Європейський Союз робить черговий крок у напрямку посилення тиску на Москву. Президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив, що делегація ЄС вирушає до Вашингтона для узгодження спільних санкцій проти Росії. За його словами, мова йде про прямі та вторинні обмеження, спрямовані на те, щоб виснажити фінансові ресурси Кремля та змусити його сісти за стіл переговорів.
Кошта виступив у західноукраїнському Ужгороді після зустрічі з Володимиром Зеленським. Український президент наголосив, що лише консолідовані дії Заходу здатні зупинити агресію та не допустити затягування війни. Для Києва новий санкційний пакет стане важливим елементом у дипломатичному тиску на Москву поряд із безпековими гарантіями, які обговорюють 26 країн-союзниць.
Делегацію очолить Девід О’Салліван, спеціальний представник ЄС з питань санкцій. Очікується, що переговори у Вашингтоні дозволять узгодити заходи з Білим домом та Конгресом, аби санкції мали максимальний ефект. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже анонсувала 19-й пакет обмежень, який буде представлено на початку вересня.
Сполучені Штати тим часом демонструють змішану позицію. Президент Дональд Трамп минулого місяця пригрозив Кремлю «масовими санкціями чи тарифами» у разі, якщо війна не буде завершена протягом двох тижнів. Проте реальних кроків поки не зроблено. Водночас Вашингтон запровадив 50-відсоткові мита проти Індії за закупівлю російської нафти. Пропозиція сенатора Ліндсі Грема про 500-відсоткові тарифи для партнерів Москви поки залишається без підтримки Білого дому.
Це підкреслює складність узгодження позицій: США прагнуть зберегти важелі тиску, тоді як ЄС наполягає на швидких діях. У Брюсселі вважають, що час працює на Кремль, адже доходи від нафти та газу досі фінансують військову машину Путіна. Саме тому новий пакет санкцій має стати кроком до того, щоб позбавити Росію ресурсів і змусити її до серйозних переговорів.
Таким чином, трансатлантична координація виходить на новий рівень. Якщо Вашингтон і Брюссель зможуть синхронізувати обмеження, це стане найпотужнішим санкційним тиском від початку війни. Для України це означатиме не лише дипломатичну підтримку, а й реальне послаблення противника на полі бою.
