ПОШУК БЕЗПЕЧНИХ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ ДЛЯ УКРАЇНИ
Європейський центральний банк, за даними Financial Times, відмовився підтримати запропонований Єврокомісією механізм кредитування України на 140 мільярдів євро. Йдеться про схему, у межах якої позика мала б бути забезпечена замороженими російськими активами, що перебувають у бельгійському депозитарії Euroclear. Джерела, на які посилається видання, зазначають: ЄЦБ дійшов висновку, що такий підхід виходить за межі його мандату та створює ризики для стабільності фінансової системи ЄС.
Роз'яснення співрозмовників свідчать, що Єврокомісія очікувала підтримки ЄЦБ у наданні Euroclear тимчасового фінансування, аби уникнути можливих проблем з ліквідністю у разі реалізації схеми. Проте регулятор визнав такий формат несумісним зі своїми повноваженнями, оскільки він фактично означав би опосередковане бюджетне фінансування держав–членів ЄС. Таким чином, ЄЦБ опинився у позиції, коли навіть тимчасове забезпечення стабільності розрахункової інфраструктури могло бути інтерпретоване як порушення чинних правил.
Цей сигнал з боку регулятора змусив Єврокомісію шукати альтернативні варіанти, здатні забезпечити потрібну ліквідність і водночас залишатися в рамках законодавства ЄС. За інформацією FT, у Брюсселі вже працюють над новими механізмами, які дозволять тимчасово підсилити фінансові можливості для надання кредиту Україні без безпосереднього залучення ЄЦБ.
Позиція ЄЦБ також виявила системні складнощі, що виникають при спробах використати значний обсяг заморожених активів. Попри те, що політичний запит на підтримку України є високим, інституційні обмеження залишаються суворими. Європейські фінансові регулятори наголошують: будь-яке рішення щодо таких коштів потребує ретельного юридичного обґрунтування, оскільки помилки можуть спричинити довгострокові ризики для всієї фінансової архітектури Євросоюзу.
Таким чином, питання пошуку безпечної моделі залучення заморожених російських активів до підтримки України переходить у чергову фазу. В Європейському Союзі визнають, що швидке рішення наразі виглядає малоймовірним, але політична воля зберегти фінансування для України є незмінною.
РОЛЬ БЕЛЬГІЇ ТА СУТЬ ЇЇ ЗАСТЕРЕЖЕНЬ
Окрему вагу в дискусії має позиція Бельгії, на території якої розташований депозитарій Euroclear. Саме там зберігається левова частка російських активів, заморожених після початку повномасштабної агресії проти України. Бельгія неодноразово наголошувала, що механізми, запропоновані Єврокомісією, містять низку юридичних і політичних ризиків, які не були повністю враховані на попередніх етапах обговорення.
За повідомленнями ЗМІ, Брюссель вважає концепцію так званих «репараційних позик» передчасною та недостатньо пропрацьованою. Бельгійська влада наголошує, що заморожені активи формально залишаються власністю Росії, хоча й перебувають під суворими обмеженнями. Будь-яке рішення щодо їх використання повинно відповідати міжнародним правовим нормам та уникати прецедентів, які могли б створити загрозу для інших фінансових систем.
Крім того, бельгійська сторона окреслює технічні труднощі управління активами такого масштабу. Euroclear зіткнувся з підвищеним навантаженням, пов'язаним з необхідністю адміністрування значних сум капіталу, а також із запитами урядів щодо потенційного перерозподілу коштів. У Брюсселі переконані, що такі питання не можуть вирішуватися поспіхом, адже це впливає на репутацію й стабільність самої європейської інфраструктури ринку цінних паперів.
Не менш важливою складовою позиції Бельгії є занепокоєння щодо ризиків судових позовів. Юристи попереджають, що рішення щодо активів можуть бути оскаржені міжнародними структурами або приватними компаніями, пов’язаними з російськими фінансовими установами. У такій ситуації ризики для держави, де розміщений депозитарій, є істотними, що спонукає уряд ретельно зважувати кожен крок.
Таким чином, позиція Бельгії стала каталізатором ширшої дискусії всередині ЄС. Країни-члени визнають, що використання заморожених активів є складним і чутливим питанням, яке потребує узгоджених рішень, здатних витримати юридичні та політичні перевірки.
АЛЬТЕРНАТИВНІ КРОКИ ТА «ПЛАН Б» ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
У контексті зростаючої невизначеності європейські країни активно розробляють так званий «план Б» — резервний варіант фінансування України на випадок, якщо консенсус щодо використання заморожених активів не буде досягнутий найближчим часом. Завдання полягає у тому, щоб забезпечити стабільність українського бюджету та гарантувати прогнозовану допомогу принаймні до початку 2026 року.
Джерела повідомляють, що цей альтернативний сценарій може включати створення спеціального фонду або розширення існуючих механізмів макрофінансової допомоги. У такому випадку країни ЄС робили б внески на основі національних квот або тимчасових зобов’язань, уникаючи прямого пов’язання кредиту з використанням заморожених активів. Такий підхід потребує додаткових переговорів, але він дозволяє долати юридичні бар'єри.
Брюссель також розглядає можливість залучення приватних інвесторів через випуск облігацій, спеціально призначених для підтримки України. Подібні інструменти вже застосовувалися в інших кризових ситуаціях, і вони можуть забезпечити стабільні фінансові потоки без надмірного навантаження на окремі держави-члени.
Незважаючи на складнощі, представники ЄС визнають, що затримка з ухваленням рішення не повинна перешкоджати довгостроковим планам підтримки України. У цьому контексті багато дипломатів наголошують: найважливішим є створення системи, яка буде юридично стійкою, фінансово прогнозованою та політично прийнятною для всіх учасників.
Таким чином, попри суперечки навколо заморожених російських активів, Європейський Союз продовжує шукати інструменти, здатні забезпечити своєчасну допомогу Україні. Питання лише в тому, який із запропонованих варіантів стане основою майбутньої стратегії Брюсселя та чи вдасться державам-членам узгодити спільний підхід у найближчі місяці.
