Україна входить у черговий етап бюджетної економії, коли кожна стаття видатків фактично проходить перевірку на необхідність. Кабінет міністрів оголосив про запровадження режиму жорсткої економії коштів, які не спрямовуються безпосередньо на потреби оборони. Очікується, що завдяки перегляду витрат державі вдасться заощадити до 70 млрд гривень.
Причина такого рішення очевидна: потреби сектору безпеки та оборони стрімко зростають, а ресурсів державного бюджету недостатньо для того, щоб одночасно в повному обсязі фінансувати всі заплановані програми.
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряд уже провів аудит основних видатків за головними розпорядниками бюджетних коштів. Тепер результати цього аналізу мають перетворитися на конкретні рішення щодо того, які витрати можна відкласти, скоротити або переглянути.
Економіст і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у розмові з УНІАН пояснив, де саме держава потенційно може шукати додаткові гроші.
На чому можуть почати економити
За словами Пендзина, найбільш очевидними кандидатами на перегляд є загальнодержавні програми та капітальні видатки міністерств і відомств.
Йдеться не обов'язково про повне припинення фінансування певних напрямків. Частину проєктів можуть просто перенести на пізніший термін, якщо їх реалізація не є критично необхідною саме зараз.
"Що можна на сьогоднішній момент скоротити? Напевно, український кешбек вони будуть скорочувати, тому що, як на мене, це абсолютно непотрібні видатки, пов'язані з резервним фондом. Напевно, вони можуть переглянути якісь капітальні видатки по міністерствах і відомствах, які сьогодні можуть почекати", – прогнозує експерт.
Таким чином, під питанням можуть опинитися програми, які в умовах мирного часу мали б важливе значення для стимулювання економіки або розвитку окремих напрямків, але під час масштабної війни поступаються за пріоритетністю оборонним потребам.
Окрема увага може бути приділена капітальним видаткам. Це фінансування будівництва, реконструкції, закупівлі довгострокових активів та інших проєктів, реалізацію яких за певних умов можна відкласти без негайної шкоди для функціонування держави.
Саме тут уряд, ймовірно, має найбільше простору для маневру.
Якщо країна стикається з гострою нестачею грошей на оборону, питання може стояти вже не так: "Чи потрібен цей проєкт?", а "Чи настільки він потрібен саме зараз, щоб витрачати на нього бюджетні кошти?".
Чому уряд змушений рахувати кожну гривню
За словами Пендзина, проведений аудит є логічним кроком у ситуації, коли видатки на оборону значно перевищують доступний ресурс.
Він звернув увагу на те, що потреби України у фінансуванні безпеки та оборони залишаються величезними. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про значну нестачу коштів, необхідних для покриття оборонних потреб.
Ситуація ускладнюється тим, що характер війни змінюється. Значно більше ресурсів необхідно витрачати на протиповітряну оборону, безпілотні системи, ракети, засоби радіоелектронної боротьби та інші технологічні компоненти.
Відповідно, навіть якщо певна сума була закладена в бюджет заздалегідь, реальна потреба може виявитися набагато більшою.
Саме це і створює проблему для державних фінансів: бюджет необхідно постійно адаптувати до нової ситуації, а гроші на додаткові потреби доводиться знаходити всередині вже затвердженої системи видатків або залучати зовнішнє фінансування.
Чи скоротять пенсії та зарплати бюджетникам
Для багатьох українців найбільш важливе питання полягає в тому, чи означатиме режим економії скорочення соціальних виплат.
За словами Пендзина, соціальні зобов'язання держави наразі залишаються на попередньому рівні. Експерт зазначає, що механізм фінансування соціальної сфери відрізняється від фінансування багатьох інших бюджетних програм.
Значна частина соціальних видатків забезпечується завдяки макрофінансовій допомозі міжнародних партнерів.
"Коли ми з вами говоримо про соціальні видатки, треба розуміти, що вони фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Якщо джерело фінансування – макроекономічна допомога наших партнерів, то скільки б ви там не урізали, все одно ті гроші використати на безпеку й оборону не можна", – пояснив економіст.
Це означає, що скорочення соціальних виплат саме по собі не обов'язково дозволило б автоматично спрямувати вивільнені кошти на військові потреби.
Тому найбільший інтерес для уряду становлять ті видатки, які безпосередньо конкурують за ресурс із іншими державними потребами та можуть бути відкладені без критичних наслідків.
Звідки взявся дефіцит оборонного бюджету
Одна з головних причин нинішньої ситуації — стрімке збільшення вартості війни.
Прем'єр-міністр під час виступу у Верховній Раді заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 млрд доларів. Серед причин він назвав як зростання вартості ведення бойових дій, так і проблеми з виконанням частини домовленостей із міжнародними партнерами.
Україна змушена витрачати дедалі більше коштів на протидію масштабним повітряним атакам. Збільшується кількість застосовуваних дронів і ракет, розширюється виробництво нових систем озброєння, а разом із цим зростає навантаження на державні фінанси.
