Європейський Союз був світовим лідером у боротьбі зі зміною клімату, прийнявши новаторське законодавство, спрямоване на скорочення викидів шкідливих парникових газів. Тепер світ відступає.
Урядовці та бізнес-групи по всьому світу в останні місяці активізували лобіювання, щоб переконати чиновників ЄС призупинити дію знакового екологічного закону, спрямованого на захист лісів планети, що перебувають під загрозою зникнення, шляхом відстеження ланцюгів постачання.
Правила, які мають набути чинності наприкінці року, вплинуть на торгівлю товарами на мільярди доларів. Країни Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки засудили їх як «дискримінаційні та каральні».
У Сполучених Штатах адміністрація Байдена звернулася з проханням про відстрочку, оскільки американські паперові компанії попередили, що закон може призвести до дефіциту підгузків і гігієнічних прокладок в Європі. У липні Китай заявив, що не буде виконувати закон, оскільки «міркування безпеки» не дозволяють країні ділитися необхідними даними.
Минулого тижня хор став ширшим. Члени кабінету міністрів Бразилії, генеральний директор Світової організації торгівлі і навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц - лідер найбільшої економіки в 27 країнах-членах Європейського Союзу - звернулися до президента Європейської комісії з проханням відкласти майбутні правила щодо вирубки лісів.
Цей скандал підкреслює, наскільки складно досягти прогресу у вирішенні проблеми, яка, за загальним визнанням, є нагальною: захист населення планети від руйнівної зміни клімату. Широкомасштабне, часто незаконне знищення тропічних лісів і лісопосадок сприяє збільшенню викидів вуглекислого газу і підвищенню температури, посилює ерозію ґрунтів і повені, а також руйнує середовище існування тисяч тварин, ставлячи їх під загрозу вимирання.
Після багаторічних дебатів законодавці схвалили заборону з 2023 року на всі продукти, отримані з семи ключових товарів - великої рогатої худоби, какао, кави, пальмової олії, каучуку, соєвих бобів і деревини, - які вирощуються на нещодавно очищених лісових землях. Результатом стали правила, які впливають практично на кожен предмет, що використовується у вашому домі, наноситься на тіло або потрапляє до рота, від диванів у вітальні та губної помади до мила та локшини швидкого приготування. Штрафи для торговців суворі.
Сподівалися, що закон матиме каскадний ефект і спонукатиме такі країни, як Сполучені Штати, Китай, Індія та Японія, ухвалити подібне законодавство.
Проте довести, що кожен крок ланцюга постачання не містить інгредієнтів, пов'язаних з вирубкою лісів, дуже складно в глобалізованому світі масового виробництва.
«Як приватний сектор, так і уряди швидко впроваджують інноваційні рішення, - сказала Тіна Шнайдер, директор з питань управління лісовим господарством Інституту світових ресурсів, - але проблеми залишаються складними і різноманітними як для сировинних товарів, так і для географічних регіонів».
Деякі країни вже мають системи моніторингу. Аргентина та Уругвай відстежують велику рогату худобу вже понад 15 років. Гана, один з найбільших світових експортерів какао, вже нанесла на карту 1,2 мільйона ферм і заявила, що може почати відстежувати какао-боби від ферм до кораблів наступного місяця.
Кілька транснаціональних харчових гігантів, включаючи Nestle, Mars Wrigley, Mondelez та Unilever, підтримали правила щодо вирубки лісів, а компанія ADM оголосила, що її ланцюг постачання соєвої олії та шроту, який можна перевірити, вже готовий.
А Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй, яка проводила семінари з питань дотримання вимог, зазначила, що кілька країн, включаючи Перу та В'єтнам, створюють системи сертифікації.
Прогрес, однак, нерівномірний. Урядовці, фермери та торгові асоціації по всьому світу скаржаться, що закон, який вимагає від компаній наносити на карту кожен квадратний фут сільськогосподарських угідь і простежувати походження кожної соєвої боби чи деревної тріски, майже неможливо виконати.
Навіть у Європейському Союзі міністри сільського господарства 20 країн, включаючи Австрію, Францію, Італію та Швецію, за повідомленнями, попросили про відстрочку.
Для деяких країн реакція на закон нагадує проходження через сім стадій горя. Деякі все ще перебувають у стадії заперечення, багато хто - у стадії гніву і переговорів, а деякі вже перейшли до прийняття і надії.
У той же час, закон став точкою спалаху для інших проблем і скарг.
Країни, що розвиваються, скаржаться, що колишні колоніальні держави диктують правила, які впливають на їхню економіку. Дрібні фермери побоюються, що їх можуть витіснити з бізнесу через витрати, пов'язані з дотриманням цих правил. Уряди бідних країн і країн із середнім рівнем доходу стверджують, що закон є ще одним прикладом того, як вони несуть витрати, пов'язані зі шкодою, завданою клімату в першу чергу багатшими, технологічно розвиненими країнами. Політики в Європі та Сполучених Штатах реагують на невдоволення виборців зростанням витрат і регулюванням.
Цьогорічні протести фермерів по всій Європі підштовхнули європейських лідерів до послаблення інших нормативних актів та зменшення кліматичних цілей.
Труднощі реальні, кажуть прихильники поточного графіку, але не нездоланні. На їхню думку, набагато важливішими є наслідки зволікання.
Наслідки бездіяльності «вже відчуваються в ЄС через посилення посух і лісових пожеж», - написала коаліція зі 170 екологічних і правозахисних організацій у листі до Урсули фон дер Ляєн, президента Європейської комісії, виступаючи проти будь-якого відтермінування. У листі йдеться про те, що в усьому світі «знищення лісів та екосистем не припиняється».
А групи дрібних фермерів підтримують закон, навіть попри те, що великі заводи та нафтопереробні компанії можуть відмовитися від них, побоюючись бути оштрафованими. Десятки громадських організацій та фермерських груп у Кот-д'Івуарі, Індонезії та Бразилії, наприклад, стверджують, що ці правила допоможуть зробити ланцюжок поставок більш прозорим і справедливим.
«Застосування нового регламенту не створює нових, недосяжних технічних вимог», а спирається на існуючі інструменти та системи відстеження, - написала група бразильських організацій у листі до Європейського Союзу з проханням забезпечити дотримання встановлених термінів.
Як зазначила група, у 2020 році перед затвердженням регламент пройшов процес громадського обговорення, в результаті якого було отримано 1,2 мільйона відповідей.
Узагальнення результатів показало, що більшість зацікавлених сторін, серед яких були бізнес-асоціації та неурядові організації, «продемонстрували рішучу підтримку юридично обов'язкових варіантів», таких як вимоги щодо безвирубного лісокористування, обов'язкова комплексна перевірка та державна сертифікація.
Таня Лі, професор антропології з Університету Торонто, яка вивчала землекористування в Індонезії, стверджує, що основною перешкодою була нездатність уряду контролювати діяльність великих конгломератів або підтримувати малих фермерів, щоб вони могли пройти сертифікацію.
Пані Лі поставила під сумнів, чи є прохання про відтермінування частиною добросовісних зусиль щодо дотримання вимог, чи, навпаки, тактикою, спрямованою на послаблення або знищення правил.
У будь-якому випадку, відтермінувати набуття чинності правила нелегко. За словами представника Європейської Комісії, будь-які зміни до закону мають бути схвалені законодавчим органом.
