Колишній міністр оборони України Михайло Федоров запропонував Сполученим Штатам незвичну форму військово-технологічного партнерства: Україна готова допомогти Вашингтону створити власну «армію дронів» в обмін на ракети-перехоплювачі для систем Patriot.
Про це Федоров розповів в інтерв’ю Financial Times. За його словами, Україна має унікальний бойовий досвід використання безпілотних систем і готова перетворити ці знання на практичну допомогу американській стороні.
«Я буду дуже радий допомогти Америці створити армію дронів — особливо в обмін на [перехоплювачі] Patriot, щоб ми пережили цю зиму», — заявив Федоров.
Він також підкреслив, що готовий піти на такий обмін.
Ідея фактично передбачає нову модель співпраці, в якій Україна може виступати не лише отримувачем військової допомоги, а й постачальником технологічного досвіду, напрацьованого безпосередньо під час війни.
Чому Федоров заговорив про «армію дронів»
Україна за роки повномасштабної війни перетворила безпілотники на один із ключових компонентів сучасних бойових дій.
Дрони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження цілей, спостереження, логістики та виконання великої кількості інших завдань.
Особливість українського досвіду полягає не лише у виробництві самих апаратів. Не менш важливими стали швидкість розробки нових моделей, адаптація технологій до умов фронту та здатність оперативно змінювати конструкцію безпілотників відповідно до нових загроз.
Саме цей досвід Федоров пропонує використати у співпраці зі США.
Його пропозиція виглядає як своєрідний обмін технологічних переваг. Україні потрібні ракети-перехоплювачі для Patriot, які є одним із найважливіших елементів захисту від повітряних атак. Сполученим Штатам, своєю чергою, може бути корисним український досвід створення та бойового застосування великої кількості безпілотних систем.
Фактично Київ може запропонувати Вашингтону те, що українська оборонна галузь навчилася робити в умовах реальної війни.
Patriot — критично важлива потреба України
Особливе значення у заяві Федорова має згадка про ракети-перехоплювачі для Patriot.
Ці системи є одним із найскладніших компонентів української протиповітряної оборони. Вони використовуються для боротьби з найбільш небезпечними повітряними цілями, зокрема балістичними ракетами.
Проблема полягає у тому, що кількість таких систем і боєприпасів для них обмежена, а потреба України залишається високою.
Саме тому питання забезпечення перехоплювачами регулярно опиняється серед головних тем переговорів Києва із західними партнерами.
Фраза Федорова про необхідність «пережити цю зиму» також має очевидний контекст. Восени та взимку Україна традиційно стикається з підвищеним ризиком масованих атак по енергетичній інфраструктурі.
Для держави критично важливо мати достатню кількість засобів ППО, здатних захищати великі міста, енергетичні об’єкти та інші стратегічні цілі.
Тому ракети для Patriot — це не просто ще один вид військової допомоги. Для України вони безпосередньо пов’язані зі здатністю захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру.
Чи може Україна справді «обміняти» технології на ракети
Формулювання Федорова про «обмін» не обов’язково означає буквальну бартерну угоду.
Йдеться радше про модель, за якої Україна пропонує партнерам технології, експертизу, розробки та бойовий досвід, натомість отримуючи доступ до необхідних оборонних ресурсів.
У сучасній оборонній промисловості подібні форми співпраці можуть включати спільні підприємства, обмін технологіями, ліцензування, інвестиції, спільні дослідницькі проєкти та виробництво озброєнь.
Україна має сильну позицію саме у сфері швидкого розвитку безпілотних систем.
Війна фактично стала масштабним випробувальним середовищем, у якому технології перевіряються не на полігоні, а в реальних бойових умовах.
Для американських військових це може становити значний інтерес.
Розмова з Маском: ще один важливий момент
Окремо Financial Times повідомило про попередні розмови Федорова з Ілоном Маском.
За інформацією джерел видання, власник SpaceX нібито заявляв Федорову про готовність дозволити Україні використовувати дрони із супутниковим зв’язком Starlink за межами української території для ударів по цілях у Росії.
Водночас, за словами співрозмовників FT, Маск наголошував, що таке рішення має бути політичним і залежить від Білого дому.
Сам Федоров відмовився коментувати свої розмови з Маском.
Цей епізод особливо важливий через роль супутникового зв’язку у сучасній війні. Надійна передача даних може бути критичною для управління безпілотними системами на великих відстанях.
Однак питання використання конкретних технологій за межами України має не лише технічний, а й політичний характер.
Будь-яке рішення, яке може безпосередньо впливати на удари по території Росії, здатне мати серйозні міжнародні наслідки.
Федоров хоче стати технологічним радником для партнерів
Після звільнення з уряду Федоров не планує залишати оборонно-технологічну сферу.
28 серпня стало відомо, що він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.
Сам Федоров повідомив, що хотів би отримати аналогічні консультативні ролі і в інших країнах-партнерах. Серед можливих напрямів він назвав Францію та США.
Такий формат може дозволити Україні експортувати не лише окремі технології, а й досвід побудови сучасної оборонної екосистеми.
