Європейський Союз готує нову хвилю санкцій проти Росії, зосереджену на фінансовому секторі та енергетичній інфраструктурі, аби посилити тиск на президента Путіна та примусити Кремль до реальних кроків у бік миру. Ініціатива Єврокомісії, про яку оголосила її голова Урсула фон дер Ляєн на саміті Європейської політичної спільноти в Тирані 16 травня 2025 року, передбачає заборону нових фінансових інструментів, зниження цінового порогу на російську нафту та санкції проти газопроводів Nord Stream. Це доповнить нещодавно затверджений 17-й пакет обмежень, що головним чином стосувався «тіньового флоту» танкерів і обмежень для енергетичних контрагентів, які допомагають Москві обходити ембарго.
Після переговорів у Стамбулі 16 травня, де українська та російська делегації зустрілися вперше за три роки, але жодних поступок так і не запропонували, європейські лідери зробили висновок: дипломатична «зернова» стратегія, яка передбачає лише помірні санкції, вичерпала себе. Тепер ЄС прагне завдати «максимального болю» російській економіці через фінансові важелі, щоб Москва змушена була погодитися як мінімум на безумовне 30-денне припинення вогню, яке пропонує Київ і його західні партнери. Фон дер Ляєн наголосила: «Ми хочемо миру, і для цього потрібно нарощувати тиск на Путіна, доки він не погодиться на нього».
У фокусі нового пакета — заходи проти російських банків і фінансових установ, які досі залишаються здебільшого захищеними від європейських обмежень. Очікується, що будуть заморожені активи кількох великих державних банків, заборонені транзакції в євро та доларах, а також введені обмеження на доступ до критичних платіжних систем SWIFT. Крім того, ЄК може заборонити нові емісії єврооблігацій Мінфіну РФ і державних корпорацій, що значно ускладнить Росії запозичення коштів на зовнішніх ринках.
Паралельно планується розширити список осіб і компаній, проти яких запроваджені персональні санкції. До нього, ймовірно, увійдуть високопосадовці Кремля, керівники оборонно-промислового комплексу та ключові фігуранти схем ухилення від енергетичних обмежень. За даними дипломатичних джерел, перелік буде ухвалено на рівні Радбезу ЄС найближчими днями за умови одностайної підтримки всіх 27 членів.
Особлива увага приділяється газопроводам Nord Stream 1 і 2, які досі залишаються стратегічно важливими для російського експорту енергоносіїв до Європи. Наступний пакет передбачає санкції не лише щодо операторів трубопроводів, а й щодо компаній-постачальників обладнання та страхових фірм, що обслуговують ці проєкти. Зниження цінового «капа» на російську нафту з нинішніх 60 до 50 доларів за барель змусить Москву продавати енергоносії майже за собівартістю, що ускладнить фінансування оборонних витрат.
У відповідь Кремль погрожує контрзаходами, зокрема розривом низки угод із європейськими банками та компаніями. Однак більшість країн-членів ЄС переконані: страх перед ескалацією з боку Росії не може стати перешкодою для збереження єдності санкційної політики. Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія втратила понад третину експорту газу і значну частину бюджету була змушена перекривати за рахунок валютних резервів, які нині перебувають під суворими обмеженнями.
Аналітики вказують на те, що нові санкції проти фінансового сектора можуть завдати довгострокового удару по кредитній спроможності Росії, підвищивши вартість позик для держави й корпорацій у два-три рази. Це призведе до скорочення інвестицій в енергетику, оборонний сектор і соціальні проєкти, що, за задумом західних партнерів, посилить невдоволення в російському суспільстві та сприятиме тиску на Кремль ізсередини.
Зі свого боку Україна вітає ініціативу європейських союзників і закликає поширити ці санкції на ще більшу кількість банків та галузей. Київ наполягає на «адміністративній ізоляції» ключових осіб російської влади та застерігає, що зволікання може коштувати життів. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що нові обмеження мають бути лише першим кроком у комплексному плані спротиву агресору.
Отже, десятки нових обмежень проти російського фінансового й енергетичного секторів можуть бути затверджені вже за кілька днів. Від їхнього втілення залежатиме, чи вдасться зламати хребет економічної моделі війни, яку побудував Кремль, і чи вийде силою санкцій змусити Путіна сісти за стіл переговорів із Україною. Водночас подальший розвиток подій покаже, наскільки європейська єдність витримає тиск Москви та чи вдасться забезпечити справедливий і довготривалий мир у Європі.
