Для українського бізнесу наслідки війни давно перестали обмежуватися безпосередньо зруйнованими будівлями чи пошкодженим обладнанням. Після кожної масштабної атаки підприємці змушені одночасно вирішувати десятки проблем: де продовжувати роботу, як відновити логістику, чим замінити знищені запаси, де знайти кошти на ремонт і, не в останню чергу, як виконувати податкові зобов’язання в умовах, коли частина документів, товарів або виробничих потужностей могла бути втрачена буквально за одну ніч.
Саме цю проблему тепер планує врахувати Державна податкова служба. У відомстві підготували комплекс заходів, покликаних спростити взаємодію держави з підприємствами, які зазнали пошкоджень або втрат через російські удари.
Йдеться не про повне звільнення таких компаній від податків чи перевірок. Ідея значно практичніша: податкова система має враховувати реальні обставини, в яких опинився конкретний бізнес. Якщо підприємство втратило склад, товар або виробничу лінію внаслідок атаки, різке падіння його обороту не повинно автоматично сприйматися як підозріла фінансова поведінка.
Постраждалий бізнес хочуть бачити в окремому переліку
В. о. голови ДПС Леся Карнаух заявила, що податкова вже працює над відповідним комплексом заходів. За її словами, знищене обладнання, склади, товари та документи, а також вимушена зупинка виробництва стали для українських компаній, на жаль, поширеним наслідком війни.
Одним із ключових нововведень має стати формування в інформаційних системах ДПС окремого переліку підприємств, які документально підтвердили факт пошкодження або знищення майна.
Для таких компаній планують встановлювати спеціальну позначку — «суб’єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ».
На перший погляд це може здатися лише технічною зміною в базах даних. Насправді такий статус потенційно матиме велике значення. Він дозволить податковій бачити ситуацію навколо підприємства не лише через цифри його декларацій, а й через контекст, у якому ці цифри виникли.
Наприклад, компанія могла стабільно працювати протягом тривалого часу, мати значний оборот, персонал і податкові платежі. Після знищення складу вона раптово втрачає значну частину товарних запасів, змушена призупинити продажі та витрачати кошти не на розвиток, а на відновлення. Очевидно, що її фінансові показники після такого удару будуть зовсім іншими.
Саме тому ДПС планує враховувати наслідки війни під час оцінювання податкових ризиків.
Падіння обороту не повинно автоматично запускати перевірку
Одна з найбільш важливих змін стосується ризик-орієнтованого підходу. Для підприємства, яке пережило руйнування, різке зменшення оборотів, прибутковості або податкового навантаження може бути цілком закономірним.
У звичайних умовах такі зміни можуть привернути увагу контролюючих органів. Проте після масштабного пошкодження підприємства вони можуть мати очевидне пояснення.
Тому в ДПС хочуть спочатку з’ясувати причини негативної динаміки та встановити, чи пов’язана вона з наслідками війни. Лише після цього повинно вирішуватися питання про подальші контрольні заходи.
Це важливий сигнал для компаній, які після атаки фактично починають бізнес заново. Адже підприємцю недостатньо відновити дах, закупити обладнання або знайти нове приміщення. Йому ще потрібно довести державним органам, чому показники його діяльності різко змінилися.
Якщо ж відповідні обставини вже підтверджені та інформація є в державних базах, бізнес не повинен щоразу заново проходити один і той самий бюрократичний шлях.
Держава хоче обмінюватися інформацією без зайвих паперів
Саме тому ДПС планує отримувати інформацію про пошкоджені підприємства не лише безпосередньо від самих платників податків.
Дані можуть надходити від Державної служби України з надзвичайних ситуацій, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, а також із державних реєстрів.
Такий підхід має вирішити одну з найбільш абсурдних проблем воєнного часу: ситуацію, коли підприємця можуть просити надати державному органу документи або відомості, які інший державний орган уже має у своєму розпорядженні.
Якщо склад знищено пожежею після атаки, документи могли бути втрачені разом із приміщенням. Якщо підприємство евакуювало персонал, частина архівів могла залишитися в небезпечному районі. Якщо виробничий майданчик пошкоджений, відновлення паперового документообігу може бути далеко не першочерговим завданням.
Тому принцип «держава не повинна повторно вимагати те, що вже отримала від іншого державного органу» може суттєво полегшити життя підприємцям.
Повного імунітету від перевірок не буде
Водночас у ДПС підкреслюють: спеціальний статус не означатиме, що підприємство автоматично отримує повне звільнення від податкового контролю.
Це важливий момент. Постраждалий бізнес не буде перебувати поза межами законодавства. Якщо існуватимуть реальні податкові ризики, контрольні заходи залишатимуться можливими.
