Обмеження експорту: необхідність для української промисловості
Рішення українського уряду про запровадження нульової квоти на експорт брухту чорних металів до кінця 2025 року стало предметом активної дискусії як у самій країні, так і за її межами. За словами президента ОП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, такий крок є вимушеним заходом, спрямованим на підтримку внутрішніх металургійних підприємств у складних умовах.
Зростання обсягів експорту брухту за останні роки вражає: з 50 тисяч тонн у 2022 році він піднявся до 450 тисяч тонн у 2025 році. Водночас заготівля брухту всередині країни скоротилася в декілька разів, що спричинило дефіцит на внутрішньому ринку близько 200 тисяч тонн. Це обмежило виробничі можливості металургійних підприємств та призвело до недоотримання значних валютних надходжень.
За підрахунками Каленкова, у 2025 році Україна недоотримала орієнтовно 700 мільйонів доларів валютної виручки та мільярди гривень податкових надходжень. Для металургійного комплексу брухт є обов’язковим ресурсом у виробництві сталі, зокрема для мартенівського, конвертерного та електродугового способів. Від його наявності залежить як обсяг виробництва, так і собівартість продукції та рівень викидів CO₂.
Тимчасові обмеження експорту дозволяють українським підприємствам зберегти виробничі потужності та підтримати оборонну промисловість. Виробництво спеціальних сталей для фортифікаційних конструкцій та оборонних потреб є одним із ключових елементів забезпечення безпеки країни в умовах війни.
Європейські партнери, зокрема Брюссель, підтримали позицію України. Консультації з Єврокомісією та профільними структурами ЄС тривали з 2023 року, і на рівні європейських інституцій зрозуміли аргументи української сторони щодо необхідності тимчасових обмежень.
Польські претензії та реальний стан ринку
Реакція Польщі на запровадження нульової квоти викликала значну увагу медіа та економічних експертів. Однак, за словами Каленкова, претензії польської сторони не відповідають реальному стану ринку. Україна постачає до Польщі менш ніж 5% від загального обсягу польського ринку брухту, який становить близько 7 мільйонів тонн на рік.
У 2024 році з України до Польщі було поставлено 350 тисяч тонн брухту, тоді як сама Польща експортувала близько 3 мільйонів тонн. Це свідчить про те, що обмеження українського експорту не створює критичного дефіциту на польському ринку, а польські потреби у сировині залишаються забезпеченими.
Каленков також звернув увагу на те, що частина українського брухту фактично йшла транзитом через Польщу до третіх країн, зокрема Туреччини, для уникнення сплати експортного мита в Україні. За оцінками асоціації, бюджет України міг би отримати понад 80 мільйонів євро мита у 2024 році, якби транзитні поставки обкладалися податком.
Варто також нагадати, що економічна взаємозалежність України та Польщі залишається значною. У 2025 році імпорт із Польщі до України склав майже 8 мільярдів доларів, тоді як експорт української продукції до Польщі — 5,1 мільярда. Таким чином, баланс торгівлі демонструє певну перевагу Польщі, а обмеження українського експорту не ставить під загрозу польські потреби.
Якщо обмеження українського експорту призведуть до тимчасової зупинки українських підприємств, це лише зменшить обсяги закупівель польської продукції, зокрема коксівного вугілля, що підкреслює стратегічну взаємозалежність двох економік.
Важливість брухту для внутрішньої економіки та європейських стандартів
Брухт є ключовою складовою для виробництва сталі. Для електрометалургії він визначає фактичний обсяг виробництва, для інших технологій впливає на собівартість та екологічні показники. Збереження ресурсної бази на внутрішньому ринку дозволяє українським підприємствам зберігати конкурентоспроможність та забезпечувати валютні надходження.
Крім того, металургійний комплекс залишається однією з небагатьох галузей, що генерує стабільні податкові надходження під час війни. Виробництво спеціальної сталі та конструкцій для фортифікацій також підкреслює стратегічну роль цієї промисловості для національної безпеки.
Тимчасові обмеження експорту відповідають європейській практиці. ЄС планує з 2027 року запровадити обмеження на експорт брухту до країн, що не входять до ОЕСР, у межах Steel Action Plan. Таким чином, Україна лише випереджує загальноєвропейську тенденцію, захищаючи власний ринок та виробництво.
Пріоритет внутрішнього забезпечення металургійної галузі дозволяє уникнути дефіциту сировини, зменшити собівартість продукції та підтримати екологічні стандарти. Водночас це забезпечує фінансову стійкість підприємств та підвищує їхню роль у відновленні економіки після війни.
Економічна логіка обмежень, яка базується на реальних даних про внутрішнє виробництво, дефіцит сировини та міжнародні практики, робить такі заходи не лише виправданими, а й стратегічно важливими.
Наслідки для української та європейської торгівлі
Тимчасова заборона експорту брухту з України має комплексний вплив на економіку країни та регіональні ринки. Вона допомагає стабілізувати внутрішнє виробництво, підвищує ефективність металургійних підприємств та збільшує податкові надходження.
Польська реакція на це рішення відображає політичні та економічні інтереси, але фактично не створює загрози для її ринку. Українська продукція покриває невелику частку польського споживання, а транзитні поставки через країну лише підкреслюють важливість регулювання експорту для національного бюджету.
Водночас рішення України узгоджується з європейськими практиками та планами регуляторів. Обмеження експорту брухту до країн, що не входять до ОЕСР, у 2027 році стане загальноєвропейським стандартом, і Україна вже сьогодні адаптує свою політику до цих умов.
Така стратегія дозволяє зберегти виробничі потужності, уникнути внутрішніх дефіцитів та забезпечити довгострокову стійкість галузі. Крім того, вона демонструє здатність України захищати власні економічні інтереси навіть у складних міжнародних умовах.
У підсумку, тимчасове обмеження експорту брухту є не лише економічним кроком, а й елементом стратегічного планування, який забезпечує розвиток промисловості, фінансову стабільність та відповідність європейським стандартам.
