Україна опинилася перед серйозним фінансовим викликом. Європейський Союз попередив Київ, що наступний транш макрофінансової допомоги приблизно на 3,7 мільярда євро може бути затриманий, якщо Верховна Рада не ухвалить законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних посилок.
Йдеться про скасування чинної пільги для імпортованих товарів невисокої вартості. Наразі міжнародні посилки вартістю до 150 євро звільнені від ПДВ. Саме цю норму планують переглянути в межах податкової реформи.
Про ризик затримки коштів 2 вересня заявив речник Європейської комісії Балаж Уйварі. За його словами, відповідний закон є однією з умов, які Україна повинна виконати для отримання наступного платежу.
У Брюсселі зробили чітке попередження
Представник Єврокомісії пояснив, що ЄС уважно стежить за ситуацією навколо законопроєкту. Причина проста: документ безпосередньо включений до переліку умов, від виконання яких залежить продовження фінансової підтримки України.
У 2026 році загальний цільовий обсяг макрофінансової допомоги за цією програмою становить 8,35 мільярда євро. Частину цих грошей Україна вже отримала.
За словами Уйварі, Євросоюз уже перерахував Києву близько 3,2 мільярда євро. Наступний транш орієнтовно має становити ще 3,7 мільярда євро.
Однак для його отримання Україна повинна виконати 12 умов. Законодавчі зміни щодо міжнародних посилок є лише однією з них.
У Єврокомісії наголосили, що ухвалення документа необхідне для того, щоб продовжувати виплати відповідно до запланованого графіка.
Таким чином, зараз мова передусім іде не про остаточне скасування допомоги, а про ризик її затримки. Якщо Україна виконає необхідні умови, процес фінансування зможе продовжитися.
Чому ЄС взагалі вимагає змінити правила для посилок
На перший погляд може здатися дивним, що питання оподаткування недорогих покупок через іноземні інтернет-магазини опинилося серед умов отримання багатомільярдної фінансової допомоги.
Однак для українського бюджету це питання має значно ширше значення.
Сьогодні товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро мають податкову перевагу. Це стосується численних замовлень, які українці роблять через закордонні маркетплейси.
У Міністерстві фінансів пояснюють необхідність реформи прагненням створити більш рівні умови для українського та іноземного бізнесу. Українські компанії при продажу товарів усередині країни сплачують податки, тоді як частина товарів, які надходять безпосередньо з-за кордону, користується пільговим режимом.
Запропоновані зміни мають прибрати цю різницю.
Крім того, держава розраховує отримати додаткові бюджетні надходження. В умовах війни питання кожного додаткового джерела доходів набуває особливого значення.
Верховна Рада вже двічі не змогла ухвалити зміни
Проблема для України полягає в тому, що парламент поки не зміг забезпечити необхідну кількість голосів.
1 вересня Верховна Рада повторно не підтримала законодавчі зміни, необхідні для запровадження нових правил оподаткування міжнародних відправлень.
Це вже не перша невдала спроба.
Ще 26 травня парламент не зміг схвалити скасування ПДВ-пільги для імпортованих посилок невисокої вартості.
Тепер ситуація набула ще більшої ваги, оскільки питання прямо пов’язали з фінансовими зобов’язаннями України перед міжнародними партнерами.
Після провального голосування законопроєкт, за словами голови профільного парламентського комітету Данила Гетманцева, планують внести на розгляд Ради повторно.
Фактично це означає, що депутатам доведеться знову повертатися до питання, яке вже викликало серйозні дискусії.
Що може змінитися для звичайних покупців
Найбільше українців цікавить практичне питання: що буде з їхніми покупками в іноземних інтернет-магазинах.
Якщо запропоновані зміни набудуть чинності, комерційні товари в міжнародних посилках перестануть користуватися нинішньою ПДВ-пільгою.
Йдеться насамперед про покупки через великі закордонні торговельні платформи.