Проте сама наявність статусу підприємства, яке постраждало від війни, не повинна перетворюватися на додатковий фактор ризику. Навпаки, інформація про руйнування має допомогти податківцям правильно інтерпретувати фінансові зміни.
Фактично йдеться про спробу відокремити справжні проблеми з виконанням податкових зобов’язань від наслідків фізичного знищення бізнесу.
Що буде з податковим боргом
Окремий блок запропонованого підходу стосується податкової заборгованості.
У воєнних умовах навіть компанія, яка до атаки справно сплачувала податки, може зіткнутися з боргом. Причина може бути банальною: підприємство втратило майно, не може працювати на повну потужність, втратило частину клієнтів або змушене направляти всі доступні ресурси на відновлення.
У ДПС планують, щоб у разі виникнення боргу постраждале підприємство отримувало про це оперативне повідомлення.
При цьому сам факт наявності податкового боргу не повинен автоматично позбавляти компанію статусу постраждалого підприємства.
Водночас це не означає списання заборгованості. Передбачені законодавством процедури її погашення залишатимуться чинними.
Тобто держава фактично намагається розділити дві різні речі: статус підприємства як такого, що зазнало шкоди через війну, та його обов’язок виконувати податкові зобов’язання.
Найбільш зруйновані компанії можуть отримати персонального супровідника
Для підприємств, які зазнали особливо серйозних руйнувань, ДПС також розглядає можливість персонального супроводу.
За такими платниками можуть закріплювати відповідальних працівників податкової служби. Крім того, до роботи можуть залучати Офіси податкових консультантів.
Для великого підприємства після масштабної атаки це може бути не менш важливим, ніж формальна зміна правил. Коли компанія одночасно відновлює приміщення, шукає нове обладнання, переміщує виробництво, працює з працівниками та партнерами, необхідність щоразу розбиратися з бюрократичними процедурами стає додатковим навантаженням.
Персональний супровід має допомогти швидше вирішувати податкові питання та не допускати ситуацій, коли через нерозуміння процедури підприємство отримує ще одну проблему поверх уже наявних.
Чому це важливо для всієї економіки
Проблема значно ширша за відносини між підприємцем і податковою.
Кожен зруйнований склад — це не лише бетон, метал та обладнання. Це товар, який мав потрапити до покупця. Це зарплати працівників. Це податки до бюджету. Це контракти з постачальниками. Це логістичні маршрути, кредити, оренда та сотні інших економічних зв’язків.
Саме тому швидке відновлення постраждалих підприємств має значення для стійкості всієї української економіки.
Останні атаки на інфраструктуру великих торговельних і логістичних компаній показали, наскільки масштабними можуть бути наслідки. Після ударів у Києві та області були знищені або пошкоджені великі складські та логістичні об’єкти, серед яких називалися об’єкти Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти» та інших компаній.
Наприкінці серпня нові атаки знову завдали шкоди логістичній інфраструктурі та об’єктам великих торговельних мереж. Серед компаній, чиї об’єкти постраждали, називалися «Фора», Comfy, «Будинок іграшок», Roshen, а також Varus та АТБ.
У таких умовах держава фактично стикається з подвійним завданням. З одного боку, бюджет потребує стабільних податкових надходжень, особливо під час війни. З іншого — надмірний адміністративний тиск на підприємство, яке щойно втратило частину своїх потужностей, може лише відтермінувати його відновлення.
Тому запропонований ДПС підхід можна розглядати як спробу знайти баланс між контролем і підтримкою.
Водночас значна частина таких змін потребує законодавчого врегулювання. Отже, остаточний механізм залежатиме не лише від рішень самої податкової служби, а й від подальших законодавчих кроків.
Для бізнесу принципово важливо, щоб нові правила не залишилися лише деклараціями. Підприємцям потрібні зрозумілі критерії отримання статусу, прозорий порядок підтвердження пошкоджень, мінімум повторних запитів і реальний облік воєнних обставин під час податкового контролю.
Український бізнес уже платить надзвичайно високу ціну за можливість продовжувати працювати. Компанії відновлюють виробництва після руйнувань, переміщують склади, шукають нові приміщення, купують обладнання та намагаються зберегти робочі місця навіть після найважчих ударів.
Якщо держава зможе побудувати податкову систему, яка враховуватиме цю реальність, це буде не просто спрощенням бюрократії. Це стане частиною ширшої політики збереження економічної стійкості країни.
Головне питання тепер полягає в тому, наскільки швидко запропоновані механізми перетворяться на повноцінні правила, які бізнес зможе застосовувати на практиці. Адже для підприємства, яке втратило склад, виробництво або значну частину товару, час має не менше значення, ніж гроші. І кожна зайва бюрократична процедура може означати ще один день, коли компанія не може повернутися до нормальної роботи.
