Заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов уперше детально розповів про обставини свого викрадення, утримання та події, які згодом завершилися збройним конфліктом між співробітниками СБУ та представниками Головного управління розвідки Міноборони України.
Його розповідь проливає нове світло на один із найбільш резонансних інцидентів останніх днів у Києві. За словами Каплунова, його силоміць забрали біля власного будинку, кілька разів перевозили між автомобілями, тримали із зав’язаними очима та допитували щодо нібито контактів із ФСБ.
Водночас СБУ публічно озвучує іншу версію подій. У службі заявляли про запобігання теракту, який, за їхньою інформацією, ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного національного руху. Каплунов стверджує, що ця офіційна версія безпосередньо його не стосується.
«Це було чистої води викрадення»
Як розповів Каплунов, напад стався приблизно за десять днів до його публічної розповіді. За його словами, біля будинку на нього напали невідомі люди, які спочатку представилися співробітниками поліції.
Військового повалили на землю, надягли наручники та посадили в чорний автомобіль BMW. Жодних обвинувачень, стверджує Каплунов, йому на той момент не висували.
Далі почалася низка переміщень. Спочатку його пересадили до мікроавтобуса, а потім — до позашляховика. Після цього, за словами Каплунова, його привезли на режимний об’єкт.
Саме там, як стверджує заступник командира РДК, він зрозумів, що до його затримання можуть бути причетні співробітники Служби безпеки України.
«Мені зав’язали очі, прикували ланцюгами», — так він описує умови свого утримання.
За словами Каплунова, його очі протягом тривалого часу залишалися закритими скотчем. Він також стверджує, що перебував у камері та був прикутий ланцюгами.
Для людини, яка звикла працювати в умовах війни, саме відсутність інформації могла бути одним із найважчих моментів. Каплунов не знав, куди його привезли, що відбувається навколо і що буде далі.
Два дні допитів і звинувачення у зв’язках із ФСБ
Найінтенсивнішими, за його словами, стали перші дві доби.
Каплунов стверджує, що під час допитів йому закидали нібито наявність комунікації з представниками ФСБ. За версією, яку йому озвучували, цю комунікацію він начебто передав своєму безпосередньому начальнику Дмитру Іванову.
Сам Каплунов заперечує, що така комунікація мала місце.
Він також заявив, що фізичного насильства під час допитів, за винятком моменту самого викрадення, до нього не застосовували. Проте, за його словами, психологічний тиск був значним.
Зокрема, йому нібито говорили, що він може «зникнути назавжди» і що для нього можуть «рити яму».
У таких умовах, розповідає Каплунов, він погоджувався з версією допитувачів, навіть якщо вважав її неправдивою.
Цей епізод є одним із найбільш серйозних у його розповіді, адже йдеться не просто про затримання, а про ситуацію, у якій людина, за власними словами, не розуміла, чи буде звільнена і що з нею станеться надалі.
Після третьої доби, за словами Каплунова, інтенсивність допитів значно зменшилася.
Загалом він перебував у двох різних місцях. На першому об’єкті, за його словами, провів п’ять днів, після чого його перевезли на інший, де він залишався ще чотири доби.
Таким чином, загальний час його утримання склав дев’ять днів.
Звільнення завершилося новим конфліктом
Після дев’яти днів Каплунова, за його словами, звільнили та привезли назад до місця, де його раніше забрали.
Однак на цьому історія не завершилася.
За словами Каплунова, його не попередили про майбутні обшуки. Після повернення до квартири він опинився безпосередньо в центрі подій, які згодом переросли у стрілянину між співробітниками різних українських спецслужб.
Сам він стверджує, що під час обшуку заборонених предметів у квартирі не знайшли.
Більше того, за його словами, представники його підрозділу заздалегідь забезпечили охорону квартири, щоб під час слідчих дій ніхто не міг підкинути туди сторонні предмети.
Це твердження важливе в контексті взаємних звинувачень навколо операції. Каплунов фактично стверджує, що його команда побоювалася можливих провокацій і саме тому контролювала ситуацію на місці.
Що він знає про стрілянину
Окремо Каплунов розповів про стрілянину, яка сталася в Києві на тлі обшуку.
Він наголошує, що безпосередньо не бачив, що відбувалося за межами квартири.
