Російська атака по Київській області 3 вересня могла завдати серйозного удару не лише по окремому підприємству, а й по важливій частині фармацевтичної інфраструктури України. Під час нічної атаки було пошкоджено складські приміщення в Бориспільському районі, а за інформацією співрозмовників на фармацевтичному ринку, під удар потрапив логістичний комплекс «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складів країни.
Про пошкодження складських об'єктів у Бориспільському районі повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. Окремо співрозмовники видання «Економічна правда» на фармацевтичному ринку заявили, що йдеться саме про комплекс «Біокон». За їхніми попередніми оцінками, фінансові втрати внаслідок атаки можуть сягати мільярдів гривень.
Точний масштаб руйнувань і остаточна сума збитків поки що не встановлені. Однак сама назва об'єкта привертає особливу увагу, оскільки фармацевтичний склад — це не просто будівля з товаром усередині. Такі комплекси є частиною складної системи, від якої залежить безперервне постачання медикаментів до аптек, лікарень та інших закладів.
Чому удар по фармскладу — це значно більше, ніж знищення будівлі
Фармацевтична логістика має принципову відмінність від зберігання звичайних товарів. Ліки потребують суворого дотримання температурного режиму, вологості, санітарних вимог та правил транспортування. Частина препаратів повинна зберігатися в холодильниках або спеціальних приміщеннях із контрольованим мікрокліматом.
Якщо склад зазнає серйозних пошкоджень, проблемою стають не лише зруйновані стелажі, обладнання чи сама будівля. Значна частина продукції може бути непридатною для подальшого використання через порушення умов зберігання.
Особливо складною ситуація стає тоді, коли йдеться про великий логістичний центр. На таких об'єктах можуть одночасно зберігатися значні обсяги продукції різних виробників. Фармацевтичні компанії використовують спеціалізовані склади для того, щоб забезпечувати регулярне постачання медикаментів на український ринок.
Тому пошкодження одного великого об'єкта потенційно може створити ланцюговий ефект.
Підприємство, яке втратило частину складських потужностей, змушене шукати альтернативні приміщення. Виробникам або імпортерам необхідно перенаправляти поставки, змінювати маршрути, проводити повторну перевірку залишків і вирішувати питання з товарами, які могли бути пошкоджені.
Усе це потребує часу та значних коштів.
«Біокон» — важлива ланка фармацевтичного ринку
ТОВ «ХФК «Біокон» спеціалізується саме на фармацевтичній логістиці та складському господарстві. Компанія надає іноземним фармацевтичним виробникам приміщення для аптечних складів, а також послуги зі зберігання фармацевтичної продукції на митному складі.
Тобто йдеться не про типовий промисловий склад, де можна просто зберігати коробки з різними товарами. Фармацевтична логістика передбачає значно жорсткіші вимоги до процесів і обладнання.
Саме тому відновлення такого комплексу може бути складним і тривалим.
Якщо частину приміщень буде потрібно реконструювати, підприємству доведеться відновлювати не тільки стіни та дах. Необхідно буде перевірити системи контролю температури, вентиляції, охорони, електроживлення, пожежної безпеки та інше спеціалізоване обладнання.
Але ще складнішим може бути питання продукції.
Навіть якщо зовні упаковки медикаментів виглядають неушкодженими, це не означає, що препарат автоматично можна повернути в обіг. Для фармацевтичного ринку критично важливо підтвердити, що протягом усього періоду зберігання були дотримані необхідні умови.
Саме тому наслідки атаки можуть виявитися значно масштабнішими за видимі руйнування.
Мільярди гривень збитків — звідки може взятися така сума
Попередня оцінка можливих втрат у мільярди гривень потребує окремого пояснення. Йдеться не обов'язково лише про вартість самої будівлі.
У загальну суму можуть входити знищене або пошкоджене обладнання, складські системи, холодильні установки, системи автоматизації та контролю, транспортна інфраструктура, товарні запаси, а також витрати на відновлення роботи.
Окремою статтею можуть стати непрямі збитки.
Якщо частина фармацевтичної продукції буде втрачена, компаніям доведеться компенсувати її вартість. Якщо логістичні операції доведеться переносити на інші склади, збільшаться витрати на транспортування та обробку вантажів.
Можуть виникнути й затримки з постачанням окремих препаратів.
Втім, важливо не робити передчасних висновків щодо можливого дефіциту ліків. Наявність пошкодженого великого складу сама по собі ще не означає, що українці залишаться без медикаментів. Фармацевтичний ринок має кілька каналів постачання, а компанії можуть перенаправляти продукцію через інші логістичні центри.
Але така атака безумовно створює додаткове навантаження на всю систему.
Росія дедалі частіше б'є по логістиці Київщини
Удар по складській інфраструктурі Бориспільського району не виглядає одиничним епізодом.
Останнім часом Київська область неодноразово ставала ціллю атак по об'єктах, пов'язаних зі зберіганням і транспортуванням товарів. Для економіки це створює особливу проблему, адже логістичні центри є своєрідними вузлами, через які проходять великі потоки продукції.
27 серпня після атаки в Бориспільському районі вже виникла масштабна пожежа на складських приміщеннях. Новий удар по складській інфраструктурі демонструє, наскільки вразливим залишається цей сектор.
