Європейський Союз знову стоїть на порозі одного з найбільших геополітичних зрушень за останні десятиліття. Те, що ще кілька років тому здавалося повільним, майже застиглим процесом, сьогодні набирає обертів із новою силою. Про це прямо заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час дискусії на конференції URC 2026 у Польщі.
За її словами, Європейський Союз Європейський Союз може отримати нових членів уже до завершення її мандата у 2029 році. І хоча точна кількість країн ще не визначена, контури майбутнього розширення вже вимальовуються доволі чітко — і вони значно ближчі, ніж очікували багато аналітиків.
«Наступний член уже визначений»: Чорногорія найближче до фінішу
Найбільш упевнено Марта Кос говорить про Чорногорію. За її словами, саме ця балканська країна сьогодні має найбільші шанси стати наступним новим членом ЄС.
Чорногорія вже багато років веде переговори про вступ і поступово адаптує своє законодавство до стандартів Євросоюзу. Проте тепер, як підкреслює єврокомісарка, процес наближається до фінальної стадії.
Це не просто дипломатичний сигнал — це фактично політична заявка на завершення багаторічного шляху інтеграції. І якщо прогноз справдиться, ЄС вперше за тривалий час реально розшириться на Західні Балкани, регіон, який роками залишався «у черзі очікування».
Албанія прискорюється: переговори переходять у нову фазу
Не менш важливим є прогрес Албанії. За словами Кос, країна зараз переходить до етапу закриття переговорних глав, що є одним із ключових кроків на шляху до членства.
Албанія демонструє, що реформи можуть рухатися швидше, ніж це було ще 10–15 років тому. І це, як зазначають у Єврокомісії, свідчить про загальне пожвавлення політики розширення.
Фактично мова йде про зміну ритму всього євроінтеграційного процесу: те, що довгий час буксувало через бюрократію та політичні суперечки, тепер отримало новий імпульс.
Ісландія повертається у гру: можливий референдум змінює розклад
Окремо Марта Кос згадала і про Ісландію — країну, яка раніше вже розпочинала, але згодом призупинила шлях до ЄС.
Тепер ситуація може змінитися. Якщо громадяни підтримають відповідне рішення на референдумі, Ісландія може повернутися до переговорного процесу і знову стати потенційним кандидатом на вступ.
Цей сценарій додає процесу розширення ще більше динаміки, адже йдеться не лише про технічні переговори, а й про політичну волю суспільства, яке безпосередньо визначає майбутнє країни.
Найшвидше розширення за 15 років: ЄС змінює темп
Марта Кос підкреслила, що нинішній етап є безпрецедентним за останні півтора десятиліття. Рух у напрямку розширення, за її словами, зараз активніший, ніж будь-коли за останні 15 років.
Але за цим оптимізмом стоїть і складна правда. Прискорення процесів не є випадковим — воно стало реакцією на глибокі геополітичні зрушення в Європі та навколо неї. Саме війна в Україні стала каталізатором, який змусив ЄС переосмислити власну політику безпеки, кордонів та стратегічного впливу.
Європейський Союз дедалі більше сприймає розширення не лише як бюрократичний процес, а як інструмент стабільності, безпеки та довгострокового миру на континенті.
Український контекст: очікування, напруга і політичні реалії
Окремо важливою частиною загальної дискусії залишається Україна. Раніше Марта Кос вже окреслювала різні сценарії можливого вступу України до ЄС, а також пояснювала, які саме питання зараз є ключовими у переговорах.
Україна сьогодні перебуває у центрі європейської уваги, але водночас процес інтеграції залишається складним і багаторівневим. Йдеться не лише про реформи, а й про адаптацію до величезного масиву європейського законодавства, економічних стандартів і політичних вимог.
Додатковий виклик створює і суспільна думка в окремих країнах ЄС. Наприклад, останні опитування в Польщі показують неоднозначне ставлення громадян до перспективи розширення Союзу на схід, що додає політичної чутливості всьому процесу.
Європа на роздоріжжі: що означає нова хвиля розширення
Сьогодні Європейський Союз опинився у моменті, коли кожне рішення має довгострокові наслідки. Розширення — це не просто збільшення кількості країн-учасниць. Це зміна балансу сил, економічної архітектури та політичної ваги Європи у світі.
Чорногорія, Албанія, Ісландія та інші потенційні кандидати — це не лише нові прапори в Брюсселі. Це нові виклики для єдності, нові бюджети, нові компроміси та нові правила гри.
І водночас це шанс. Шанс для ЄС стати сильнішим, більш впливовим і більш згуртованим у світі, який стрімко змінюється.
Європа входить у період, коли слова «розширення ЄС» знову перестають бути абстракцією і перетворюються на конкретні політичні сценарії з чіткими термінами, іменами та рішеннями. І, схоже, найближчі роки стануть визначальними для всього континенту.
