Росія почала активніше застосовувати керовані авіаційні бомби для ударів по Одесі, і, за оцінкою військово-політичного оглядача групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, це далеко не випадкові атаки. Йдеться про використання можливості, яка виникла через розвиток російських боєприпасів та відсутність у України достатньої кількості засобів, здатних безпосередньо загрожувати літакам-носіям.
Нічні удари 1 та 2 вересня стали черговим сигналом того, що Росія поступово розширює арсенал засобів, якими намагається тиснути на Одесу та всю Одеську область. Раніше основними інструментами були ракети, ударні безпілотники та інші системи ураження. Тепер до них додаються КАБи, які ще кілька років тому не могли ефективно використовуватися на такій відстані.
Причина зміни ситуації — у вдосконаленні самих авіабомб і систем планування та корекції польоту.
Чому КАБи раніше не становили такої загрози для Одеси
За словами Коваленка, спочатку російські керовані авіабомби мали значно меншу дальність. Наприклад, КАБ на основі ФАБ-250 після оснащення відповідним обладнанням міг долати приблизно 30–40 кілометрів.
Для застосування таких боєприпасів російським літакам доводилося наближатися до району бойових дій. А це автоматично створювало серйозні ризики для самої авіації.
«Це була небезпечна зона для російської авіації й, відповідно, був дуже великий ризик, що її можуть перехопити наші винищувачі», — пояснив експерт.
Однак Москва поступово почала вдосконалювати конструкцію КАБів та універсальних модулів планування і корекції польоту — УМПК.
Саме це змінило правила гри.
Сучасні варіанти боєприпасів можуть планувати на значно більшу відстань. За оцінкою Коваленка, бомба з УМПК за умови скидання з максимальної висоти польоту російського винищувача-бомбардувальника Су-34 може долати близько 70 кілометрів.
Але на цьому розвиток не зупинився.
Якщо КАБ оснащується реактивним прискорювачем, дальність його польоту, за словами аналітика, може становити приблизно 100–120 кілометрів.
Для Одеси це принципово важлива зміна. Вона означає, що російські літаки можуть не наближатися безпосередньо до міста, а запускати або скидати боєприпаси з дистанції, яку Москва вважає відносно безпечною для своєї авіації.
«Вікно можливостей» для російської авіації
Саме цим Коваленко пояснює нинішню активність.
Росія, за його словами, бачить, що українська сторона наразі не має достатніх можливостей для гарантованого знищення літаків, які використовуються для таких ударів.
Це створює своєрідне «вікно можливостей», яким Москва намагається скористатися максимально швидко.
Російська тактика поступово змінюється: замість того щоб ризикувати дорогими літаками заради безпосереднього наближення до цілі, авіація працює з більшої дистанції, використовуючи дальність боєприпасів.
Для самої Одеси це означає появу ще одного типу загрози, яку складніше нейтралізувати традиційними методами.
«Вони можуть використовувати літаки на цій відстані достатньо безпечно для себе. І зараз почали масштабувати застосування саме цих засобів ураження, які доповнили комбіновану номенклатуру терору проти Одеси», — зазначив експерт.
Водночас КАБи не стали заміною іншим засобам удару. Навпаки, вони вписуються у ширшу російську тактику комбінованих атак.
Одночасно можуть використовуватися ударні безпілотники, реактивні дрони-камікадзе, ракети та авіаційні боєприпаси.
Для української ППО це створює додаткове навантаження, адже кожен новий тип загрози вимагає відповідних засобів протидії.
Чому Росія може поспішати
На думку Коваленка, нинішня активність може мати ще одну важливу причину.
Росія розуміє, що ситуація в перспективі здатна змінитися не на її користь.
Одним із ключових факторів тут можуть стати нові західні винищувачі, які потенційно посилять можливості українських Повітряних сил.
Експерт окремо звертає увагу на перспективу появи у ЗСУ шведських Gripen. На його думку, саме такі літаки можуть створити для російської тактичної авіації значно серйознішу загрозу.
Особливе значення матимуть ракети Meteor, які мають велику дальність ураження повітряних цілей.
У такому разі російським Су-34 буде набагато складніше почуватися безпечно на відстані, з якої вони сьогодні застосовують КАБи.
Тому нинішня тактика Москви може бути спробою скористатися періодом, коли її літаки все ще здатні працювати на значній дистанції без постійної загрози з боку українських винищувачів.
