У середу керівник національного розслідування залізничної катастрофи в Греції, яка сталася у лютому 2023 року та забрала життя щонайменше 57 людей, несподівано подав у відставку. Цей крок, як очікується, ще більше ускладнить процес встановлення причин трагедії та притягнення до відповідальності винних у наймасштабнішій залізничній аварії в історії країни.
Як повідомляє газета Дейком, відставка Христоса Пападімітріу, очільника залізничного підрозділу Управління з розслідування авіаційних і залізничних пригод Греції (HARSIA), сталася всього через кілька днів після того, як Верховна прокуратура країни ініціювала розслідування щодо дій самого HARSIA. Метою слідства є з’ясування, чи не було спроб втручання у незалежне судове розслідування, що триває ще з 2023 року.
Нагадаємо, аварія сталася 28 лютого 2023 року, коли пасажирський поїзд зіштовхнувся з вантажним на головній лінії між Афінами та Салоніками. Смертельне зіткнення спричинило масштабну пожежу, епіцентр якої став предметом дискусій: у звіті HARSIA зазначалося, що причиною утворення вогняної кулі не могло бути стандартне залізничне обладнання, що одразу викликало підозри щодо потенційно небезпечного вантажу на борту вантажного поїзда.
Однак цього тижня HARSIA ухвалила рішення видалити розділ звіту, в якому аналізувалися можливі причини виникнення вогняної кулі. Це сталося після того, як принаймні один із закордонних університетів, згаданих у документі, публічно заперечив свою участь у підготовці чи схваленні його змісту. Такий крок викликав обурення в суспільстві та породив підозри щодо спроби маніпулювання даними на користь окремих політичних чи бізнесових груп.
У своїй заяві про відставку Пападімітріу зазначив: «Я намагався служити суспільному інтересу… в складній ситуації», водночас підтверджуючи, що стоїть на своєму щодо основних висновків розслідування. Його крок уже викликав хвилю критики в суспільстві, де переважає недовіра до державних інституцій, особливо після попередніх урядових заяв про нібито повну транспарентність слідства.
Відповідно до соціологічних опитувань, більшість греків вважає катастрофу символом багаторічної занедбаності залізничної інфраструктури з боку держави та провалом у забезпеченні базової безпеки пасажирів. Після трагедії країною прокотилися масштабні протести, особливо серед студентів і профспілок, які звинувачували уряд у системному ігноруванні попереджень про небезпечний стан мережі.
HARSIA — незалежний орган, який був створений лише наприкінці 2023 року, тобто вже після аварії. Це означає, що під час розслідування установа змушена була покладатися на вторинну інформацію, отриману від інших відомств, зокрема поліції, прокуратури та транспортних операторів. Брак доступу до первинних доказів і затримка у створенні структури вже викликали запитання щодо повноти й об’єктивності її звіту.
Формальне судове розслідування, яке провадиться прокуратурою, досі триває, проте вже натрапило на численні труднощі: від небажання окремих посадовців співпрацювати до втрати важливих технічних документів. Рішення Верховної прокуратури відкрити нову перевірку щодо можливого тиску на HARSIA лише посилило сумніви в незалежності процесу.
Політична відповідальність за трагедію досі залишається відкритим питанням. Уряд Кіріакоса Міцотакіса, який публічно вибачився після аварії, пообіцяв провести реформу залізничного сектору, включно з цифровізацією контролю за поїздами та встановленням автоматичних систем безпеки. Проте, за свідченням працівників галузі, суттєвих змін за рік не відбулося.
Після відставки Пападімітріу майбутнє розслідування виглядає ще більш невизначеним. Уряд наразі не повідомив, хто очолить HARSIA, і чи буде продовжено роботу над нинішнім звітом, чи вона почнеться «з нуля». Багато родичів загиблих уже заявили, що втрачають віру в можливість справедливого розгляду трагедії.
Міжнародні спостерігачі, зокрема з Європейського агентства залізничного транспорту, також слідкують за розвитком ситуації, адже безпека залізниць у країнах ЄС є пріоритетом спільної транспортної політики. Будь-які ознаки політичного втручання чи фальсифікації даних можуть стати підставою для розслідувань на європейському рівні.
На тлі цих подій Греція знову постає перед викликом: чи зможе держава забезпечити прозоре, неупереджене розслідування, що не лише встановить істину, а й поверне довіру громадян до державних інституцій? Чи стане ця катастрофа переломним моментом у реформуванні критично важливої інфраструктури — або черговим забутим скандалом в архівах грецької бюрократії?
