атаки.
«Росіяни сьогодні взагалі спішуються. Їх висаджують за 15–20, а інколи й за 30 кілометрів від лінії бойового зіткнення. І далі вони йдуть на штурми пішки. Усе це пов’язано з тим, що техніка, зокрема БМП, на нинішньому етапі війни вкрай вразлива», — розповів експерт.
Водночас змінилася не лише роль бронетехніки.
За словами Гетьмана, артилерія зараз застосовується інакше, ніж на попередніх етапах війни. Значно менше використовуються міномети та важка техніка, тоді як дедалі більшого значення набувають далекобійні системи й безпілотні комплекси.
Це створює парадоксальну ситуацію: арміям все ще потрібні бронемашини, але використовувати їх за старими правилами стає практично неможливо.
Роботи можуть змінити роль БМП
Ще один напрямок, який активно розвивається, — роботизовані комплекси.
Безпілотні наземні платформи вже можуть перевозити вантажі, евакуювати поранених, доставляти боєприпаси, вести розвідку та виконувати інші завдання, для яких раніше потрібно було відправляти людей або традиційну бронетехніку.
І саме відсутність екіпажу може стати однією з головних переваг такої техніки.
Гетьман навів показовий приклад із власного досвіду спілкування з фахівцем Харківського заводу імені Малишева.
Ще до початку АТО він запитав спеціаліста, яким чином можна максимально захистити екіпаж танка.
Відповідь тоді могла звучати як жарт: найкращий спосіб захистити екіпаж — зробити так, щоб його не було всередині танка.
Сьогодні ця ідея вже перестала бути фантастикою.
«Ми вже бачили перший у світі парад роботизованої техніки в Києві. Така техніка використовується без екіпажу. Ще до початку АТО я спілкувався з одним із фахівців заводу імені Малишева в Харкові. Я тоді запитав, як зробити так, щоб екіпаж танка був максимально захищений. І він відповів, що найкращий спосіб захистити екіпаж танка — це зробити так, щоб його не було в танку. Тоді це сприймалося як жарт, але зараз фактично стало реальністю», — зазначив Гетьман.
Битва технологій тільки починається
Розвиток дронів фактично змусив військових переглянути багаторічні уявлення про те, якою повинна бути броньована машина.
З одного боку, БМП залишається потужним інструментом. Вона здатна перевозити піхоту, забезпечувати вогневу підтримку та діяти там, де звичайний транспорт не впорається.
З іншого — величезна кількість дешевих безпілотників створила принципово нову загрозу. Відносно недорогий дрон може змусити залишити дорогу, змінити маршрут або взагалі відмовитися від використання дорогої бойової машини.
Саме тому зараз відбувається своєрідна гонка: безпілотники стають розумнішими та точнішими, а бронетехніка отримує нові системи захисту.
Росія вже випробовує в бойових умовах комплекс активного захисту «Арена-М». Російська сторона розраховує, що він допоможе захищати бронемашини від сучасних засобів ураження. Водночас українські фахівці звертають увагу на потенційні слабкі місця таких систем і можливість їх обходу.
Паралельно російська сторона намагається використовувати й інші способи боротьби з дронами — зокрема спеціальні світлошумові гранати, які, за задумом їхніх розробників, мають ускладнювати роботу операторів та сенсорів безпілотників.
Але кожне нове рішення неминуче породжує нову відповідь.
БМП не зникнуть — вони мають змінитися
Сьогодні може здаватися, що епоха великих броньованих машин поступово завершується. Проте більш правильним буде сказати, що завершується епоха їхнього традиційного застосування.
БМП вже не може безкарно рухатися відкритою місцевістю так, як це відбувалося в минулих війнах. Танку недостатньо просто мати товсту броню. Бронетранспортеру недостатньо швидкості.
Машини мають бачити загрозу, взаємодіяти з дронами, протистояти засобам ураження та, можливо, працювати взагалі без екіпажу.
Тому нинішнє зменшення кількості бронетехніки безпосередньо на передовій ще не означає її остаточного списання з історії війни. Навпаки, величезні запаси машин створюють стимул знайти для них нову роль.
І якщо розробникам вдасться поєднати броню з активним захистом, безпілотними технологіями, засобами радіоелектронної боротьби та сучасною розвідкою, БМП можуть знову повернутися на поле бою.
Але вже зовсім іншими — швидшими, технологічнішими й значно менш залежними від людини всередині.
