Верховна Рада України може перейти на новий формат роботи під час повітряних тривог. Якщо засідання доведеться регулярно переносити до укриття, народні депутати зможуть голосувати не за допомогою звичних парламентських систем, а зі своїх смартфонів.
Про особливості такої системи розповів народний депутат Олександр Федієнко, який займається питаннями IT, телекомунікацій та цифрової трансформації. Він не лише описав принцип роботи нововведення, а й показав відеодемонстрацію системи.
За словами парламентаря, називати це повноцінним дистанційним голосуванням не зовсім правильно. Ключова відмінність полягає в тому, що депутат не голосуватиме з дому, офісу чи іншого зручного для себе місця. Він має фізично перебувати в укритті Верховної Ради.
Фактично змінюється не місце проведення засідання, а спосіб доступу до парламентської системи.
Смартфон стане робочим місцем депутата
Як пояснив Федієнко, під час роботи в укритті особистий смартфон народного депутата фактично виконуватиме роль його робочого місця.
При цьому пристрій не можна буде використовувати для голосування з будь-якої точки. Депутат повинен перебувати у визначеному укритті парламенту.
Це принциповий момент, оскільки система має забезпечити не просто можливість натиснути кнопку «за», «проти» або «утримався», а й підтвердити, що рішення справді ухвалює конкретний парламентар, який фізично присутній на засіданні.
Саме тому запропонований формат має більше спільного з цифровою адаптацією традиційної парламентської процедури, ніж із класичним дистанційним голосуванням.
«Робоче місце буде в телефоні у народного депутата», але користуватися цією системою депутат зможе лише під час перебування в укритті, наголосив Федієнко.
Таким чином, навіть якщо Київ перебуває під загрозою ракетного чи дронового удару, робота парламенту потенційно зможе продовжуватися без необхідності чекати завершення повітряної тривоги.
Як проходитиме голосування
Раніше народний депутат Ярослав Железняк розповідав про механізм, який розглядається для роботи парламенту в таких умовах.
Передбачається, що депутати спускатимуться до укриття Верховної Ради та підключатимуться до спеціальної внутрішньої Wi-Fi-мережі.
Після цього народний депутат за допомогою власного смартфона проходитиме авторизацію в системі. Для доступу використовуватиметься індивідуальний логін.
Окремий елемент системи має бути пов'язаний із підтвердженням фізичної присутності депутата. Тобто самого знання логіна та пароля недостатньо — система повинна працювати таким чином, щоб голосування не перетворилося на можливість віддаленої участі людини, яка фактично не перебуває в парламенті.
Після завершення голосування результати мають перевірятися та затверджуватися Лічильною комісією.
Це також означає, що смартфон не просто замінюватиме фізичну кнопку для голосування. Навколо нього має працювати ціла система авторизації, ідентифікації та контролю процедури.
Чи безпечно голосувати зі звичайного телефона
Одне з головних питань, яке виникає у зв'язку з нововведенням, — інформаційна безпека.
У парламенті йдеться про роботу з надзвичайно чутливою інформацією, а результати голосувань безпосередньо впливають на ухвалення державних рішень.
Федієнко зазначив, що наразі не бачить принципових проблем саме з інформаційною безпекою запропонованої системи.
Однак він звернув увагу на іншу проблему, яку дуже складно вирішити винятково технологічними засобами.
Йдеться про людський фактор.
Навіть найскладніша система захисту може бути вразливою, якщо користувач нехтує правилами безпеки. Саме тому, за словами депутата, слабкою ланкою залишається людина — у цьому випадку безпосередньо народний депутат.
Це може стосуватися не лише збереження доступу до системи. Важливими є правила поводження зі смартфоном, недопущення передачі пристрою іншій особі, контроль за авторизацією та дотримання внутрішніх процедур парламенту.
Федієнко також повідомив, що планує пізніше оприлюднити більш детальний звіт про роботу системи.
Чому парламент хоче працювати в укритті
Проблема стала особливо актуальною через регулярні повітряні тривоги в Києві.
Під час загрози ракетних або дронових атак робота державних установ має продовжуватися, але водночас люди повинні перебувати в безпечному місці.
Для Верховної Ради це створює складну дилему. Парламент має виконувати свої конституційні функції, ухвалювати закони та голосувати за важливі рішення. Водночас перебування сотень людей у звичайній будівлі під час повітряної тривоги створює очевидні ризики.
Перенесення роботи до укриття могло б дозволити одночасно виконати обидва завдання: забезпечити безпеку депутатів і не зупиняти законодавчий процес.
Однак тут виникає інша проблема — фізична місткість укриття.
За попередньою інформацією, воно не здатне одночасно комфортно розмістити понад 400 народних депутатів разом з іншими необхідними працівниками парламенту.
Тому планується облаштовувати робочі місця не лише в основному приміщенні, а й використовувати окремі зони та коридори.
Частина таких робочих зон, за наявними даними, ще потребує підготовки.
Депутати не всі підтримують новий формат
Попри очевидну потребу забезпечити безперебійну роботу парламенту, запропонований механізм має й критиків.
Окремі опозиційні фракції виступають проти переходу до такого формату роботи.
Суперечки можуть стосуватися як технічної сторони питання, так і самої організації парламентської роботи в умовах воєнного стану.
Адже голосування зі смартфона — це незвичний для Верховної Ради механізм, який потребує максимальної прозорості та чітких правил. Будь-яка помилка або сумнів щодо того, хто саме проголосував, може стати причиною політичного конфлікту.
Особливо важливо забезпечити неможливість голосування замість іншого депутата. Технологія має не просто фіксувати натискання кнопки, а гарантувати персональність волевиявлення.
Що це змінить для роботи Ради
Якщо система буде повноцінно запущена, Верховна Рада отримає можливість значно швидше реагувати на повітряні тривоги.
Зараз кожне перенесення роботи через загрозу атаки може створювати паузу в законодавчому процесі. За нового підходу депутати зможуть переміститися до укриття й продовжити роботу вже там.
При цьому для самих парламентарів зміниться звична організація засідань. Замість стаціонарних робочих місць у сесійній залі доведеться використовувати смартфони та обладнані в укритті робочі зони.
Це може стати одним із найбільш незвичних прикладів адаптації державних інституцій до умов постійної воєнної загрози.
Водночас остаточний успіх такого формату залежатиме не лише від програмного забезпечення. Потрібно буде вирішити питання зв'язку, електроживлення, резервних каналів доступу, фізичної організації укриття та контролю за присутністю депутатів.
Фактично парламент намагається створити повноцінне робоче середовище під землею, де навіть під час атаки можна буде проводити засідання та ухвалювати рішення.
Якщо систему вдасться належним чином протестувати й захистити, смартфон для народного депутата може перетворитися з особистого гаджета на головний інструмент парламентської роботи під час повітряної тривоги.
І головне питання тепер полягає не стільки в тому, чи можна голосувати з телефона, скільки в тому, чи вдасться забезпечити максимальну надійність, прозорість і захист такого голосування в умовах, коли від роботи парламенту не можна просто «поставити все на паузу» через чергову повітряну тривогу.