"Ця технологічна війна потребує більшого. Більших витрат. Ворог посилює повітряні атаки, виробляє і запускає більше дронів і ракет. Так само і ми маємо діяти дзеркально і збільшувати нашу підтримку сил оборони", – сказав Корецький.
Фактично йдеться про своєрідну гонку ресурсів. Сучасна війна вимагає не тільки великої кількості особового складу та традиційної техніки. Постійно потрібні нові безпілотники, засоби їхнього перехоплення, боєприпаси, ракети, системи зв'язку, розвідки та захисту.
Кожен новий виток повітряних атак означає додаткові витрати.
Міноборони вже використало частину майбутнього фінансування
Додаткове навантаження на бюджет виникло і через особливості використання коштів.
За словами прем'єра, у першому півріччі Міністерство оборони профінансувало частину видатків коштами, які планувалися на другу половину року.
Така ситуація дозволяє закрити нагальні потреби тут і зараз, але водночас створює проблему пізніше.
Якщо частину ресурсу, запланованого на наступні місяці, використати раніше, наприкінці року виникає додаткова потреба у фінансуванні. І тоді уряд повинен або знаходити нові джерела грошей, або перерозподіляти кошти між різними програмами.
Саме тому аудит бюджетних видатків зараз має особливе значення.
Уряд намагається знайти резерви не за рахунок механічного скорочення всього підряд, а шляхом визначення програм, без яких держава може тимчасово обійтися.
Ще одна проблема — міжнародне фінансування
Другим фактором бюджетного дефіциту Корецький назвав невиконання Україною частини домовленостей із міжнародними партнерами.
Це надзвичайно важливий момент, адже українська бюджетна система значною мірою залежить від зовнішньої фінансової підтримки.
Коли держава розраховує на певний обсяг міжнародного фінансування, ці кошти фактично стають частиною фінансового планування. Якщо необхідні рішення не ухвалюються вчасно або виникають інші перешкоди, запланований ресурс може не надійти у визначений термін.
У такій ситуації виникає своєрідний фінансовий розрив.
Україні все одно потрібно оплачувати вже взяті на себе зобов'язання, фінансувати оборону, підтримувати критичну інфраструктуру та виконувати соціальні функції. Але джерело коштів, на яке розраховували, може бути недоступним.
Тоді уряду доводиться шукати внутрішні резерви.
Що означають 70 млрд гривень економії
Заявлена можливість заощадити до 70 млрд гривень виглядає значною сумою, але в масштабах державного бюджету та нинішніх оборонних потреб це не вирішує проблему повністю.
Швидше йдеться про спробу закрити хоча б частину фінансового розриву та продемонструвати, що держава переглядає кожну можливу статтю витрат.
Для бюджету воєнного часу принцип "гроші мають працювати максимально ефективно" стає не просто економічним правилом, а питанням державної стійкості.
Водночас скорочення видатків завжди має свою ціну.
Якщо держава відкладає капітальні проєкти, це означає, що певні дороги, будівлі, модернізація установ чи інші інвестиційні програми можуть чекати. Якщо скорочується фінансування окремих загальних програм, відповідні категорії громадян або бізнесу можуть втратити частину передбаченої підтримки.
Тому перед урядом стоїть складне завдання: знайти баланс між нагальними військовими потребами та необхідністю не допустити руйнування економічної основи країни.
Чи стане економія новою нормою
Нинішнє рішення уряду навряд чи можна розглядати як одноразову кампанію.
Поки триває війна і зберігається високий рівень потреб у фінансуванні оборони, держава буде змушена регулярно переглядати свої пріоритети.
Це означає, що програми, які ще недавно вважалися важливими, можуть поступитися місцем значно більш нагальним завданням.
При цьому економія не повинна перетворитися на хаотичне урізання витрат. Найбільш ефективним підходом є визначення програм із низькою віддачею, дублювання функцій, відкладання проєктів, які не мають критичної терміновості, та посилення контролю за використанням кожної бюджетної гривні.
Фактично Україна опинилася перед необхідністю вести одразу дві боротьби — за безпеку сьогодні та за економічну спроможність завтра.
Саме тому питання бюджетної економії значно ширше за скорочення однієї чи кількох програм. Йдеться про те, якою буде фінансова модель держави в умовах затяжної війни, наскільки ефективно використовуватимуться обмежені ресурси та чи зможе країна одночасно підтримувати армію, виконувати соціальні зобов'язання та зберігати основу для майбутнього відновлення.
Найімовірніше, головний принцип найближчого періоду буде простим: усе, що можна перенести без критичних наслідків, доведеться відкласти. А кошти, які вдасться таким чином вивільнити, держава спрямовуватиме туди, де їхня ціна сьогодні найвища — на забезпечення оборони та безпеки України.