Фактично це може означати, що частина товарів подорожчає для українських споживачів. Податок може враховуватися безпосередньо під час оформлення замовлення, щоб покупцю не доводилося самостійно проходити складні митні процедури.
Водночас запропонована система не повинна автоматично означати оподаткування кожної посилки незалежно від її характеру.
Окремі правила передбачаються для некомерційних відправлень між громадянами. Зокрема, для приватних посилок діятимуть інші ліміти та умови.
Тому твердження про те, що після ухвалення закону будь-яка посилка незалежно від її походження та призначення одразу обкладатиметься податком, є надто спрощеним.
Для держави це питання не лише про податки
Європейська комісія наголошує ще на одному моменті. Закон має допомогти Україні збільшити внутрішні доходи бюджету.
У країні, яка продовжує витрачати величезні ресурси на оборону, стабільність державних фінансів залишається одним із ключових питань.
Саме тому міжнародні партнери дедалі частіше звертають увагу не лише на зовнішню фінансову підтримку, а й на здатність України збільшувати власні доходи.
Реформа міжнародних посилок у цьому контексті розглядається як один із механізмів розширення податкової бази.
Міністерство фінансів також пов’язує зміни з боротьбою проти схем, за яких великі комерційні партії товарів можуть штучно розподілятися на велику кількість невеликих відправлень. Така практика дозволяє користуватися пільговим режимом, який спочатку був розрахований на невеликі покупки та приватні відправлення.
Під загрозою не лише гроші ЄС
Ситуація навколо посилок розгортається на тлі ширшого фінансового тиску на український бюджет.
Окремо Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом щодо подальшого фінансування. Тому виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами стає дедалі важливішим.
Будь-яка затримка зовнішньої допомоги створює додаткові проблеми для державних фінансів, особливо з огляду на масштаб потреб України.
Саме тому 3,7 мільярда євро зараз є значно більшим питанням, ніж просто черговий транш.
Ці кошти мають бути частиною системи фінансової підтримки, яка дозволяє державі підтримувати бюджетну стабільність у надзвичайно складних умовах.
Чи справді Україна може втратити 3,7 мільярда євро
Формулювання про «втрату» майже 4 мільярдів євро потребує уточнення.
На цей момент правильніше говорити про ризик затримки траншу, а не про остаточну втрату грошей.
Єврокомісія прямо заявляє, що закон є однією з умов для продовження виплат. Отже, якщо Україна виконає вимогу, можливість отримання коштів збережеться.
Водночас ситуація показує, наскільки тісно фінансова допомога ЄС тепер пов’язана з конкретними реформами всередині України.
Брюссель очікує не лише використання вже наданої допомоги, а й виконання погоджених зобов’язань. І якщо парламент затягує з необхідними рішеннями, це безпосередньо впливає на швидкість надходження нових коштів.
Що буде далі
Після невдалого голосування питання, найімовірніше, знову повернеться до порядку денного Верховної Ради.
Для української влади ситуація стала особливо чутливою після прямої заяви Єврокомісії. Тепер законопроєкт розглядатиметься не лише як внутрішня податкова ініціатива, а як частина домовленостей щодо отримання міжнародного фінансування.
Перед депутатами фактично стоїть подвійне завдання.
З одного боку, необхідно забезпечити додаткові доходи бюджету та створити більш рівні правила для українського бізнесу й іноземних маркетплейсів. З іншого — будь-яке рішення неминуче вплине на мільйони українців, які регулярно замовляють товари за кордоном.
Саме тому навколо законопроєкту виникла така гостра дискусія.
Для держави це додаткові доходи та виконання міжнародних зобов’язань. Для бізнесу — спроба вирівняти конкурентні умови. Для звичайного покупця — потенційне зростання вартості закордонних замовлень.
А над усією цією дискусією зараз висить ще один фактор — близько 3,7 мільярда євро, які Україна очікує отримати від Європейського Союзу.
Тож найближчі голосування у Верховній Раді матимуть значення далеко за межами звичайної податкової реформи.
