Замах на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако може мати значно складніший і глибший контекст, ніж здавалося одразу після вибуху. Сам Єрмолаєв заявив, що під час атаки могла бути використана надзвичайно рідкісна вибухова речовина, яка, за його словами, не перебуває у звичайному доступі та може бути пов’язана зі спеціальними структурами.
У новому інтерв’ю «Українській правді» бізнесмен окремо звернув увагу на можливе походження вибухівки та на фігуру офіцера Головного управління розвідки Міністерства оборони України Владислава Реута. Водночас ці твердження наразі залишаються частиною версій і припущень, які потребують підтвердження в межах розслідування.
Єрмолаєв стверджує, що використана під час замаху речовина була настільки специфічною, що її складно пов’язати зі звичайним кримінальним середовищем.
«З того, що зрозуміло, – вибухівка була дуже рідкісна. Із загальних джерел відомо, що у звичайних військових такої вибухівки немає, а в ГУР вона є», – заявив бізнесмен.
За його словами, особливості вибухової речовини можуть мати принципове значення для встановлення того, хто стояв за атакою і звідки було отримано необхідні компоненти.
Чому в справі з’явилося ім’я Реута
Окремою лінією в розповіді Єрмолаєва проходить Владислав Реут. За даними слідства, саме він разом із колишнім співробітником СБУ Віталієм Жиковичем підозрюється у вбивстві Анастасії Березовської — жінки, яку раніше оголосили в міжнародний розшук у зв’язку із замахом у Монако.
Єрмолаєв стверджує, що Реут міг мати необхідні професійні знання для роботи з вибуховими пристроями.
«Водночас у цій історії фігурує офіцер ГУР Владислав Реут, який безпосередньо брав участь у вбивстві Березовської. Є також інформація, що Реут – фахівець із вибухових пристроїв і що саме він виготовив пристрій, використаний під час замаху», – сказав бізнесмен.
На цьому місці виникає одна з найбільш чутливих версій у всій історії. Якщо твердження про особливий тип вибухівки та її можливе походження будуть підтверджені експертизами, слідству доведеться встановити, яким чином речовина могла опинитися за межами України та хто мав доступ до неї.
Втім, сам факт наявності у людини відповідних професійних навичок або роботи в певній структурі ще не доводить її участі в конкретному злочині. Остаточні висновки мають ґрунтуватися на доказах, експертизах, матеріалах кримінального провадження та рішеннях суду.
Єрмолаєв говорить про «рідку вибухівку»
Найбільш незвичайна деталь, на яку звернув увагу бізнесмен, стосується фізичних властивостей речовини.
За словами Єрмолаєва, йдеться про рідку вибухову речовину, яку нібито неможливо просто придбати у відкритому продажу. Він також заявив, що після її використання на тілі могли залишатися характерні хімічні опіки.
«Вона була перевезена з України, доставлена вже у вигляді виробу, який виготовив Владислав Реут, була доставлена в Європу і тут уже застосована», – стверджує Єрмолаєв.
Бізнесмен наголошує, що, на його думку, ця речовина є дуже спеціалізованою.
«Це дуже рідкісна річ, це рідка вибухівка, від якої потім залишаються страшні хімічні опіки на тілі», – додав він.
Якщо ця інформація відповідає дійсності, експертиза залишків вибухового пристрою може стати одним із центральних елементів розслідування. У подібних справах навіть незначні сліди речовин можуть мати значення для реконструкції механізму вибуху, встановлення типу пристрою та визначення можливого ланцюга його походження.
Водночас саме хімічний склад вибухової речовини, а не припущення окремих учасників історії, має показати, про який саме матеріал ішлося.
Що сталося в Монако
Вибух у Монако стався 29 червня близько 21:00. Унаслідок інциденту постраждали троє людей, двоє з них дістали дуже тяжкі поранення.
За даними джерел «Української правди» у бізнесових колах, серед постраждалих був Вадим Єрмолаєв та його близькі.
Після вибуху правоохоронці розпочали масштабні пошуки людини, яка могла встановити вибуховий пристрій. Підозрювану зафіксували камери відеоспостереження. Спочатку вважалося, що вона могла залишити територію Монако та виїхати до Франції.
Згодом журналісти встановили, що ймовірною виконавицею могла бути жінка, яка для конспірації видавала себе за чоловіка.
3 липня Інтерпол оголосив у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську. Монакські правоохоронці підозрювали її у встановленні вибухового пристрою, внаслідок якого тяжко постраждали Єрмолаєв та його родичі.
Однак ця історія отримала драматичний поворот уже через кілька днів.
Підозрювана сама стала жертвою вбивства
7 липня стало відомо, що Березовську знайшли мертвою неподалік Києва. Її тіло було закопане під Києвом.
Того самого дня Національна поліція, СБУ, ГУР та Офіс генерального прокурора повідомили про затримання двох чоловіків, яких підозрюють у її вбивстві.
Слідство припускає, що затримані могли бути пов’язані не лише з убивством Березовської. Правоохоронці також перевіряють їхню можливу причетність до замаху на Єрмолаєва в Монако.
Однією з підстав для такої версії стали фінансові операції. За даними слідства, затримані неодноразово здійснювали перекази на криптовалютні та банківські рахунки Березовської.
