Питання не лише в тому, хто саме вніс заставу за фігуранта кримінального провадження. Для антикорупційних органів значно важливіше інше: звідки ці кошти взялися, кому вони належали спочатку, через які рахунки проходили та чи відповідають вони законним доходам людей або компаній, які були залучені до операції.
Саме цей фінансовий слід Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура планують перевіряти у низці кримінальних проваджень. Про це заявив керівник САП Олександр Клименко в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання".
За його словами, антикорупційні органи мають намір з'ясувати походження коштів, які надходили на рахунки Вищого антикорупційного суду як застави за підозрюваних. При цьому йдеться не про одну конкретну справу.
Окрему увагу привертає питання застави за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. На пряме запитання про те, чи перевірятимуть НАБУ і САП походження коштів, внесених за нього, Клименко відповів, що така робота проводитиметься.
Водночас керівник САП наголосив: робити передчасні висновки щодо конкретних людей або конкретних схем без встановлених фактів неправильно. Спочатку потрібно відстежити рух грошей і лише після цього оцінювати отримані результати.
Гроші на заставу можуть стати окремим предметом перевірки
Застава у кримінальному процесі сама по собі є законним запобіжним заходом. Її внесення не означає визнання людини винною або незаконність самих коштів. Однак у ситуаціях, коли йдеться про значні суми, природно виникає питання щодо їхнього походження.
Особливо це важливо у справах, де фігурують високопосадовці, великі підприємці або особи, які можуть мати доступ до значних фінансових ресурсів. Якщо офіційні доходи людини суттєво відрізняються від розміру внесеної застави, правоохоронці можуть зацікавитися тим, хто фактично забезпечив ці гроші.
Саме тому Клименко говорить не лише про сам факт внесення застави, а про весь фінансовий ланцюг.
За його словами, відповідний механізм уже існує. Банки мають підрозділи фінансового моніторингу, які аналізують операції клієнтів. Якщо певна транзакція видається підозрілою, інформація про неї має передаватися до Державної служби фінансового моніторингу.
Таким чином, шлях коштів може починатися задовго до того, як вони опиняться на рахунку, з якого буде сплачена застава.
Наприклад, правоохоронців може зацікавити ситуація, коли на рахунок юридичної особи надходять значні суми готівкою від людей, чиї офіційні доходи не пояснюють походження цих коштів. Після цього гроші можуть переміщуватися між кількома рахунками, компаніями або фізичними особами, а вже на фінальному етапі опинитися на рахунку ВАКС.
Такий ланцюг не є автоматичним доказом злочину. Проте він може стати підставою для додаткової перевірки та встановлення реального джерела походження коштів.
Чому важливо дивитися не на останню транзакцію, а на весь ланцюг
На перший погляд може здатися, що перевірити заставу дуже просто: достатньо подивитися, хто перерахував гроші до суду. Але на практиці це лише фінальна точка значно складнішого фінансового маршруту.
Кошти можуть до моменту внесення застави пройти через кілька рахунків. Частина операцій може здійснюватися між фізичними особами, частина — через підприємців або юридичні особи. В окремих випадках гроші можуть спочатку бути внесені готівкою, а вже потім переведені у безготівковій формі.
Саме тому для слідства принциповим є питання першоджерела.
Як пояснив Клименко, НАБУ та САП можуть звертатися до органів фінансового моніторингу навіть без реєстрації кримінального провадження. Мета такої роботи — відстежити, як саме гроші з'явилися у фінансовій системі та яким шляхом вони зрештою потрапили на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Це важливий момент, адже сама по собі наявність грошей на банківському рахунку ще не відповідає на питання про їхнє походження.
Одне питання — хто зробив останній платіж. Зовсім інше — хто фактично надав гроші.
Історія із заставою Єрмака привертає особливу увагу
На тлі заяви Клименка найбільший суспільний інтерес викликає саме згадка про заставу за Андрія Єрмака.
Його ім'я протягом тривалого часу залишається одним із найбільш відомих у політичному та владному середовищі України. Тому будь-які питання, пов'язані з фінансовими операціями навколо нього, неминуче отримують значний суспільний резонанс.
Втім, керівник САП свідомо утримався від тверджень про те, що у випадку із заставою Єрмака обов'язково мала місце незаконна схема.
