Росія почала дедалі частіше завдавати ударів по об'єктах, пов'язаних із торгівлею та логістикою продуктів харчування в Україні. Наслідки атак уже відчувають окремі торговельні мережі: деякі товари зникають із полиць, постачання затримуються, а супермаркетам доводиться шукати альтернативні маршрути доставки.
На цьому тлі виникло закономірне питання: чи можуть систематичні удари по складах та логістичних центрах призвести до масштабного дефіциту продуктів і різкого зростання цін?
The Washington Post звернула увагу на зміну характеру російських атак. За даними видання, протягом серпня під удари почали потрапляти цивільні об'єкти, пов'язані з торгівлею та зберіганням товарів, зокрема великі торговельні центри й розподільчі центри продуктових мереж.
Це створює для України проблему, яка виходить далеко за межі пошкодження окремої будівлі. Сучасна торгівля значною мірою залежить від складної системи логістики, де один великий центр може забезпечувати товарами десятки або навіть сотні магазинів.
Удар по одному складу може відчути ціле місто
Для покупця магазинна полиця здається кінцевою точкою простого ланцюжка: виробник виготовив товар, магазин його продав. Насправді за цим стоїть розгалужена система складів, сортувальних центрів, вантажного транспорту та розподільчих вузлів.
Якщо один із ключових елементів цієї системи виходить із ладу, наслідки можуть швидко поширитися на значно більшу територію.
Саме це, за інформацією WP, відбувається після атак на логістичну інфраструктуру великих українських торговельних мереж.
Видання пише, що спочатку були уражені два розподільчі центри мережі «Сільпо», а також головний логістичний центр компанії «Новус» у Києві.
Для звичайного покупця наслідки такої атаки можуть виглядати зовсім буденно: в одному магазині немає певного виду сиру, в іншому закінчився йогурт, а третій не отримав заплановану поставку.
Однак за кожною порожньою полицею може стояти серйозна логістична проблема.
Якщо магазин отримує товари з одного великого розподільчого центру, його знищення означає необхідність терміново перебудовувати всю схему доставки. Потрібно знайти інший склад, змінити маршрути вантажівок, перерозподілити запаси між магазинами та одночасно не допустити перебоїв у постачанні найбільш затребуваних товарів.
Першими зникають товари, які складніше швидко замінити
За даними The Washington Post, після атак українські магазини зіткнулися з перебоями з постачанням свіжої продукції та молочних товарів.
Йдеться, зокрема, про сметану, йогурти та сир.
Це закономірно, адже такі продукти мають обмежений термін зберігання та потребують дотримання відповідних умов транспортування. Неможливо просто зберігати їх безкінечно на іншому складі в очікуванні відновлення логістики.
Водночас частина товарів може залишатися доступною завдяки місцевим виробникам.
Саме на це звертають увагу покупці. Зокрема, киянка Тата Вербецька розповіла виданню, що не бачить підстав для паніки. За її словами, частину необхідних продуктів можна придбати на фермерських ринках, а товари, яких немає в одному супермаркеті, іноді можна знайти в іншому.
Такий підхід може працювати у короткостроковій перспективі, але він не вирішує головної проблеми: якщо удари по логістичній інфраструктурі триватимуть, торговельним мережам доведеться постійно перебудовувати систему постачання.
Магазини вже змушені адаптуватися
Цікавою деталлю стало те, що деякі магазини почали заповнювати порожні місця на полицях іншими товарами, які були доступні в достатній кількості.
Таким чином торговельні мережі намагаються не лише продовжувати продажі, а й не створювати у покупців відчуття масштабного дефіциту.
Це важливо психологічно.
У ситуації, коли люди бачать порожні полиці, вони можуть почати купувати значно більше товарів, ніж їм реально потрібно. Виникає своєрідний ланцюговий ефект: побоювання дефіциту саме по собі здатне створити ажіотажний попит, який посилює тимчасову нестачу.
Тому торговельні мережі зацікавлені в тому, щоб максимально швидко відновлювати постачання та пояснювати покупцям, що окремі перебої не означають зникнення продуктів як таких.
Наприклад, «Сільпо» попереджало клієнтів, що доставка деяких товарів може займати більше часу.
Це принципово відрізняється від ситуації, коли продукту фізично немає в країні.
Проблема наразі значною мірою полягає саме у логістиці.
Влада не очікує голоду
Попри серйозність ситуації, українська влада не прогнозує системного продовольчого дефіциту.
Міністр сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що значна частина логістичних мереж, які забезпечують постачання харчових продуктів, була знищена. Водночас він наголосив: це не означає, що українці залишаться без їжі.
За його словами, загрози голоду чи системного дефіциту продуктів немає.
Це важливе уточнення, оскільки між пошкодженням логістичної інфраструктури та реальною продовольчою кризою існує величезна різниця.
Україна залишається великим виробником продовольства. Значна частина базових продуктів виробляється всередині країни, а товари можуть надходити до магазинів різними каналами.
Тому знищення конкретного складу не означає автоматичного зникнення продукту з українського ринку.
