У лютому 2025 року Міністерство оборони України запустило пілотний проєкт із набору молодих людей на річну контрактну службу у Збройних силах. Пропозиція стосується осіб від 18 до 24 років, готових виконувати бойові завдання на фронті. Попри щедрі фінансові умови, за два місяці в межах шести бригад менше ніж 500 молодиків уклали контракти, повідомив радник Президента Павло Паліса. Це викликає занепокоєння, адже середній вік солдатів на лінії зіткнення сягає 45 років, і ЗСУ потребують осучаснення особового складу для ефективнішого ведення бойових дій.
Контрактна програма передбачає базову щомісячну зарплату до $2 900, що в шість разів перевищує середній показник по країні, одноразову грошову винагороду в 1 000 000 гривень, безвідсотковий кредит для придбання житла та звільнення від подальшої мобілізації на рік після завершення служби. Такий пакет має компенсувати ризики, пов’язані з відправкою на передову, а також створити для військовослужбовців основу для кар’єри та побудови сім’ї. Проте навіть за цих умов більшість молоді вагається, оскільки усвідомлює реальну загрозу життю та здоров’ю.
Призовники 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України під час навчань на тлі нападу Росії на Україну в Київській області, Україна, 5 квітня 2025 року Гліб Гаранич
Серед небагатьох добровольців 20-річний Павло Брошков зазначив, що головна мотивація — обов’язок перед країною та майбутнє його шестимісячної донечки Поліни. «Я хочу, щоб моя дитина ніколи не знала, що таке війна», — каже він, готуючись за два місяці вирушити на фронт. Додатково Брошкова приваблюють фінансові умови: завдяки програмі він сподівається придбати власну квартиру та створити стабільні умови для родини. Його 18-річна дружина Христина визнає необхідність оборони, але щодня переживає через небезпеку: «Гроші — це мотиватор, але вмирати за гроші — не варіант».
Першим учасником програми став 18-річний Юрій Бобришев, який у 15 років втік із підконтрольної Росії Волновахи, а нині прагне особисто захищати країну. Мотив особистої помсти за загибель брата та бажання захистити інших спонукає його не лише контрактною винагородою, а й внутрішнім покликом. З ним разом у програмі служить 24-річний Захарій Шатко, який визнає: «У TikTok усе виглядає легко та видовищно, але справжня підготовка й реальні обстріли — це зовсім інше». Під час занять із тактичної медицини та імітації артилерійських ударів багато новобранців вперше відчули шок від реалістичних умов, зауваживши різницю між онлайн-контентом та буденністю фронту.
Призовники 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України під час навчань на тлі нападу Росії на Україну в Київській області, Україна, 5 квітня 2025 року. Гліб Гаранич
Командири підрозділів дивляться на програму критично. Сергій Філімонов, командир батальйону «Вовки Да Вінчі» на Покровському напрямку, відзначає, що значна частина молоді вступала в ряди ще до ініціативи, тому не очікує великого припливу нових контрактників: «Гроші — не головний мотив. Люди мають боронити друзів, сім’ю та майбутнє своєї країни, а не рахувати гривні». Інструктор однієї з бригад Олександр Мороз називає кількість підписаних контрактів «краплею в морі» і відверто визнає: «Поки що вони для нас великі діти», маючи на увазі, що багатьом бракує зрілості та бойового досвіду.
Інший виклик — довіра до державних інституцій. Примусова мобілізація раніше стикалася з масовим ухилянням, і уряд вирішив змінити підхід, зробивши службу добровільною та матеріально привабливою. Проте, як показують опитування, навіть позитивні історії про успішне виконання завдань не змінюють ставлення частини молоді, яка не готова ризикувати життям за жодні бонуси. Для покращення ситуації в Міноборони обіцяють розширити програму на 24 бригади та додати соціальні стимули, наприклад пільги на освіту та медичне забезпечення.
Важливим елементом є перспективи подальшої кар’єри. Програма відкриває можливість переходу на високооплачувані цивільні посади в структурі оборонної промисловості або за кордоном, де Україна співпрацює з партнерами. Держслужбовці сподіваються, що молодь, отримавши військову підготовку та лідерські навички, зможе знайти себе як інструктори, військові аналітики чи волонтери в системі безпеки. Однак для цього потрібна довгострокова підтримка, яка виходить за межі одноразових виплат.
Призовники 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України під час навчань на тлі нападу Росії на Україну в Київській області, Україна, 5 квітня 2025 року. Гліб Гаранич
Попри всі бонуси та соціальні гарантії, головне залишається незмінним: війна — це смерть на полі бою, травми та психологічні рубці. Молоді солдати, що підписали контракт, погоджуються з цим сценарієм усвідомлено. За словами аналітиків, щоб мотивація не втрачалася, необхідно забезпечити прозорість програми, оперативно інформувати про реальні успіхи й втрати та залучати громадські організації до соціального супроводу демобілізованих.
Контрактна ініціатива України є унікальним прикладом гібридного підходу до комплектування армії в умовах тривалої війни. Вона поєднує економічні стимули з патріотичними закликами, прагнучи оновити особовий склад і створити професійну силу, здатну захищати країну в довготривалій перспективі. Чи вдасться масштабувати програму та переконати тисячі молодих українців віддати рік свого життя на захист майбутнього — покаже час, але перші результати свідчать: збройні сили мають шукати нові моделі залучення кадрів і працювати не лише з мотивацією грошового характеру, а й з ціннісними орієнтирами покоління.
Призовники 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України під час навчань на тлі нападу Росії на Україну в Київській області, Україна, 5 квітня 2025 року. Гліб Гаранич
