Ісландія зробила важливий політичний вибір, який може мати наслідки далеко за межами невеликої північної держави. На референдумі громадяни країни не підтримали відновлення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Результат виявився достатньо переконливим, хоча сам розклад голосів показав, що суспільство далеко не одностайне у питанні європейської інтеграції.
За підсумками голосування 52,8% виборців висловилися проти відновлення переговорного процесу з ЄС. За відповідну ініціативу проголосували 47,7%. Таким чином, різниця між двома таборами склала лише кілька процентних пунктів, однак саме цього виявилося достатньо, щоб прихильники продовження руху до Євросоюзу зазнали поразки.
Про результати референдуму повідомили ісландський мовник RÚV та «Європейська правда».
Рейк’явік голосував інакше, ніж решта країни
Однією з найбільш показових деталей референдуму стала суттєва різниця між столицею та іншими регіонами Ісландії. У двох виборчих округах Рейк’явіка більшість громадян підтримала саме відновлення переговорів з Європейським Союзом.
У Північному Рейк’явіку за варіант «так» проголосували 57,5% виборців. У Південному Рейк’явіку таких голосів було 54,5%.
Проте за межами столиці ситуація виявилася іншою. В усіх інших виборчих округах переміг варіант «ні». Найбільш виразною ця тенденція була у Північно-західному окрузі, де проти відновлення переговорів виступили 62,9% виборців.
У Північно-східному окрузі негативну відповідь підтримали 61,2%, у Південному — 60%. Навіть у Південно-західному окрузі, де розрив був меншим, близько 53% виборців виступили проти.
Це дозволяє говорити не просто про формальну перемогу одного з варіантів на референдумі, а про помітну географічну відмінність у поглядах ісландців на майбутнє своєї країни.
Столиця, де значно більша концентрація населення, економічної активності та міжнародних зв’язків, виявилася більш прихильною до відновлення євроінтеграційного курсу. Водночас значна частина виборців в інших регіонах не побачила достатніх причин для повернення до переговорів із Брюсселем.
Ісландці не просто проігнорували питання
Особливо важливою обставиною стала надзвичайно висока явка. На дільниці прийшли 225 031 із 272 690 виборців. Таким чином, участь у референдумі взяли 82,5% громадян, які мали право голосу.
Цей показник перевищив явку на парламентських виборах 2024 року, коли вона становила 80,2%.
Висока активність виборців робить результат референдуму особливо промовистим. Йдеться не про ситуацію, коли значна частина суспільства просто залишилася вдома, дозволивши активнішій меншості визначити майбутнє питання. Навпаки, ісландці масово прийшли на голосування і зробили свій вибір.
Усього 118 040 громадян проголосували проти відновлення переговорів, тоді як 105 339 підтримали відповідну пропозицію. Ще 1 652 бюлетені виявилися порожніми або недійсними — це приблизно 0,7% від загальної кількості голосів.
Отже, результат можна вважати чітким політичним сигналом: наразі більшість ісландського суспільства не готова повертатися до переговорів про членство в ЄС.
Чому питання ЄС залишається таким суперечливим
Ісландія є особливим випадком у європейській політиці. Країна вже дуже тісно інтегрована з Європою, хоча не є членом Європейського Союзу. Вона входить до Європейської економічної зони та має тісні економічні й політичні зв’язки з європейськими державами.
Саме тому дискусія про вступ до ЄС для ісландців ніколи не була питанням простого вибору між «Європою» та «не Європою». Країна і без повноправного членства має доступ до значної частини єдиного європейського ринку, а її громадяни користуються багатьма перевагами тісної взаємодії з ЄС.
Для противників членства цього часто достатньо, щоб вважати повний вступ непотрібним. Вони можуть аргументувати свою позицію тим, що Ісландія вже має можливість співпрацювати з Євросоюзом, не передаючи Брюсселю додаткові повноваження.
Окремим фактором є специфіка ісландської економіки. Рибальство традиційно має величезне значення для країни, а питання контролю над рибними ресурсами протягом десятиліть залишалося одним із центральних аргументів у суперечках про європейську інтеграцію.
Для частини суспільства членство в ЄС асоціюється не лише з економічними можливостями, а й із ризиком втрати більшої частини самостійності у визначенні власної політики.
Європейський Союз теж уважно стежив за голосуванням
Референдум в Ісландії мав значення не тільки для самої країни. У Брюсселі за його результатами стежили ще й через ширший контекст майбутнього Європейського Союзу.
Раніше європейські ЗМІ повідомляли, що представники ЄС розглядають можливе відновлення ісландського переговорного процесу як потенційно важливий сигнал для інших країн, які прагнуть зближення з Євросоюзом.
Особливо це стосується держав, економічно менш розвинених порівняно з найбагатшими членами блоку. Успішне повернення Ісландії до переговорів могло б продемонструвати, що перспектива членства залишається привабливою навіть для країни, яка вже має дуже тісні економічні зв’язки з ЄС.
Тепер цей сценарій опинився під питанням.
Для європейських інституцій результат референдуму є нагадуванням про те, що навіть тісна економічна інтеграція не гарантує автоматичного бажання країни перейти до повноправного членства.
Поразка «так» не означає завершення дискусії
Втім, було б помилкою сприймати результат референдуму як остаточну крапку в європейському питанні Ісландії.
Різниця між таборами виявилася відносно невеликою. Майже 105 тисяч громадян підтримали відновлення переговорів. Більше того, у столиці, яка відіграє ключову роль у політичному та економічному житті країни, більшість виступила саме за цей варіант.
Це означає, що питання членства в ЄС залишається серйозною частиною політичного порядку денного.
Ситуація може змінюватися залежно від економічних умов, міжнародної безпекової ситуації, відносин із європейськими країнами та внутрішньої політики Ісландії. Якщо суспільні настрої зміняться, тема переговорів може знову опинитися в центрі уваги.
Результат нинішнього голосування радше показує, якою є позиція більшості саме зараз.
Ісландія обрала обережність
У підсумку референдум продемонстрував важливу особливість сучасної Ісландії. Країна не відмовляється від співпраці з Європою і не ставить під сумнів власні зв’язки з європейськими партнерами. Однак значна частина громадян не вважає необхідним робити наступний крок — повертатися до переговорів про вступ до ЄС.
82,5% явки свідчать, що питання справді хвилює суспільство. Перемога варіанту «ні» означає, що на цьому етапі ісландці віддали перевагу збереженню нинішньої моделі відносин із Європейським Союзом.
Водночас географічний розподіл голосів показує: всередині країни існує глибока дискусія про те, яким має бути її майбутнє. Рейк’явік продемонстрував переважно проєвропейську позицію, тоді як більшість інших округів виступила проти відновлення переговорів.
Тому цей референдум став не лише голосуванням щодо конкретного переговорного процесу. Він перетворився на своєрідний тест для ісландського суспільства — тест на готовність змінити усталену модель відносин із Європою.
Ісландці наразі відповіли негативно. Але майже половина виборців сказала «так», а отже, суперечка про місце країни в європейському політичному просторі нікуди не зникла. Вона просто переходить у наступний етап — уже без негайного повернення за стіл переговорів із Брюсселем.