Проблема полягає в іншому: чим більше логістичних вузлів виходить із роботи, тим складніше й дорожче стає доставляти продукцію від виробника до кінцевого споживача.
Найбільший ризик — не порожні полиці, а ціни
Навіть якщо системного дефіциту не виникне, атаки по торговельній інфраструктурі можуть мати інший серйозний наслідок — подорожчання продуктів.
Логістика має свою ціну.
Якщо вантажівці замість короткого маршруту доводиться їхати значно далі, витрати зростають. Якщо потрібно орендувати додаткові складські приміщення, залучати більше транспорту або перевантажувати товари через кілька проміжних пунктів, це також збільшує собівартість.
У підсумку частина додаткових витрат може перекладатися на кінцевого покупця.
Саме тому навіть за наявності достатньої кількості продовольства українці можуть зіткнутися з вищими цінами.
Особливо це стосується товарів, які складніше зберігати або швидко доставляти.
Окреме питання — продукти тривалого зберігання. Якщо перебої зачіпають саме складську інфраструктуру, торговельні мережі можуть бути змушені створювати додаткові запаси в інших місцях. Це теж коштує грошей.
Удари по торговельних центрах стають новою проблемою
The Washington Post також звернула увагу на те, що останніми днями під удари потрапляли великі торговельні об'єкти в різних регіонах України.
Серед них — три гіпермаркети «Епіцентр К» у Запорізькій області. Подібні об'єкти також зазнавали ударів у Сумах та Кривому Розі.
Для цивільного населення це створює подвійний ефект.
З одного боку, люди втрачають звичні місця, де могли придбати широкий спектр товарів. З іншого — пошкодження великих торговельних об'єктів може впливати на локальну логістику та розподіл продукції.
WP припускає, що систематичні атаки на великі торговельні центри та логістичні мережі можуть бути спрямовані не тільки на завдання матеріальної шкоди, а й на психологічний тиск на цивільне населення.
Порожня полиця в магазині сама по собі може стати фактором страху.
Людина бачить, що звичних товарів немає, чує повідомлення про чергові удари та починає замислюватися: а що буде завтра?
Саме така невизначеність і є одним із найсильніших психологічних чинників війни.
Український ринок поки що має запас міцності
Попри всі ризики, говорити про наближення масштабного голоду або повного зникнення продуктів із магазинів наразі немає підстав.
Україна має розвинений аграрний сектор, власне виробництво багатьох базових продуктів і велику кількість виробників, які можуть забезпечувати внутрішній ринок.
Ситуація з логістикою справді ускладнюється, однак це не те саме, що відсутність продовольства.
Найбільш реалістичний сценарій за тривалого тиску на торговельну інфраструктуру — локальні перебої, нерівномірна наявність окремих категорій товарів, зміна маршрутів доставки та поступове зростання витрат.
Для споживача це може означати необхідність частіше шукати потрібний товар в інших магазинах або тимчасово купувати альтернативні продукти.
Однак значно важливішим є те, наскільки швидко торговельні мережі та виробники зможуть адаптуватися.
Гречка та інші продукти можуть дорожчати
На тлі проблем із логістикою окрему увагу привертають прогнози щодо цін на продукти.
Керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка раніше заявляв, що гречка в українських магазинах може подорожчати до 85 гривень за кілограм.
Водночас експерт не прогнозував її повного зникнення з полиць.
Це добре ілюструє різницю між дефіцитом та подорожчанням.
Товар може залишатися доступним для покупців, але його ціна зростатиме через збільшення витрат на виробництво, транспортування, зберігання та розподіл.
Саме тому для українців наслідки ударів по логістиці можуть проявлятися не стільки у повністю порожніх магазинах, скільки у зміні асортименту та поступовому збільшенні чеків.
Що буде далі
Найбільше залежатиме від масштабів і тривалості атак на логістичну систему.
Якщо торговельні мережі зможуть швидко відновлювати пошкоджені маршрути, використовувати альтернативні склади та перерозподіляти товари між регіонами, перебої залишатимуться переважно локальними.
Якщо ж ключові розподільчі центри продовжать систематично виходити з ладу, тиск на роздрібну торгівлю посилюватиметься.
У такій ситуації головною проблемою для споживачів може стати не відсутність їжі як такої, а доступність окремих товарів і їхня ціна.
Саме тому нинішні події важливо розглядати ширше, ніж просто серію атак на окремі магазини або склади. Йдеться про спробу створити навантаження на цілу систему — від виробника до полиці супермаркету.
Поки що ця система продовжує працювати, хоча й із дедалі більшими труднощами.
Україна має достатньо внутрішнього виробництва, альтернативних каналів постачання та можливостей для адаптації, щоб уникнути системного продовольчого колапсу. Але це не означає, що наслідків для людей не буде.
Вони вже проявляються у затримках доставки, зміні асортименту, локальних перебоях і ризику подорожчання.
Тож найближчим часом українцям, найімовірніше, варто готуватися не до порожніх магазинів, а до дорожчої та менш передбачуваної логістики, яка дедалі сильніше впливатиме на те, що саме лежатиме на полицях і скільки це коштуватиме.