Це не означає, що російська авіація отримала абсолютну свободу дій. Але для Одеси поява дальніх КАБів суттєво розширює можливості для атак.
КАБи — частина масштабнішого тиску на Одесу
Водночас проблема не обмежується самими бомбами.
Коваленко звертає увагу на те, що протягом 2026 року поступово змінювалася номенклатура засобів, які Росія застосовує проти Одеси.
До ударів залучалися «Бандеролі», реактивні дрони, ракети, а також знову почали використовуватися «Онікси», які тривалий час не фігурували серед основних засобів ураження.
Тепер до цього переліку додаються КАБи.
На думку експерта, така різноманітність не випадкова. Йдеться про комплексний тиск на регіон, який має не лише військове, а й економічне значення.
Одеса є одним із ключових транспортних центрів України. Через область проходять важливі автомобільні та залізничні маршрути, працюють порти, здійснюється міжнародне сполучення.
Тому систематичні атаки на регіон можуть мати значно ширші наслідки, ніж пошкодження окремих об'єктів.
Удар по логістиці може стати головною метою
За словами Коваленка, російські сили також завдають ударів по залізничній та автомобільній логістиці Одеської області.
Особлива увага приділяється напрямкам, пов'язаним із кордонами Румунії та Молдови.
З військової точки зору логістика є критично важливою, адже через неї проходять як цивільні вантажі, так і товари, необхідні для функціонування економіки.
Якщо регулярно атакувати транспортну інфраструктуру, можна не обов'язково повністю перекрити рух. Достатньо зробити його нестабільним, повільним і дорожчим.
Саме такий ефект, за словами експерта, Москва може намагатися отримати.
Йдеться про створення постійного тиску на економіку регіону, його транспортну систему та перспективи проходження осінньо-зимового періоду.
Окремим напрямком залишається цивільне та комерційне судноплавство.
Навіть сама загроза регулярних ударів змушує бізнес враховувати додаткові ризики. Це може впливати на страхування, маршрути, вартість перевезень і готовність компаній працювати в регіоні.
Таким чином, ракети, дрони, «Онікси» та КАБи можуть бути частинами одного великого задуму — створити для Одеської області постійне відчуття небезпеки та максимально ускладнити її економічну активність.
Що може змінити ситуацію
Головне питання тепер полягає в тому, як Україна зможе протидіяти російській тактиці.
За оцінкою Коваленка, недостатньо лише намагатися збивати самі боєприпаси. Ключовим завданням залишається боротьба з їхніми носіями — російськими літаками.
Проблема полягає в тому, що для цього необхідні відповідні винищувачі та ракети.
Українські F-16 вже посилили можливості Повітряних сил, однак, як зазначає експерт, їхні нинішні можливості не дозволяють повністю розв'язати проблему тактичної авіації противника, якщо російські літаки застосовують КАБи з великої дистанції.
Тому особливого значення набуває подальше посилення української авіаційної компоненти.
Якщо Україна отримає достатню кількість сучасних літаків і далекобійних ракет «повітря — повітря», російським екіпажам доведеться рахуватися з набагато більшим ризиком ще до того, як вони зможуть застосувати свої боєприпаси.
І тоді нинішнє «вікно можливостей» для російської авіації може поступово закритися.
Поки ж ситуація залишається складною. Москва випробовує нову тактику, нарощує дальність КАБів і намагається використовувати відстань як головний захист для своїх літаків.
Для Одеси це означає, що загроза з повітря стала ще більш різноманітною. Але водночас нинішня перевага російської авіації не є незмінною.
Подальше постачання Україні сучасних винищувачів, боєприпасів і систем протиповітряної оборони може кардинально вплинути на ситуацію. І саме тому Москва, ймовірно, намагається використати нинішній момент якомога активніше — поки її літаки можуть діяти з дистанції, яку вона вважає прийнятною за рівнем ризику.
Для Одеси це означає нову реальність: місту та області доводиться одночасно протистояти дронам, ракетам і тепер ще й авіаційним бомбам, які раніше не могли долітати до таких цілей.
А для України ключовим завданням залишається не лише захищати міста від самих ударів, а й створити умови, за яких російська авіація більше не зможе безкарно наближатися до районів, звідки здійснюються ці атаки.
