Інцидент з порушенням польського повітряного простору, коли НАТО вперше змушене було застосувати бойову авіацію проти російських дронів, став найбільш серйозним сигналом про поширення війни за межі України. Варшава назвала це масштабною провокацією і задіяла союзні сили.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що дії Альянсу були успішними й підтвердили здатність захищати кожен сантиметр території. Водночас експерти вважають, що сам факт проникнення 19 безпілотників у повітряний простір є провалом превентивної безпеки.
Колишній посол Словаччини при НАТО Петер Баттор наголосив, що завдання Альянсу — не лише реагувати, а й стримувати загрози. Він навіть порівняв вторгнення дронів із можливим проникненням військ, що, на його думку, не менш небезпечно з точки зору оборони.
Аналітики вбачають у події доказ необхідності створення спільної системи протидії безпілотникам. Зокрема, обговорюється ідея дозволити Україні збивати дрони ще на своїй території, аби запобігти їх потраплянню до країн НАТО. Але консенсусу серед союзників поки немає.
Особливу увагу привернув тип дронів. Значна частина апаратів виявилася «Герберами» — дешевими БПЛА зі стиропору та фанери з дальністю до 600 км. Вони використовуються Росією як засіб перевантаження систем ППО і відволікання уваги від більш небезпечних «Шахедів».
Вартість таких дронів у рази нижча за ціну їх перехоплення. Для знищення «Гербер» НАТО застосувало F-16, F-35, вертольоти Black Hawk, Mi-24, Mi-17, а також системи Patriot. Це створює серйозний фінансовий дисбаланс у сучасній війні технологій.
Дослідник Фабіан Гінц підкреслив, що західні системи ППО проєктувалися проти ракет та авіації, а не для відбиття масових атак дешевих безпілотників. Він вважає, що у випадку постійних атак НАТО доведеться працювати на граничних швидкостях.
Професор стратегічних досліджень Філліпс О’Браєн зазначив, що польський інцидент — це «дрібниця у порівнянні з тим, що щоночі переживає Україна». Він наголосив, що дрони мали бути ідентифіковані раніше, а Альянс мусить посилити оперативність реагування.
Росія відкинула причетність, заявивши, що дрони летіли з боку України. Однак польські та західні джерела підтвердили, що йшлося саме про російські апарати. Ця розбіжність у заявах лише підсилює напруження у відносинах Москви та НАТО.
Інцидент підкреслив ключову проблему: сучасна війна дронів змінює правила гри, змушуючи навіть найпотужніші армії адаптовуватися до асиметричних загроз. НАТО, попри заяви про готовність, стоїть перед викликом перебудови оборонної стратегії у повітрі.
