Кабінет Міністрів України нещодавно призначив Даника головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). До цього він протягом пів року виконував обов'язки голови Служби. На привітання з призначенням він відповідає з іронією, що, мабуть, краще поспівчувати, бо йдеться про величезну відповідальність, особливо зараз, під час війни. З цих же причин новопризначений голова ДСНС не конкретизує деякі деталі роботи.
Сучасна спецтехніка і взаємодопомога по Механізму цивільного захисту ЄС
ДСНС втрачає і людей, і техніку, спецобладнання. Скільки спецтехніки знищено чи пошкоджено ворогом від початку війни? Як і за рахунок чого поновлюється матеріально-технічна база?
"Вже пошкоджено і втрачено понад 1700 одиниць техніки: пожежної, рятувальної, інженерної, звичайні автомобілі, які використовуються в повсякденній діяльності. Відновлюємо парк спецтехніки з допомогою партнерів. Разом з тим, останні три роки отримуємо кошти з державного бюджету, тому маємо змогу закупати сучасні автомобілі для оснащення наших підрозділів. В першу чергу – це пожежна техніка: пожежні автодрабини, цистерни, броньована техніка наших саперних підрозділів, що дає можливість захистити особовий склад," – розповідає Даник.
Частину техніки, яка відпрацювала свій ресурс, передаємо на добровольчі й місцеві пожежні формування – вже передали близько 400 одиниць, плануємо передати ще 700. Думаю, що ця цифра буде збільшуватися. Це нормальна практика Європи: передавати громадам техніку, яка вже трохи застаріла для роботи в державних підрозділах, але вона повністю робоча.
Закупівлі техніки
Закупівлі техніки йдуть через систему ProZorro – хто виграв, той і отримує контракт, але 90% – це українські виробники. В Україні не виробляються пожежні автодрабини та автомобілі-тягачі, тому цю техніку закуповуємо в іноземних виробників, які виграють тендер.
Відсоткове співвідношення техніки, наданої міжнародними партнерами
"Деякі країни надають нову техніку – вона складає приблизно стільки ж одиниць, скільки ми купуємо за державний бюджет. Багато країн надають техніку, яка вже була в експлуатації. Звичайно, в неї вже інший ресурс. Ми вдячні нашим партнерам за будь-яку допомогу, яку вони зараз нам надають," – зазначив голова ДСНС.
Співпраця з ЄС
З 2023 року Україна є повноправним членом Механізму цивільного захисту Європейського Союзу. Це дає постійну інформаційну взаємодію з Центром надання допомоги ЄС. "Наприклад, ворог почав обстріли об'єктів нафтопромислового комплексу. Ми, відповідно, направляємо запит до країн ЄС з проханням надати нам допомогу піноутворювачами. Країни ЄС зреагували – ми покрили свої потреби," – розповідає Даник.
Минулого року, коли країни ЄС попросили про допомогу, Україна відправила свій зведений загін в Словенію, який надавав допомогу інженерною технікою в ліквідації наслідків повені. Крім того, у нас є рятувальники, підготовлені та сертифіковані за стандартами міжнародної консультативної групи INSARAG, які готові до виконання завдань по запитах Механізму цивільного захисту ЄС.
Сапери, протипіхотні міни та робота з СБУ
З початку війни кількість саперів ДСНС збільшилася втричі. За даними Міністерства оборони України, з початку повномасштабного вторгнення на вибухонебезпечних предметах загинули 300 людей, з них 15 дітей, поранення отримали 693 людини, з них 81 дитина.
"Діємо за міжнародними стандартами протимінної діяльності – інформуємо населення про небезпеку. Це великий обсяг роботи: від класів безпеки в школах до інформування всього населення щодо вжиття принаймні мінімальних дій по протимінній безпеці," – зазначає Даник.
Евакуація цивільних
ДСНС у співпраці з Нацполіцією евакуює цивільних з прифронтових територій та територій, де ведуться бойові дії. За даними обласних військових адміністрацій, з початку повномасштабної війни було евакуйовано понад 2,8 млн цивільних, серед яких понад 670 тисяч дітей та понад 102 тисяч людей з інвалідністю.
Реорганізація системи ДСНС
У країні війна, тому корективи пов'язані з нею. За рахунок підрозділів забезпечення планується збільшити кількість оперативних підрозділів, адже Україні потрібні пожежники, рятувальники, сапери, інженери, водолази, хіміки. За рахунок деяких адміністративних посад буде доукомплектовано саме оперативні посади.
Підготовка рятувальників
"Щоб підготувати рятувальника, потрібно навчання десь три місяці плюс ще місяць – на адаптацію в підрозділі. Але справжнім рятувальником людина стане, коли пропрацює ще 3-4 місяці. Тому, приблизно до року потрібно, щоб підготувати й адаптувати рятувальника. Щодо саперів, тут трохи більше часу необхідно, а підготувати водолазів-саперів – ще більше," – пояснює Даник.
Ворожі фейки
Фейки та "вкиди" – це потужний важіль впливу ворога. На всі такі речі ДСНС реагує своєчасно, інформуючи через всі можливі канали зв'язку та медіа про те, що це фейки, надаючи докази задля підтвердження цього.