У серпні 2025 року ізраїльська служба Шин Бет оприлюднила дані: десятки громадян країни були завербовані іранськими агентами. Завербовані виконували дрібні завдання, що згодом перетворювались на спроби диверсій та навіть плани вбивств.
Це частина довготривалого протистояння між Ізраїлем і Іраном, яке виходить далеко за межі ядерної програми та підтримки проксі-груп.
31-річний Владислав Вікторсон отримав повідомлення в Telegram з пропозицією «легкого заробітку». Спершу його завданням було малювати антиурядові графіті. За це він отримав кількасот доларів. Згодом йому пропонували підпали, псування електрообладнання та навіть замах на професора за 100 000 доларів.
Класична схема вербування — спершу невеликі суми за прості дії. Потім завдання ускладнюються, а плата зростає. Як кажуть колишні співробітники контррозвідки, це створює у виконавців ілюзію «нормальності» та поступово знижує внутрішні бар’єри.
За рік правоохоронці розкрили понад 25 справ вербування іранськими спецслужбами та попередили десятки інших. Загалом заарештовано понад 40 осіб, серед них — євреї та арабські громадяни, іммігранти, військові, навіть підлітки.
Найстаршому з підозрюваних 70+, наймолодшому — лише 13 років. Це показує, що вербувальники націлювалися на найрізноманітніші соціальні групи.
Вікторсон та його 19-річна партнерка Аня Бернштейн постали перед судом у Тель-Авіві. Їм інкримінують контакти з іноземним агентом, підпали, акти вандалізму та змову з метою терору.
Окремо відомий випадок бізнесмена Моті Мамана, який отримав 10 років ув’язнення після контактів з іранською розвідкою і планів політичного вбивства.
Шпигунські мережі тепер формуються онлайн. Завдяки Telegram і криптовалютам агенти Ірану змогли залучати громадян Ізраїлю, пропонуючи невеликі гонорари. Це знижувало ризик викриття, але підвищувало вразливість суспільства.
Завдання включали встановлення камер біля будинків високопосадовців, пересування зброї та грошей, спостереження за військовими об’єктами.
Попри те, що більшість справ було зупинено на ранніх стадіях, факт масових спроб вербування підіймає питання про внутрішню стійкість держави. Адже Іран прагне не лише диверсій, а й розхитування довіри та лояльності серед населення.
Шин Бет запустив широку інформаційну кампанію: реклама на радіо та у соцмережах попереджає — «легкі гроші» можуть обернутися десятиліттями за ґратами.
Влада намагається показати, що жодна «дрібна допомога» чужим агентам не залишиться безкарною.
Адвокати деяких підозрюваних наголошують: у матеріалах справ немає прямих згадок про Іран, а підозрювані часто не усвідомлювали масштабу. Це ставить складні питання про межу між злочином, наївністю і зневірою у власній державі.
Вербування громадян Ізраїлю — лише одна грань протистояння. Раніше Ізраїль завдавав авіаударів по іранських об’єктах, ліквідував учених і генералів. Тепер Іран відповідає на іншому рівні — спробами створювати внутрішній хаос у самому Ізраїлі.
Справи проти десятків ізраїльських громадян демонструють: тіньова війна між Іраном та Ізраїлем виходить на новий рівень. Вона точиться не лише на зовнішніх фронтах, а й усередині суспільства.
Для Ізраїлю головне завдання — посилити захист від кібератак, інформаційних маніпуляцій та підривної діяльності. Адже справжня мета Тегерана — не просто диверсії, а підрив самої довіри до держави і єдності суспільства.