За версією правоохоронців, Березовську 3 липня поблизу селища Юрів Київської області могли вбити Владислав Реут та Віталій Жикович.
9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох підозрюваних під варту без можливості внесення застави.
Таким чином, навколо одного вибуху поступово сформувалася ціла система взаємопов’язаних епізодів: замах у Монако, втеча підозрюваної, її подальше вбивство, фінансові перекази та поява серед підозрюваних людей із досвідом роботи у силових структурах.
Версія про організаторів стає центральною
За даними співрозмовників «Української правди», близьких до розслідування, слідство розглядає Реута та Жиковича не лише як можливих виконавців убивства Березовської.
Правоохоронці також перевіряють версію, що саме вони могли бути організаторами замаху на Єрмолаєва.
Це докорінно змінює сприйняття всієї справи. У такому разі вбивство Березовської могло бути не окремим епізодом, а частиною спроби приховати або знищити сліди після атаки в Монако.
Саме тому питання про те, хто виготовив вибуховий пристрій, звідки взялася вибухова речовина, хто забезпечив її транспортування та хто координував дії виконавців, набувають особливої ваги.
Єрмолаєв фактично пропонує слідству ще одну ланку для перевірки: можливий зв’язок між спеціальною вибуховою речовиною та професійною діяльністю Реута.
«Тому сам собою напрошується висновок про можливий зв’язок між походженням цієї вибухівки та участю Реута», – заявив бізнесмен.
Однак саме слово «можливий» тут є принциповим. Це припущення, яке має бути або підтверджене доказами, або спростоване слідством.
Що каже ГУР
Єрмолаєв розповів, що після замаху спілкувався з офіційними представниками ГУР.
За його словами, йому заявили, що ситуацію вивчають та проводять внутрішнє розслідування.
Водночас бізнесмен критикує публічну позицію відомства, зазначаючи, що ГУР практично не коментує цю історію.
«Їхня позиція зводиться до того, що слідство триває і поки нічого не зрозуміло», – сказав він.
Окремо Єрмолаєв звернув увагу на те, що публічно не було заявлено про причетність співробітника ГУР до вбивства Березовської, хоча слідство висунуло відповідні підозри.
Саме тут виникає один із найбільш складних аспектів справи. Якщо людина є або була співробітником державної структури, її можливе залучення до тяжкого злочину автоматично породжує питання не лише про індивідуальну відповідальність, а й про можливе використання службових зв’язків, доступу до ресурсів та спеціальних знань.
Але поки кримінальне провадження триває, будь-які висновки про причетність державних органів або їхніх керівників до організації замаху були б передчасними.
Чому вибухівка може стати ключем до справи
У подібних розслідуваннях виконавець — далеко не єдина ланка, яку намагаються встановити правоохоронці. Не менш важливо зрозуміти, хто надав обладнання, де його виготовили, хто забезпечив транспортування та хто координував операцію.
Саме тому інформація про незвичайний тип вибухівки може виявитися принциповою.
Якщо експерти зможуть встановити точний склад речовини, технологію виготовлення та характерні особливості пристрою, це потенційно дозволить звузити коло можливих джерел його походження.
Далі постане питання логістики. Якщо пристрій справді був виготовлений в Україні, як стверджує Єрмолаєв, його необхідно було доставити до Європи, зберігати, перевезти до Монако та встановити у потрібному місці. Кожна така операція залишає потенційні цифрові, фінансові, транспортні або комунікаційні сліди.
Саме ці деталі можуть дозволити слідчим перейти від припущень до доказової бази.
Справа, у якій залишилося надто багато запитань
Замах у Монако вже перестав бути просто історією про вибух біля українського бізнесмена. Після смерті Березовської та затримання двох підозрюваних справа перетворилася на складний ланцюг подій, де кожен новий епізод породжує додаткові запитання.
Хто замовив напад?
Чому саме Єрмолаєв став його ціллю?
Хто виготовив вибуховий пристрій?
Звідки походила вибухова речовина?
Як вона потрапила до Європи?
Яку роль у цій історії могла відігравати Березовська?
І головне — чи пов’язані між собою замах у Монако та її подальше вбивство?
Поки що остаточних відповідей немає.
Єрмолаєв наполягає, що походження вибухівки та можлива роль Реута заслуговують на особливу увагу. Слідство, зі свого боку, має встановити, чи підтверджуються ці твердження об’єктивними доказами.
Якщо експертиза справді покаже використання надзвичайно рідкісної спеціалізованої вибухової речовини, а інші докази підтвердять її можливе походження та зв’язок із фігурантами справи, розслідування може отримати принципово новий напрямок.
Але до цього моменту всі версії мають залишатися саме версіями. Особливо коли йдеться про можливу причетність представників українських силових структур до злочину за кордоном.
Тепер головним завданням слідства є не просто знайти виконавців. Потрібно відновити весь ланцюг — від замовлення та виготовлення вибухового пристрою до його доставки в Монако, самого нападу і подальшої спроби приховати сліди.
І саме походження вибухівки, про яке заговорив Єрмолаєв, може стати одним із ключів до розгадки цієї заплутаної історії.
