Російські ударні безпілотники «Молнія» стрімко перетворилися на одну з найсерйозніших загроз для Сил оборони України. Якщо раніше основна увага була прикута до далекобійних дронів і ракет, то сьогодні саме ці відносно прості апарати створюють постійний тиск на українські позиції, логістику та населені пункти поблизу лінії фронту.
Головна перевага «Молнії» полягає в її простій конструкції. Безпілотник збирається з доступних цивільних компонентів, переважно китайського виробництва, має прямокутні крила та нескладний корпус. Для його виготовлення не потрібне дороге обладнання чи висококваліфіковані спеціалісти, що дозволяє швидко масштабувати виробництво та оперативно компенсувати втрати.
Ще одна особливість цих дронів — універсальність. На них встановлюють протитанкові міни, гранати, серійні боєприпаси або інші вибухові речовини. Крім того, останнім часом почали з'являтися модифікації, призначені для дистанційного мінування місцевості, доставки вантажів та автономного ураження цілей із використанням технологій машинного зору.
Для запуску таких безпілотників не потрібна складна інфраструктура. Пускові майданчики облаштовують неподалік передових позицій, у невеликих укриттях або навіть у квартирах покинутих багатоповерхівок. Така мобільність значно ускладнює їхнє виявлення та знищення.
Основними цілями стають українські позиції, укриття, будинки, об'єкти інфраструктури та маршрути постачання. За словами військових, завдання операторів цих дронів полягає не лише у завданні ударів, а й у створенні таких умов, за яких українським захисникам буде дедалі важче утримувати оборону. Постійна загроза змушує змінювати маршрути пересування, обмежує використання техніки та суттєво ускладнює логістику.
Саме тому особливого значення набувають тактичні дрони-перехоплювачі. Хоча про них говорять значно рідше, ніж про засоби боротьби із «Шахедами», саме вони щодня виконують величезний обсяг роботи безпосередньо поблизу лінії зіткнення.
Одним із найрезультативніших підрозділів у цьому напрямку є дивізіон перехоплення безпілотників «Посіпаки» зі складу 39-го зенітного ракетного полку. Саме його пілоти свого часу першими в Україні збили «Шахед» за допомогою дрона-перехоплювача. Від початку минулого року бійці підрозділу знищили понад 2200 ударних безпілотників і дронів-бомберів.
Підрозділ забезпечує захист Запорізького напрямку, де інтенсивність застосування «Молній» залишається надзвичайно високою. За словами командира дивізіону Сергія Мінаєва з позивним «Рамзес», на найгарячіших ділянках фронту новий ударний дрон може з'являтися буквально кожні чотири хвилини.
За оцінками українських військових, практично кожна російська бригада вже має кілька екіпажів, які спеціалізуються саме на використанні «Молній». Такі безпілотники дедалі частіше виконують завдання, які раніше покладалися на артилерію. Причина проста — вартість одного такого апарата може бути нижчою за ціну артилерійського снаряда, а ефективність під час ураження окремих цілей залишається досить високою.
Військові зазначають, що значну частину загрози вдається нейтралізувати за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. За їхніми оцінками, близько 70% таких дронів втрачають керування саме через роботу РЕБ. Ще приблизно 15% збивають дрони-перехоплювачі та вогневі засоби. Водночас навіть ті безпілотники, яким вдається прорватися до цілі, завдають відчутної шкоди через їхню масову кількість.
Ситуацію ускладнює постійне вдосконалення тактики застосування «Молній». Їхні оператори використовують особливості рельєфу, прокладають маршрути над водною поверхнею, де зв'язок залишається стабільнішим, а також збільшують висоту польоту, після чого різко пікірують на ціль.
Дедалі частіше застосовуються дрони з цифровими каналами зв'язку, які складніше подавити засобами радіоелектронної боротьби. Крім того, з'явилися модифікації, здатні діяти у режимі повного радіомовчання. Завдяки алгоритмам машинного зору такі безпілотники можуть самостійно наводитися на ціль без постійного керування оператором.
Українські військові визнають, що протидія подібним технологіям стає дедалі складнішою. Додаткові труднощі створює і велика кількість різних засобів РЕБ, які іноді заважають один одному та впливають на точність визначення координат повітряних цілей. Не меншою проблемою залишаються постійні кібератаки на українські системи ситуаційної обізнаності, особливо напередодні масованих повітряних атак.
Щоб підвищити ефективність роботи, українські підрозділи самостійно модернізують дрони-перехоплювачі, отримані за державними контрактами. На більшості апаратів змінюють антени, електронні плати та камери, адже штатна комплектація не завжди відповідає реальним умовам бойової роботи. На доопрацювання кожного безпілотника витрачаються додаткові кошти, однак без цього досягти високої результативності практично неможливо.
Сьогодні українські екіпажі використовують різні моделі перехоплювачів, кожна з яких має власне призначення. Одні ефективно знищують «Молнії» та розвідувальні безпілотники, інші здатні наздоганяти швидкісні цілі, зокрема «Ланцети». Водночас успішність перехоплення залежить не лише від можливостей самого дрона, а й від якості цілевказання, адже навіть незначні похибки радарів або вплив РЕБ можуть звести нанівець усю операцію.
Водночас російські військові постійно адаптують свою тактику. Одним із нових прийомів стало використання парних «Молній». Два безпілотники запускають одночасно на різних висотах. Після знищення одного другий продовжує політ до цілі, поки оператори перехоплювачів намагаються зрозуміти, чому відеосигнал не зник.
Також дедалі частіше фіксуються розвідувальні модифікації «Молній», оснащені сучасними оптичними системами. Такі дрони ведуть пошук українських позицій, маршрутів постачання та місць роботи операторів безпілотників. Після їхнього збиття військові нерідко виявляють усередині вибухові пристрої, які становлять додаткову небезпеку під час дослідження трофейної техніки.
Масове застосування дешевих ударних безпілотників уже сьогодні змінює характер сучасної війни. На перший план виходить не лише кількість техніки, а й швидкість адаптації до нових викликів. Саме тому українські військові та інженери продовжують удосконалювати засоби перехоплення, адже боротьба за перевагу в повітрі дедалі частіше точиться не між літаками, а між високотехнологічними безпілотними системами.
