Президент Ірану Масуд Пезешкіян виступив на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку в момент, коли країна опинилася на межі нових санкцій. Це його перша поява після 12-денної війни з Ізраїлем та ударами США по ядерних об’єктах Ірану. Головна мета поїздки — переконати світ уникнути запровадження обмежень, що можуть остаточно зруйнувати економіку держави.
У промові Пезешкіян заявив, що Ізраїль і США порушили міжнародне право, завдавши ударів по території Ірану. Він назвав це «жорстокою агресією», що підірвала довіру до дипломатії. Паралельно президент намагався показати Іран як жертву неспровокованого нападу, апелюючи до принципів суверенітету та безпеки держав.
Особливу увагу він приділив жертвам війни, демонструючи буклети з обличчями загиблих цивільних. За даними Тегерана, під час конфлікту загинуло щонайменше тисяча людей, з яких 700 були мирними мешканцями. Ізраїль, зі свого боку, заявив, що його удари були вимушеним кроком, аби зупинити іранську ядерну загрозу.
Пезешкіян підтвердив позицію верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, що Іран «ніколи не прагнув створювати ядерну бомбу». Міжнародне агентство з атомної енергії також заявило, що не має доказів щодо військового характеру іранської програми. Втім, недовіра Заходу зберігається, особливо після виходу США з ядерної угоди 2015 року та різкого нарощування рівня збагачення урану.
ЄС через механізм «snapback» готує відновлення санкцій. Велика Британія, Франція та Німеччина висунули Ірану три умови: відкрити доступ для міжнародних інспекторів, пояснити долю 400 кілограмів урану, близького до збройового рівня, та відновити переговори зі США. Якщо цього не станеться до 28 вересня, обмеження набудуть чинності.
Іранські реформісти закликали Пезешкіяна піти на безпрецедентний крок — зустрітися з Дональдом Трампом. Хоча американський президент уже залишив Нью-Йорк, така зустріч могла б стати історичною, адже дипломатичні контакти між державами перервані з 1979 року. Сам Пезешкіян утримався від подібних заяв, не представивши чіткої стратегії виходу з глухого кута.
Тим часом економічна ситуація Ірану стрімко погіршується: національна валюта падає, а перспектива блокування активів за кордоном загрожує ще більшими втратами. Попри оптимістичні сигнали про відновлення співпраці з МАГАТЕ, інспекції поки не відновлені, що підсилює скепсис Заходу.
Пезешкіян зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном, а міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провів консультації з європейськими та міжнародними представниками. Однак часу для домовленостей лишається обмаль, і більшість експертів оцінюють шанси уникнути санкцій як мінімальні.
Таким чином, виступ Пезешкіяна радше став спробою виграти час, ніж реальною пропозицією виходу з кризи. Якщо ж санкції будуть введені, Іран ризикує опинитися в ситуації «ні війни, ні миру», зруйнованою економікою та втратою будь-яких важелів впливу на світову дипломатію.
