Росія останніми тижнями помітно активізувала дії, які в Європі розглядають як частину гібридного протистояння із Заходом. Йдеться не лише про окремі інциденти, а про ширшу картину, яка змушує країни НАТО посилювати увагу до безпеки критичної інфраструктури, повітряного простору та власних територій.
Про це заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард в інтерв’ю Euronews.
За її словами, Москва останнім часом стала «ще більш відчайдушною» і дедалі активніше намагається перевіряти реакцію європейських держав.
«Ми бачимо більш відчайдушну Росію… Росія втрачає території, втрачає вплив, втрачає людей, і тепер вони, очевидно, ще відчайдушніше випробовують нас і випробовують нашу єдність», – сказала Стенергард.
На думку шведської міністерки, саме єдність європейських країн залишається одним із головних факторів стримування Москви. Якщо держави Європи демонструють спільну позицію та готовність реагувати на загрози, простір для політичного тиску і спроб розколоти союзників стає значно меншим.
У Європі фіксують нову хвилю інцидентів
Заява Стенергард прозвучала на тлі повідомлень про зростання кількості підозрілих інцидентів у різних країнах Європи.
Одним із найбільш резонансних випадків стало виявлення на початку серпня в аеропорту Лейпцига в Німеччині безпілотника з вибухівкою. Сам факт появи такого апарата поблизу важливого транспортного об’єкта викликав серйозне занепокоєння, адже подібні інциденти демонструють, наскільки вразливими можуть бути об’єкти критичної інфраструктури.
У Euronews зазначали, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц має оголосити про офіційне звинувачення Кремля у зв’язку з цим інцидентом. Якщо це станеться, такий крок матиме особливе політичне значення: європейська держава вперше офіційно покладе відповідальність на Росію за подібну агресивну дію.
Для європейських урядів проблема полягає не тільки в тому, хто стоїть за конкретним інцидентом. Значно важливішим є питання того, наскільки далеко може зайти гібридне протистояння, перш ніж воно перетвориться на відкриту кризу.
Гібридні операції відрізняються від традиційної війни саме тим, що часто залишаються нижче порога прямого військового зіткнення. Кібератаки, диверсії, підозріла активність безпілотників, спроби впливати на громадську думку, пошкодження інфраструктури чи інші приховані операції можуть створювати тиск, але водночас ускладнювати швидку та однозначну відповідь.
Саме ця невизначеність робить ситуацію особливо небезпечною.
Швеція говорить про випробування єдності НАТО
Стенергард наголосила, що останнім часом європейські країни стали свідками численних інцидентів, однак НАТО, за її словами, демонструє спільну реакцію.
«Останнім часом ми спостерігаємо багато інцидентів і бачили єдину реакцію з боку НАТО», – зазначила вона.
Фактично йдеться про протистояння не лише військових можливостей, а й політичної витримки Альянсу.
Для Москви потенційно вигідною стратегією може бути не пряме зіткнення з усім НАТО, а створення ситуацій, які змушують окремі держави по-різному оцінювати рівень загрози. Якщо одна країна вважає певний інцидент серйозною атакою, а інша – випадковістю або недостатньою підставою для жорсткої відповіді, між союзниками можуть виникати суперечки.
Саме тому європейські політики дедалі частіше говорять про необхідність не дозволити роз'єднати країни Альянсу.
Особливо гостро це питання стоїть на тлі війни в Україні. Західна підтримка Києва залишається одним із ключових факторів, що визначають ситуацію на полі бою. Водночас у Москві розуміють, що збереження цієї підтримки залежить не лише від військових можливостей України, а й від політичної волі її партнерів.
Тому будь-які спроби створити напруження всередині Європи можуть мати значно ширші наслідки, ніж здається на перший погляд.
Європа знову повертається до питання заморожених активів РФ
На цьому тлі Швеція також закликає Європейську комісію активніше розглядати можливість використання заморожених російських державних активів для фінансування України.
Більша частина таких коштів зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Саме питання використання цих активів залишається одним із найбільш дискусійних у Європейському Союзі.