Логістика під час війни фактично стала частиною критично важливої економічної інфраструктури.
Через склади проходять медикаменти, продукти харчування, побутові товари, промислова продукція та інші вантажі. Пошкодження таких об'єктів може впливати не тільки на власників бізнесу, а й на десятки компаній, які користуються їхніми послугами.
Нічна атака була масштабною
У ніч на 3 вересня Росія атакувала Україну 163 ударними безпілотниками. За наведеними даними, силам протиповітряної оборони вдалося знищити або нейтралізувати 135 із них.
Однак навіть за високої ефективності протиповітряної оборони окремі об'єкти все одно можуть зазнавати пошкоджень.
Це одна з головних проблем масованих атак: велика кількість повітряних цілей створює навантаження на систему захисту та змушує оборонні сили одночасно реагувати на безліч загроз.
Для цивільної інфраструктури це означає необхідність постійно підвищувати рівень захисту.
Фармацевтичні склади, логістичні центри та промислові підприємства змушені враховувати ризики прямого влучання, уламків, пожеж і тривалих перебоїв з електропостачанням.
Чому наслідки можуть відчути звичайні покупці
Для більшості людей великий фармацевтичний склад залишається непомітною частиною повсякденного життя. Людина приходить до аптеки, купує необхідний препарат і рідко замислюється, який шлях він пройшов до полиці.
Але за кожною упаковкою стоїть складна логістична система.
Препарат необхідно доставити в Україну або перемістити від виробника, пройти митні та регуляторні процедури, розмістити на складі, забезпечити правильні умови зберігання, сформувати замовлення, доставити його до аптечної мережі, а потім — до конкретної аптеки.
Якщо один із великих логістичних вузлів виходить із ладу, вся система повинна перебудуватися.
Саме тому головний ризик таких атак полягає не тільки у фізичних руйнуваннях. Вони б'ють по передбачуваності та стабільності постачання.
Для фармацевтичного ринку це особливо чутливо, оскільки пацієнт не може просто відкласти покупку багатьох препаратів на кілька тижнів.
Удар по економіці, який не завжди видно одразу
Є ще один аспект, який часто залишається за кадром.
Знищення або пошкодження великого підприємства означає втрату робочих місць, зниження податкових надходжень, необхідність витрачати кошти на ремонт і відновлення, а також потенційні втрати для партнерських компаній.
Якщо йдеться про спеціалізований фармацевтичний об'єкт, його не можна миттєво замінити звичайним складом.
Потрібне відповідне обладнання, сертифікація, дотримання регуляторних вимог та налагоджені процеси. Саме тому відновлення може зайняти значно більше часу, ніж фізичний ремонт самої будівлі.
І це одна з особливостей війни проти економічної інфраструктури: наслідки удару можуть проявлятися поступово.
Спочатку люди бачать пожежу та зруйновані будівлі. Потім підприємства рахують збитки. Далі починаються проблеми з логістикою, страховими виплатами, перенесенням товарів та відновленням обладнання.
А через певний час економіка відчуває сумарний ефект від сотень подібних атак.
Фармацевтична система України змушена працювати в умовах постійного ризику
Попри всі проблеми, український фармацевтичний сектор продовжує працювати. Компанії шукають альтернативні маршрути, резервні складські приміщення та способи захисту запасів.
Однак кожна нова атака збільшує ціну такої стійкості.
Підприємствам доводиться інвестувати в резервні системи живлення, протипожежний захист, додаткові засоби безпеки, дублювання логістичних процесів і розосередження запасів.
Це гроші, які за інших умов могли б бути спрямовані на розвиток, модернізацію чи зниження вартості продукції.
Тому удари по логістичній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж може здатися з першого погляду.
Що буде далі
Зараз остаточні масштаби пошкоджень комплексу «Біокон» ще мають бути встановлені. Потрібно оцінити стан будівель, обладнання та товарних запасів, а також визначити, яка частина об'єкта може продовжити роботу.
Не менш важливим буде питання того, наскільки швидко фармацевтичні компанії зможуть перенаправити свої вантажі на альтернативні логістичні майданчики.
Якщо система впорається з цим завданням, для кінцевого споживача наслідки можуть залишитися майже непомітними. Але для бізнесу це означатиме величезні додаткові витрати та складну роботу з відновлення ланцюгів постачання.
Якщо ж пошкодження виявляться масштабними, частина компаній може зіткнутися з необхідністю терміново перебудовувати логістику.
У будь-якому разі ця атака стала черговим нагадуванням про те, наскільки важливою для країни є інфраструктура, яку в мирний час майже ніхто не помічає.
Склад — це не просто будівля. Це місце, де зберігаються товари, від яких залежить робота цілих галузей. А фармацевтичний склад — ще й критична ланка системи, яка щодня забезпечує людей необхідними препаратами.
Саме тому можливі мільярдні збитки від удару по «Біокону» — це не лише цифра у фінансовому звіті. За нею стоять зруйновані потужності, втрачені запаси, зірвані логістичні плани та величезна робота, яку доведеться виконати, щоб повернути систему до нормального функціонування.
І чим частіше під удар потрапляють такі об'єкти, тим дорожче для країни обходиться збереження звичайного життя — від роботи підприємств до доступності необхідних ліків в аптеках.
