Європейський Союз готується повернути до дії обмеження у торгівлі з Україною після закінчення надзвичайного режиму, введеного у відповідь на вторгнення Росії у 2022 році. Європейська Комісія оголосила, що тимчасовий режим, відомий як Автономні торговельні заходи (ATM), який забезпечував безмитний та квотований доступ української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС, завершиться 5 червня. Це рішення прийняте в умовах тиску з боку країн-членів ЄС, зокрема Польщі, Франції, Угорщини та Словаччини, які стверджують, що дешевша українська продукція потрапляє на їхні ринки й загрожує місцевим виробникам.
За словами міністра сільського господарства ЄС Крістофа Хансена, нинішні надзвичайні заходи вже незабаром завершаться, а їхні механізми будуть замінені новою системою тарифних квот, хоча й не на тому рівні, як це було раніше. «Поточні заходи все одно припиняться», – заявив Хансен під час засідання комітету з питань сільського господарства Європейського парламенту. Він також підкреслив, що нова система має бути більш вигідною для України, ніж повернення до умов, встановлених у рамках безтарифної угоди 2014 року.
У 2024 році, у відповідь на наполегливий тиск країн-членів, таких як Польща та Франція, Комісія вже вжила заходів із застосування захисних обмежень щодо окремих категорій українських агропродуктів – зокрема цукру та птиці. Ці продукти, разом із ще приблизно 30 іншими групами агропродукції, підпадають під систему тарифних квот, передбачених чинною угодою між ЄС та Україною. Тепер Комісія має вирішити, які саме товари залишаться під дією цих обмежень, а чи варто вводити додаткові обмеження або, навпаки, послаблювати існуючі правила.
Київ попереджає, що припинення поточного режиму без належного запасного плану може призвести до серйозних економічних наслідків. За оцінками українських представників, втрата тимчасових пільг може коштувати країні близько €3,3 мільярда в експортних доходах і скоротити валовий внутрішній продукт (ВВП) на 2,5%. Українські посадовці висловлювали сподівання, що до засідання Ради асоціації ЄС–Україна, яке відбудеться в Брюсселі, буде представлено нову пропозицію щодо умов торгівлі, однак наразі жодного проекту не з’явилося.
За словами Хансена, комісія активно працює над створенням нової системи тарифних квот, що дозволить зберегти частину захисних механізмів, встановлених під час надзвичайного режиму, але при цьому не зашкодити українському агровиробнику. «Ми готуємо новий механізм, який врахує як інтереси українських експортерів, так і потреби європейського ринку», – додав він. Таке рішення, за його словами, є компромісом між прагненням ЄС захистити своїх фермерів і необхідністю підтримувати торгівельні відносини з Україною, що продовжують залишатися особливо важливими в умовах військового конфлікту.
Інформальне обговорення цього питання триває вже кілька місяців, проте офіційним представникам ЄС відомо, що остаточне погодження нової схеми може зайняти ще деякий час. З одного боку, країни-члени ЄС наполягають на збереженні певних обмежень, щоб уникнути надмірного потрапляння дешевої української продукції на внутрішній ринок, а з іншого – Україна наполягає на необхідності забезпечення стабільного доступу до ринку ЄС для збереження своїх аграрних доходів.
Ця торгова криза стала ще одним випробуванням для ЄС, який вже давно стикається з внутрішніми політичними проблемами та зовнішніми викликами. З одного боку, ситуація у Франції, зокрема тарифні санкції з боку США, накладають додатковий тиск на внутрішній ринок, а з іншого – на тлі геополітичних подій, таких як війна в Україні, країни ЄС змушені балансувати між наданням підтримки постраждалим країнам та захистом власних виробників.
Особливу увагу викликає ситуація в Польщі, де питання доступу української продукції набуває особливої актуальності в умовах майбутніх президентських виборів. Польські фермери та урядові чиновники висловлюють занепокоєння через те, що поточний режим дозволив надходженню великої кількості дешевої агропродукції з України, що завдає удару по місцевим виробникам. Саме тому представники Польщі та інших країн ЄС наполягають на необхідності швидкого перегляду умов торгівлі, що може стати предметом окремих переговорів на наступних сесіях Ради асоціації.
У той же час, зовнішньополітична ситуація також відіграє свою роль у прийнятті цього рішення. Після нещодавнього оголошення про нові тарифи з боку США, ЄС змушений адаптувати свою торгівельну політику не тільки щодо України, а й щодо інших країн-партнерів. Президент Трамп нещодавно оголосив про низку нових тарифів, які зачепили більшість країн світу, за винятком Росії. Такий крок створює додаткові труднощі для регіональної торгівлі та змушує ЄС шукати нові компромісні рішення для підтримання стабільності на внутрішньому ринку.
Відтак, майбутнє українського експорту в ЄС залежатиме від результатів переговорів щодо нової системи тарифних квот. Якщо країна зможе зберегти хоча б частину існуючих пільг, це дозволить уникнути різкого скорочення експорту і негативного впливу на економіку. Проте, у випадку якщо новий режим буде занадто жорстким, Україна ризикує зазнати серйозних економічних втрат, що можуть вплинути на загальний ВВП на рівні до 2,5%.
Важливим етапом стає зустріч, яку має провести міністр сільського господарства України Віталій Коваль з Крістофом Хансеном, представником Європейської Комісії, для обговорення подальших кроків у цьому процесі. Очікується, що результати цих переговорів визначать, які саме категорії української агропродукції залишаться під дією тарифних квот, а які будуть отримані додаткові послаблення.
Незважаючи на невизначеність і складність переговорів, експерти зазначають, що компромісне рішення, яке збалансує інтереси як українських виробників, так і європейських фермерів, є можливим. ЄС, з одного боку, має намір захистити власних виробників, з іншого – підтримувати політичну стабільність у регіоні, адже Україна залишається ключовим партнером у геополітичних та економічних питаннях.
Загалом, рішення про припинення надзвичайного режиму доступу України до ринку ЄС та подальше впровадження нової системи тарифних квот є важливим сигналом про зміну торговельної політики Союзу в умовах сучасних викликів. Це рішення не лише вплине на потоки українського експорту, але й стане предметом пильної уваги як для українських, так і для європейських виробників, оскільки будь-які зміни в режимі торгівлі можуть мати далекосяжні наслідки для економічного зростання обох сторін.
Попри труднощі та протиріччя, обидві сторони висловлюють надію, що знайдуть спільне рішення, яке дозволить уникнути різкого скорочення експорту та збереже стабільність на внутрішньому ринку ЄС. Проте, зважаючи на дедалі наближення строку завершення надзвичайного режиму та політичний тиск з боку окремих країн-членів, остаточне рішення може бути прийняте не вчасно, що стане новим викликом для економічної політики Європейського Союзу в умовах постійних геополітичних змін та внутрішніх суперечок.
Таким чином, майбутнє торговельних відносин між Україною та ЄС знаходиться у фазі невизначеності, що вимагає ретельних переговорів і швидких рішень для забезпечення стабільності на ринку. Європейська Комісія, незважаючи на тиск з боку країн-членів, прагне знайти оптимальний баланс між захистом внутрішніх виробників та підтримкою українського експорту, адже подальший розвиток торговельних відносин без сумніву вплине як на економічне зростання регіону, так і на загальну політичну стабільність у Європі.
