Ідея запровадження чотириденного робочого тижня в Україні знову опинилася в центрі суспільної уваги. На початку липня на сайті Кабінету Міністрів була зареєстрована петиція із закликом скоротити стандартний робочий тиждень до 32 годин без зменшення заробітної плати. Автори ініціативи переконані, що такий підхід допоможе працівникам краще відновлюватися, знизить рівень професійного вигорання та навіть позитивно вплине на продуктивність праці.
Втім, попри позитивний міжнародний досвід, більшість українських експертів вважає, що нинішні економічні та воєнні реалії не дозволяють говорити про швидкий перехід на новий формат роботи в масштабах усієї країни.
Однією з головних причин називають повномасштабну війну. Саме вона суттєво змінила ситуацію на ринку праці, який уже кілька років працює в умовах постійного дефіциту кадрів, економічного тиску та високого навантаження на бізнес.
HR Business Partner компанії SoftServe Наталка Забитівська зазначає, що окремі українські компанії вже мали досвід роботи за чотириденним графіком. Найактивніше такі експерименти проводилися під час пандемії COVID-19, коли ІТ-сектор активно зростав і використовував гнучкі умови праці як конкурентну перевагу у боротьбі за висококваліфікованих спеціалістів.
Проте сьогодні, за словами експертки, ситуація кардинально відрізняється від тієї, що була кілька років тому. Україна перебуває у стані війни, значна частина працездатного населення мобілізована або виїхала за кордон, а компанії змушені працювати в умовах нестабільної економіки та постійних ризиків.
На думку Забитівської, держава нині зацікавлена насамперед у максимально ефективній роботі економіки, адже саме вона забезпечує фінансування оборони, соціальної сфери та функціонування країни загалом. Запровадження чотириденного робочого тижня на законодавчому рівні вимагало б комплексних змін до трудового законодавства, додаткових фінансових ресурсів і широкої підтримки бізнесу, що наразі виглядає малоймовірним.
Крім економічних факторів, експертка звертає увагу й на психологічні особливості українського суспільства. За її словами, навіть якщо офіційно скоротити кількість робочих днів, багато працівників продовжуватимуть працювати понаднормово.
Вона пояснює це тим, що українці вже тривалий час живуть у стані постійного стресу, але часто не дозволяють собі повноцінно відпочивати через почуття відповідальності, провини або необхідність компенсувати нестачу персоналу.
Подібної думки дотримується й засновниця HR-агенції Bekar Consulting Домініка Іванова-Бекар. Вона зазначає, що наразі не спостерігає тенденції до масового переходу українських компаній на чотириденний робочий тиждень.
За її словами, чинне трудове законодавство передбачає стандартний 40-годинний робочий тиждень. Водночас в умовах воєнного стану окремі підприємства, навпаки, працюють за подовженим графіком, який у деяких галузях може досягати 60 годин на тиждень.
Попри це, окремі експерти все ж бачать можливість для впровадження нової моделі в окремих секторах економіки. Колишня HR-директорка MEGOGO та менторка Projector Institute Наталія Матвійчук зазначає, що насамперед це може стосуватися ІТ-компаній.
За її словами, окремі українські технологічні компанії вже тестують скорочений робочий графік. Наприклад, сервіс YouScan уже третій рік поспіль запроваджує літній чотириденний робочий тиждень, а компанія You are launched повернулася до такого формату роботи у 2025 році.
Втім, навіть у технологічному секторі скорочений графік поки що розглядається як експеримент, а не універсальна модель. На його впровадження впливають сезонність роботи, нерівномірне навантаження, енергетичні ризики та інші виклики, з якими стикається український бізнес.
Цікаво, що загалом підприємці не відкидають саму ідею гнучкішого графіка. За результатами опитування Торгово-промислової палати України, майже 60% представників бізнесу позитивно ставляться до можливості переходу на чотириденний робочий тиждень за умови збереження загальної 40-годинної норми та добровільної згоди роботодавця і працівника.
Міжнародний досвід також демонструє, що така модель може бути ефективною. Дані організації 4 Day Week Global свідчать, що під час пілотних проєктів майже 40% працівників повідомили про зменшення рівня стресу, понад 70% відзначили суттєве скорочення професійного вигорання, а роботодавці зафіксували зростання продуктивності, доходів та скорочення плинності кадрів.
Окремі країни вже активно експериментують із новими форматами організації праці. В Іспанії держава фінансує пілотні програми для малого та середнього бізнесу. В Об'єднаних Арабських Еміратах федеральні органи влади перейшли на 4,5-денний робочий тиждень. У Японії уряд рекомендує роботодавцям розглядати коротший графік як інструмент покращення балансу між роботою та особистим життям. Подібні експерименти тривають також у США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.
Попри позитивні результати міжнародних проєктів, більшість українських фахівців сходяться на думці, що наразі говорити про масове впровадження чотириденного робочого тижня зарано. До завершення війни та стабілізації економічної ситуації такі зміни можуть залишатися лише окремою практикою для компаній, які мають достатньо ресурсів і специфіку роботи, що дозволяє експериментувати з організацією праці без втрати ефективності.