На запитання, чи бачить САП підстави вважати, що із цією заставою могла повторитися ситуація, подібна до історії із заставою за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, Клименко закликав не будувати теорій без доказів.
Ця позиція має принципове значення. Антикорупційні органи можуть перевіряти фінансові операції, однак сам факт перевірки не означає встановлення правопорушення.
Тому на цьому етапі коректніше говорити саме про намір перевірити походження коштів, а не про доведену незаконність їх внесення.
Чи може перевірка зачепити інших фігурантів
За словами Клименка, історія не обмежуватиметься однією особою. САП планує перевіряти застави у багатьох кримінальних провадженнях.
Це означає, що найближчим часом увага може бути спрямована на значно ширше коло фінансових операцій. Причому потенційний інтерес становитимуть не лише найбільш резонансні прізвища.
Для антикорупційних органів важливим може стати сам механізм внесення коштів: хто є платником, звідки у нього необхідна сума, які доходи він декларував, чи були перед цим великі надходження, хто ще брав участь у переміщенні грошей та чи є економічне пояснення таким операціям.
Якщо всі ці елементи мають логічне та документально підтверджене пояснення, сама по собі велика сума застави не робить її незаконною.
Але якщо фінансовий ланцюг виявиться заплутаним, а джерело коштів — незрозумілим, це може стати підставою для подальшої роботи правоохоронців.
Фінансовий моніторинг як спосіб побачити те, що приховано за документами
Особливість подібних перевірок полягає в тому, що вони можуть показати реальний рух грошей, який не завжди очевидний із формальних документів.
Наприклад, одна людина може офіційно виступати платником застави, але до цього отримати кошти від іншої особи. Та, своєю чергою, могла отримати їх від компанії або іншого громадянина. У такому разі виникає питання, хто був кінцевим джерелом фінансування.
Саме для встановлення таких зв'язків і потрібен аналіз фінансових операцій.
Клименко фактично дав зрозуміти, що САП хоче дивитися на проблему ширше, ніж просто на банківську квитанцію про внесення застави. Йдеться про спробу відновити повну історію руху коштів.
І це може мати значно ширші наслідки, ніж здається на перший погляд.
Якщо фінансовий моніторинг виявить операції, які не мають очевидного законного пояснення, інформація може стати підставою для подальших процесуальних дій. Якщо ж походження грошей буде підтверджене документально, сама перевірка може завершитися без висновків про порушення.
Чому ця історія важлива для боротьби з корупцією
Корупційні схеми часто складно побачити лише через один документ або одну банківську операцію. Гроші можуть переміщуватися між різними людьми та компаніями, а формальним власником коштів може бути зовсім не та особа, яка фактично ними розпоряджається.
Тому фінансовий слід часто стає одним із ключових елементів розслідувань.
У випадку із заставами ситуація особливо цікава. Людина, яка перебуває під слідством, може отримати можливість залишатися на волі після внесення визначеної судом суми. Але якщо кошти для застави надходять від третьої особи, виникає питання не лише про законність самого платежу, а й про економічні та особисті зв'язки між учасниками операції.
Водночас тут надзвичайно важливо не підміняти перевірку висновком про вину.
НАБУ та САП мають встановити факти, а не підтверджувати вже сформовані суспільні версії. Саме тому Клименко наголошує на необхідності спочатку зібрати фактаж, а вже після цього робити висновки.
Це означає, що нинішня ситуація перебуває саме на етапі перевірки.
Інтерес до неї, однак, може бути дуже високим. Адже якщо антикорупційні органи справді почнуть системно відстежувати походження коштів, якими сплачували застави у резонансних справах, це дозволить побачити фінансові зв'язки, які раніше залишалися поза межами основної уваги.
Зрештою, головне питання полягає не в тому, чи була внесена застава і хто поставив свій підпис під платіжним документом. Набагато важливіше зрозуміти, звідки гроші прийшли, чому саме ці люди або компанії їх надали та чи можна простежити їхній шлях від першого джерела до рахунку суду.
Саме на це тепер планують звернути увагу НАБУ і САП.
А остаточні відповіді, як наголосив Олександр Клименко, мають з'явитися лише після того, як буде зібрано достатньо фактів. До цього моменту будь-які припущення щодо конкретних осіб або можливих схем залишаються лише версіями, які ще належить перевірити.