Лідери Швеції, Іспанії, Португалії та Нідерландів хочуть повернутися до цього питання, водночас обіцяючи врахувати побоювання Бельгії.
Проблема полягає у фінансових і юридичних ризиках. Бельгійська влада раніше активно виступала проти прямого використання заморожених активів без чітких гарантій, побоюючись можливих наслідків для фінансової системи країни.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав на необхідності отримання необмежених гарантій для захисту бельгійської сторони.
Однак Стокгольм вважає, що Європа не може нескінченно відкладати це питання.
«Ми не можемо залишатися в тому самому становищі, в якому були до Різдва… Ми повинні рухатися далі, тому що це справедливо щодо України, це справедливо для платників податків», – заявила Стенергард.
Таким чином, дискусія про російські активи дедалі більше виходить за межі суто фінансової теми. Для європейських країн це також питання довгострокової безпеки та здатності підтримувати Україну без постійного збільшення навантаження на власні бюджети.
Чи можливий прямий напад Росії на НАТО
На тлі посилення гібридної активності закономірно виникає питання: чи може нинішнє протистояння перейти у прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО?
Раніше західні ЗМІ вже повідомляли про збільшення кількості провокацій проти країн Альянсу. Аналітики звертають увагу на те, що Москва може намагатися створити додатковий тиск на європейські уряди та суспільства, водночас уникаючи прямого зіткнення з усім НАТО.
Це принципово важлива деталь.
Прямий напад на країну Альянсу запускає зовсім іншу систему колективної безпеки. Саме тому найбільш небезпечним сценарієм багато експертів вважають не обов’язково свідоме рішення про початок великої війни з НАТО, а поступове накопичення інцидентів, помилкових оцінок та неправильних реакцій.
Одна диверсія може залишитися локальною проблемою. Один безпілотник може бути сприйнятий як окремий випадок. Одна кібератака може не призвести до масштабної відповіді. Але якщо подібні події починають відбуватися систематично, країнам доводиться визначати, де проходить межа між провокацією та атакою.
І саме тут виникає найбільша небезпека.
НАТО готується до складнішого періоду
Європейські дипломати та урядовці дедалі частіше говорять про необхідність готуватися до тривалого періоду нестабільності. Йдеться не лише про збільшення кількості військової техніки чи чисельності армій.
Потрібно захищати енергетичні системи, транспортні вузли, порти, аеропорти, телекомунікації та цифрову інфраструктуру. Не менш важливою є здатність суспільств протистояти інформаційним кампаніям, які можуть використовувати страх, недовіру та політичні суперечки.
Швеція, яка після десятиліть військового нейтралітету стала членом НАТО, особливо уважно ставиться до безпекової ситуації у Північній Європі та Балтійському регіоні.
Її позиція фактично зводиться до простого сигналу: Європа не повинна чекати, поки окремі інциденти перетворяться на масштабну кризу.
Водночас важливо не перебільшувати рівень загрози. Заяви про посилення гібридної активності не означають автоматично, що Москва готує прямий напад на НАТО. Навпаки, західні оцінки часто вказують на зацікавленість Кремля у діях, які дозволяють чинити тиск, але не перетинати поріг відкритої війни.
Проте саме така стратегія може бути небезпечною через ризик прорахунку.
Коли кількість провокацій зростає, збільшується імовірність того, що черговий інцидент буде неправильно оцінений або спричинить непропорційну відповідь.
Саме тому слова шведської міністерки про випробування єдності мають значення далеко за межами самої Швеції. Йдеться про здатність Європи діяти як єдиний політичний і безпековий простір у момент, коли тиск зростає одразу на кількох напрямках.
Для України це також має безпосереднє значення. Чим міцнішою залишається трансатлантична єдність, тим складніше створити умови для послаблення міжнародної підтримки Києва. А отже, боротьба за єдність Європи фактично стає частиною значно ширшої боротьби за те, якою буде архітектура безпеки континенту в найближчі роки.
