Російські військові почали застосовувати нову тактику використання FPV-дронів поблизу фронту. Безпілотники ховають біля доріг, у дворах або за іншими укриттями, де вони залишаються непомітними для водіїв. Коли поруч проїжджає автомобіль, дрон може зафіксувати його за звуком і піднятися для атаки.
Про нову тактику розповів радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.
За його словами, дрон у такому випадку фактично перетворюється на приховану засідку. Він не перебуває постійно в повітрі, не видає себе шумом і може чекати на появу цілі просто біля дороги.
Флеш оприлюднив відео, на якому видно, як український військовий пікап проїжджає через населений пункт. У цей момент безпілотник, який до цього ховався за воротами одного з дворів, різко піднімається і починає переслідувати автомобіль.
Дрон може чекати годинами
Головна особливість такої тактики полягає не лише в тому, що безпілотник ховають від очей. Його намагаються зробити максимально економним у режимі очікування.
Ще у квітні 2026 року Сергій Бескрестнов розповідав про поширення дронів, які отримали назву «ждуни». Йшлося про безпілотники, здатні тривалий час перебувати в режимі очікування, практично не витрачаючи заряд акумулятора.
За його словами, російські розробники зменшили потужність відеопередавача до мінімального рівня. Завдяки цьому один із продемонстрованих безпілотників міг залишатися в режимі очікування близько 12 годин.
Для фронтової логістики це створює принципово нову проблему.
Звичайний FPV-дрон необхідно підняти в повітря, знайти ціль і спрямувати до неї. Це означає, що його потрібно постійно контролювати, а сам безпілотник можна виявити за характерним шумом.
«Ждун» працює інакше. Він може перебувати на землі протягом багатьох годин, очікуючи на появу цілі.
Чому мікрофон змінює ситуацію
Використання мікрофона додає до цієї тактики ще один рівень непередбачуваності.
Автомобіль, що рухається дорогою, створює характерний шум двигуна, шин та інших механізмів. Якщо безпілотник здатний автоматично реагувати на такі звуки, йому необов'язково постійно використовувати камеру для пошуку цілі.
Саме це робить засідку складнішою для виявлення.
Водій може проїжджати повз двір або будинок, не помічаючи жодної небезпеки. На перший погляд дорога може здаватися абсолютно безпечною. Але за воротами, у кущах, під навісом або в іншому укритті вже може знаходитися FPV-дрон.
Після появи звуку автомобіля безпілотник піднімається в повітря. Час на реакцію в такій ситуації може бути мінімальним.
Особливо небезпечним це робить застосування такої тактики на дорогах, якими регулярно користуються військові та цивільні автомобілі.
«Ждуни» вже давно стають проблемою
Нова тактика не виникла раптово.
Ще наприкінці 2025 року командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий як Мадяр, попереджав, що кількість дронів-«ждунів» зростає.
Тоді йшлося про те, що загроза поступово виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Такі безпілотники могли становити небезпеку не лише для військової техніки та логістики, а й для цивільного транспорту на значній відстані від передових позицій.
Це важлива зміна характеру загрози.
Якщо раніше водій передусім остерігався дрона, який можна почути або побачити в небі, то тепер небезпека може бути буквально захована на узбіччі.
Чому така тактика складна для протидії
Проблема «ждунів» полягає в тому, що їх важко виявити до моменту активації.
Дрон може не літати, не передавати потужний відеосигнал і перебувати в місці, яке складно перевіряти кожного разу під час проїзду.
Крім того, такі безпілотники можуть розміщуватися не в одному місці. Якщо подібна тактика масштабуватиметься, окремі ділянки доріг фактично можуть перетворюватися на потенційно небезпечні зони.
Для військової логістики це означає необхідність постійно враховувати новий фактор ризику. Для цивільних водіїв поблизу фронту ситуація ще складніша, адже вони можуть навіть не знати про наявність таких дронів.
Війна дронів переходить у нову фазу
Історія з «ждунами» демонструє, наскільки швидко змінюється технологія бойових дій. Дрони вже не обов'язково повинні постійно перебувати в небі. Вони можуть чекати на землі, маскуватися, економити енергію та реагувати на появу потенційної цілі.
Мікрофон у цій системі перетворює звук на своєрідний сигнал тривоги для безпілотника.
І це означає, що традиційне уявлення про безпеку дороги поступово змінюється. Водій може не бачити дрона, не чути його і навіть не підозрювати, що поруч знаходиться небезпека.
Саме тому поява таких систем є серйозним викликом для прифронтової логістики. Технологія стає дешевшою, автономнішою та непомітнішою, а боротьба з нею дедалі більше перетворюється не на протистояння «дрон проти дрона», а на постійну гонку між засобами виявлення, маскування та автоматизації.