Українські фахівці за роки війни накопичили величезний масив практичних знань щодо використання дронів, автоматизованих систем, розвідки та цифрових технологій.
Для партнерських держав це може бути цінним джерелом інформації при модернізації власних армій.
Новий оборонний фонд Федорова
Ще один напрямок діяльності, про який говорить колишній міністр, — створення фонду оборонних технологій.
Федоров хоче залучити до нього американські інвестиції та фінансування від приватного капіталу.
За його задумом, фонд має вкладати кошти у компанії, які розроблятимуть нові види озброєнь та технологічні рішення для поля бою.
Фактично йдеться про спробу створити механізм, який дозволить приватним інвесторам вкладати гроші у військові технології, орієнтовані на реальні потреби фронту.
Федоров вже веде переговори з венчурними інвесторами, приватними фінансистами та американськими технологічними компаніями.
За його словами, існує значний інтерес до українських оборонних інновацій.
Причина такого інтересу очевидна: українські технологічні компанії отримали можливість перевіряти свої розробки в умовах наймасштабнішого збройного конфлікту в Європі за десятиліття.
Війна як джерело технологічного досвіду
Федоров вважає, що конфлікт може тривати ще кілька років.
За його оцінкою, якщо війна продовжиться ще два-три роки, створений фонд зможе розробляти нові рішення для поля бою та одночасно давати інвесторам доступ до знань, які Україна накопичила за весь період війни.
Ця ідея має амбітну мету — перетворити український бойовий досвід на довгострокову технологічну перевагу.
Україна вже продемонструвала, що може швидко адаптуватися до появи нових загроз. Проте для збереження цієї переваги необхідні гроші, виробничі потужності, наукові кадри та доступ до міжнародних ринків.
Саме тому залучення американського приватного капіталу може мати для оборонної галузі не менше значення, ніж окремі державні поставки.
Є й питання до майбутнього фонду
Водночас навколо запропонованого фонду залишається низка питань.
Федоров поки не розкрив подробиць щодо власної ролі в управлінні структурою та не уточнив, чи може отримувати від її діяльності особисту фінансову вигоду.
Це питання може стати особливо важливим з огляду на його попередню роботу в уряді та контакти з міжнародними партнерами.
Будь-який подібний фонд потребуватиме максимальної прозорості, чітких правил інвестування та механізмів запобігання конфлікту інтересів.
Особливо якщо до нього планують залучати іноземний капітал і працювати з технологіями подвійного або військового призначення.
Україна намагається змінити роль у міжнародній оборонній співпраці
Пропозиція Федорова щодо «армії дронів» демонструє потенційну зміну підходу України до відносин із партнерами.
Раніше основна модель виглядала просто: західні країни постачають Україні зброю та фінансування, а Україна використовує їх для оборони.
Тепер Київ дедалі активніше може пропонувати іншу модель — спільне виробництво, технологічний обмін та передачу бойового досвіду.
Це особливо актуально для США, які самі переглядають підходи до майбутніх воєн.
Масове використання дешевих безпілотників змінює уявлення про співвідношення ціни та ефективності зброї. Війна показує, що дорогі системи можуть потребувати захисту від великої кількості відносно дешевих дронів.
Україна має практичний досвід адаптації до цієї реальності.
Що може отримати Україна
Якщо ідея Федорова отримає політичну підтримку, Україна потенційно може отримати не лише додаткові перехоплювачі для Patriot.
Спільні проєкти зі США могли б означати доступ до нових технологій, інвестицій, виробничих ланцюгів та американського ринку.
Для українського оборонно-промислового комплексу це могло б стати важливим кроком від моделі виживання в умовах війни до повноцінної інтеграції у західну оборонну промисловість.
Але для реалізації такого сценарію необхідні політичні рішення у Вашингтоні, чіткі домовленості та гарантії захисту технологій.
Поки неизвестно, чи готова американська адміністрація перейти від окремих поставок до настільки глибокого технологічного партнерства.
Пропозиція Федорова може стати початком нової дискусії
Заява Михайла Федорова привертає увагу не лише через згадку про Patriot.
Насправді вона стосується значно ширшого питання: яку роль Україна може відігравати у світовій оборонній індустрії після років війни.
Україна вже накопичила унікальний досвід застосування безпілотників і цифрових технологій. Тепер стоїть питання, чи зможе держава перетворити цей досвід на довгострокову економічну та технологічну перевагу.
Пропозиція допомогти США створити «армію дронів» в обмін на перехоплювачі Patriot — лише один із можливих форматів.
За ним стоїть набагато масштабніша ідея: Україна хоче бути не тільки країною, яка просить зброю для захисту, а й партнером, здатним запропонувати союзникам технології, досвід і готові рішення.
Для Києва це може стати одним із ключових напрямів майбутньої оборонної політики.
А для Вашингтона — можливістю отримати доступ до практичного досвіду війни, який уже сьогодні формує уявлення про те, якими можуть бути конфлікти майбутнього.
Поки що невідомо, чи перетвориться пропозиція Федорова на конкретну угоду. Але сама поява такої ідеї свідчить про важливу зміну: Україна дедалі активніше намагається конвертувати власний військовий досвід у технологічний і стратегічний ресурс.
