Питання заморожених російських активів, які можуть стати одним із головних фінансових ресурсів для підтримки України, знову опинилося в центрі уваги Європейського Союзу. Однак очікуваного прориву поки немає. Бельгія, на території якої зберігається значна частина російських суверенних активів, не відмовилася від своїх принципових застережень.
Про це стало відомо на тлі нових дискусій у ЄС щодо можливого використання заморожених коштів Росії для фінансування України. За даними джерел «Європейської правди» в бельгійському уряді, позиція Брюсселя залишається такою ж, якою була ще наприкінці 2025 року.
Тобто питання не можна вважати остаточно закритим, але й говорити про те, що Бельгія погодилася на запропонований механізм, наразі немає підстав.
Що саме турбує Бельгію
Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що бельгійська сторона не обов'язково заперечує саму ідею фінансової допомоги Україні за рахунок російських ресурсів. Головне питання для Брюсселя — хто нестиме фінансові ризики, якщо в майбутньому виникне необхідність повернення цих коштів.
Саме ця проблема стала одним із найбільш складних моментів переговорів між країнами ЄС.
У бельгійському уряді нагадали, що відповідні застереження були сформульовані ще у грудні 2025 року, коли Європейський Союз погоджував масштабне фінансування України на 2026–2027 роки.
Тоді Бельгія наполягала на тому, що не повинна залишитися сам на сам із можливими фінансовими наслідками рішення, яке ухвалюється на рівні всього Євросоюзу.
І це принципове питання для Брюсселя, адже саме на бельгійській території розміщена величезна частина заморожених російських суверенних активів. Через це потенційні юридичні та фінансові наслідки використання цих коштів можуть бути значно більшими саме для Бельгії.
За словами бельгійського посадовця, саме ці побоювання нікуди не зникли.
Чому ситуація стала особливо важливою зараз
Дискусія активізувалася після того, як кілька країн ЄС закликали повернутися до роботи над механізмом використання заморожених російських активів.
Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща звернулися до Європейської комісії із закликом відновити роботу над відповідним механізмом. Для України це питання має величезне значення, оскільки йдеться не просто про символічне покарання Росії, а про потенційне джерело багатомільярдного фінансування.
Європа одночасно стикається з необхідністю забезпечувати Україну ресурсами для продовження опору та з юридичними ризиками, які виникають навколо російських активів.
Саме тому дискусія перетворилася на своєрідний баланс між політичною необхідністю та фінансовою відповідальністю.
Для Києва логіка очевидна: якщо російські державні ресурси заморожені через агресію Росії, вони мають працювати на підтримку України. Для окремих європейських урядів ситуація складніша — вони повинні враховувати можливі судові процеси, міжнародне право та ризик майбутніх фінансових претензій.
У Бельгії зробили важливе уточнення
Окремої уваги набули слова міністра оборони Бельгії Тео Франкена про те, що питання заморожених активів нібито вже закрите.
Однак бельгійські джерела пояснили, що ці слова не означають зміни позиції уряду.
Фактично йдеться про інше: Бельгія вважає, що її попередні побоювання залишаються актуальними, а отже, принципова позиція Брюсселя не змінилася.
Це важливе уточнення, оскільки воно демонструє: всередині Євросоюзу досі немає повної єдності щодо того, яким саме чином можна використовувати заморожені російські державні кошти.
І чим довше триває війна, тим гострішим стає це питання.
Київ очікує від Європи більш рішучих рішень
Україна зацікавлена в тому, щоб європейські партнери не обмежувалися лише заморожуванням російських активів. Для Києва принципово важливо, щоб ці ресурси могли перетворитися на реальну фінансову підтримку.
Водночас європейські країни змушені шукати модель, яка дозволить використати кошти без створення ситуації, за якої одна держава нестиме непропорційно великий ризик.
Саме тому бельгійська вимога щодо гарантій залишається ключовою.
Під час візиту до Києва 18 серпня міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево також заявляв про необхідність гарантій для своєї країни. Йшлося про те, що Бельгія не повинна залишитися наодинці з можливими витратами, якщо використання російських активів у майбутньому призведе до фінансових претензій.
Таким чином, позиція Брюсселя виглядає послідовною: країна не хоче брати на себе одноосібний ризик через рішення, яке прийматиметься спільно всіма державами ЄС.
Чи може ЄС знайти компроміс
Теоретично простір для компромісу залишається.
Європейські держави можуть домовлятися про механізм колективних гарантій, який розподілятиме можливі витрати між країнами Євросоюзу. Саме такий підхід дозволив би зменшити побоювання Бельгії та водночас відкрити шлях до ширшого використання російських активів.
Але проблема полягає у складності самого механізму.
Необхідно визначити, які саме кошти можуть бути використані, у якому форматі, хто нестиме відповідальність за можливі позови та яким чином країни ЄС розподілятимуть між собою потенційні фінансові зобов'язання.
Усе це перетворює питання російських активів на набагато складнішу проблему, ніж просто політичне рішення про передачу грошей Україні.
Російські активи стали одним із головних важелів Європи
Заморожені російські кошти давно перестали бути лише фінансовою темою. Вони стали важливим елементом європейської політики щодо Росії.
Для Москви це питання принципове, оскільки йдеться про державні ресурси, які Росія розраховувала використовувати у своїх фінансових операціях.
Для Європи ці активи стали одним із найбільш потужних економічних важелів у відповідь на російську агресію.
Для України — потенційним джерелом ресурсів, які можуть бути спрямовані на бюджетну, військову та відновлювальну підтримку.
Саме тому будь-яка зміна позиції Бельгії має значення далеко за межами самої країни.
Брюссель опинився в центрі суперечки
Фактично Бельгія зараз опинилася в унікальному становищі. З одного боку, на неї чинять політичний тиск прихильники активнішого використання російських активів. З іншого — бельгійський уряд повинен враховувати потенційні ризики для власної фінансової системи та держави.
Тому Брюссель намагається домогтися не просто політичної підтримки, а конкретних гарантій.
І саме це може стати головною умовою подальшого руху вперед.
Поки що Бельгія не зняла своїх застережень. Водночас це не означає, що дискусія остаточно зайшла в глухий кут. Навпаки, активізація інших країн ЄС свідчить про те, що питання залишається на порядку денному.
Для України результат цих переговорів може мати довгострокове значення. Йдеться про можливість отримати додатковий ресурс у період, коли потреба у стабільному європейському фінансуванні залишається надзвичайно високою.
Тому найближчі рішення Брюсселя будуть важливими не лише для Бельгії чи Європейського Союзу. Вони можуть визначити, наскільки масштабним і довгостроковим стане механізм використання російських активів на користь України.
Поки ж головний висновок залишається незмінним: Бельгія своїх застережень не зняла, а отже, боротьба за механізм використання заморожених російських коштів у ЄС ще далека від завершення.