«Стрілянину чув лише через вікно», — пояснив він.
Тому Каплунов не береться стверджувати, хто саме першим відкрив вогонь або як розвивалися події в деталях.
Водночас він підтвердив інформацію про трьох поранених представників ГУР. За його словами, один із них перебуває у важкому стані.
Про сам конфлікт між СБУ та ГУР повідомлялося після подій на вулиці Юрія Шумського в Києві. За даними медіа, протистояння було пов’язане саме з ситуацією навколо Каплунова.
Те, що суперечка між силовими структурами перейшла у стрілянину, стало одним із найбільш тривожних аспектів цієї історії.
Адже йдеться не про звичайний конфлікт між двома сторонами. СБУ та ГУР є структурами, які працюють у межах системи національної безпеки України, особливо важливої під час повномасштабної війни.
Саме тому подібний інцидент неминуче викликає питання не лише щодо конкретного затримання, а й щодо координації між силовими структурами.
Каплунов назвав можливу причину викрадення
Сам заступник командира РДК вважає, що справжня мета його викрадення могла бути іншою.
На його думку, таким чином могли намагатися дискредитувати спецпідрозділ «Тимура» та його командира.
Каплунов пов’язує ситуацію з давньою конкуренцією між різними українськими спецслужбами.
Він наголошує, що подібні протистояння особливо небезпечні під час війни, коли будь-який конфлікт усередині української системи безпеки потенційно може мати значно ширші наслідки.
За його словами, подібні ситуації можуть бути вигідними ворожим спецслужбам, оскільки вони створюють додаткову напругу між українськими структурами та підривають довіру до них.
Водночас це лише оцінка самого Каплунова. Публічно встановлені обставини конфлікту та мотиви всіх його учасників ще потребують повного розслідування.
Версії сторін суттєво відрізняються
Особливість цієї історії полягає в тому, що наразі існують дві принципово різні картини подій.
Каплунов говорить про викрадення, незаконне утримання, психологічний тиск і спробу прив’язати його до ФСБ. СБУ, зі свого боку, пов’язує ситуацію з розслідуванням можливого російського теракту та заявляє про контакти Каплунова з російською спецслужбою.
Раніше РДК повідомляв про зникнення свого заступника командира та звертався через це до ГУР, СБУ та ДБР. Тоді офіційних подробиць щодо місця перебування Каплунова не було.
Тепер після його звільнення з’явилася значно детальніша версія самого військового.
Однак його розповідь не ставить крапку в цій історії. Навпаки, вона породжує ще більше запитань.
Хто саме ухвалив рішення про затримання? На яких юридичних підставах Каплунова утримували дев’ять днів? Чому різні силові структури опинилися по різні боки конфлікту? Що саме стало причиною стрілянини? І головне — чи були дії окремих співробітників частиною узгодженої операції, чи ситуація вийшла з-під контролю?
Відповіді на ці питання мають принципове значення.
Скандал може мати серйозні наслідки
Історія навколо Каплунова стала набагато більшою, ніж просто справа одного військового.
На одному боці — твердження про можливу російську операцію та необхідність протидіяти діяльності ФСБ. На іншому — заява самого Каплунова про викрадення та психологічний тиск.
Між цими двома версіями опинилася ще одна надзвичайно чутлива тема — протистояння між українськими спецслужбами.
Навіть якщо подальше розслідування встановить, що окремі рішення мали законні підстави, сам факт збройного конфлікту між представниками двох силових структур потребує максимальної ясності.
Для держави, яка веде повномасштабну війну, внутрішня координація спецслужб є не другорядним питанням, а одним із ключових елементів безпеки.
Тому тепер увага буде прикута не лише до подальшої долі Каплунова, а й до офіційного розслідування самої стрілянини.
Каплунов уже дав свою версію. СБУ має власні твердження. Попереду — встановлення фактів, які повинні показати, що насправді відбулося за зачиненими дверима, чому військовий опинився під вартою без публічного пояснення і як ситуація навколо нього дійшла до збройного протистояння в центрі столиці.
Поки що остаточної відповіді на ці питання немає. Але після розповіді Каплунова ця історія стала ще гучнішою — і тепер приховати її справжні наслідки буде значно складніше.
