10 червня 2025 року Європейська комісія під керівництвом Урсули фон дер Ляєн представила оновлений пакет санкцій проти Російської Федерації, спрямований на подальше послаблення фінансових та енергетичних можливостей Москви.
Це вже 18-й за рахунком санкційний раунд з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і він складається з кількох ключових заходів, що охоплюють енергетичний сектор, банківську систему та так званий «тіньовий флот».
Найбільш резонансною стала пропозиція повністю заборонити будь-які транзакції, пов’язані з газопровідним комплексом Nord Stream 1 і 2. Метою такого кроку є перекриття майбутніх постачань російського газу до Європи та подальше зменшення залежності континенту від енергоносіїв з РФ. У Брюсселі вважають, що тиск на російський газовий експорт буде одним із найдієвіших засобів, адже відмова від критично важливих поставок з економічно вигідного маршруту створить додаткові витрати для Кремля та його економіки.
Крім того, запропоновано знизити ціновий ліміт на російську нафту з нинішніх $60/барель до $45/барель. Оскільки світові ціни на нафту залишаються нижчими за це значення, відновлення нижчої планки має на меті посилити обмежувальний вплив на надходження коштів до російського бюджету. Відповідні обмеження погоджуються на рівні G7, отже остаточне рішення щодо цієї ініціативи ухвалюватимуть як на саміті країн Великої сімки в Канаді, так і в неформальних узгодженнях між США та ЄС.
Ще один важливий напрям — розширення санкцій проти «тіньового флоту» Росії. До цього часу ЄС вже вніс до чорного списку понад 300 суден, що використовувалися для контрабандного перевезення нафти в обхід обмежень. Новий пакет передбачає блокування ще 77 кораблів, зареєстрованих під різними юрисдикціями або зовсім без реєстрації. За оцінкою європейських дипломатів, попит Росії на такі танкери дедалі зростає, і безперервна «гра в кішки-мишки» вимагає постійного оновлення списків.
На брифінгу в Брюсселі Урсула фон дер Ляєн наголосила: «Ми прагнемо миру для України. Сила — єдина мова, яку зрозуміє Кремль». Вона підкреслила необхідність не просто чергових обмінів полоненими, а реального припинення вогню й ухвалення серйозних пропозицій від російської сторони. Одночасно із санкціями ЄС закликає G7 активніше координувати обмежувальні заходи та уніфікувати підходи, щоб унеможливити ухиляння від лімітів.
Крім президентки Єврокомісії, свою думку висловила також верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас, яка заявила: «Кожна санкція ослаблює здатність Росії вести війну». Каллас відзначила прогрес у виявленні та блокуванні суден «тіньового флоту», але зазначила, що робота триває, адже Москва постійно розширює свій парк танкерів для обходу обмежень.
Реакція європейських столиць та фінансових ринків була помірно позитивною: аналітики вважають, що заборона транзакцій із Nord Stream та зниження цінового плафону на нафту можуть призвести до подальшого зниження доходів Росії на десятки мільярдів доларів щорічно. Проте вони також застерігають, що посилені заходи можуть спричинити зростання цін на енергоносії для кінцевих споживачів ЄС, що вимагатиме додаткової компенсаційної політики.
На тлі стагнації мирних переговорів, які в червні 2025 року знову не дали вагомих результатів, ЄС робить ставку на максимальний тиск, аби схилити Кремль до столу переговорів із реальною готовністю до припинення бойових дій і виведення військ із суверенної території України. Варто зазначити, що підтримка санкцій серед держав-членів залишається високою, хоча домовленості про остаточний пакет ще мають пройти процедуру затвердження в Раді ЄС.
Перспективи подальшого розвитку ситуації залежать від реакції Москви та готовності західних партнерів до більш жорсткої координації. У найближчі тижні слід очікувати перегляду ліміту на ціну російської нафти на саміті G7, а також оновлення списків «тіньового флоту» згідно з даними розвідувальних служб. Водночас ЄС може розглянути додаткові санкції проти фінансових інститутів РФ, які залишаються ключовими каналами фінансування війни.
З огляду на поточні тенденції, можна прогнозувати, що санкційний тиск зростатиме пропорційно тривалості війни. Євроінтеграційна стратегія ЄС включає не лише підтримку обороноздатності України та гуманітарну допомогу, але й системне посилення економічної ізоляції агресора. Адаптація до нових реалій «хаосу на ринках енергоносіїв» стане важливою складовою європейської політики, мета якої — не дати Кремлю жодного шансу підживлювати свою військову машину за рахунок надприбутків від продажу ресурсу. Усе це створює передумови для продовження жорсткої та послідовної лінії щодо протидії російській агресії, орієнтованої на довгостроковий результат.
