Копенгагенський саміт ЄС став поворотним моментом у європейській політиці безпеки. Вперше питання оборони та військової спроможності були поставлені на один рівень із традиційними економічними та регуляторними темами.
Причиною стали агресивні дії Кремля: польоти російських літаків у повітряний простір НАТО, масштабні атаки дронами та відкрита риторика про готовність до ядерного протистояння.
Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн закликала до радикальної перебудови оборонної стратегії. Обговорювалися проєкти створення «стіни дронів» та спільної системи реагування на вторгнення у повітряний простір.
Для багатьох країн це стало сигналом: ЄС більше не може залишатися лише економічним союзом — він мусить стати військово-політичним гравцем.
Втім, єдності поки немає. Деякі лідери вважають за потрібне негайно виділяти додаткові ресурси, інші — побоюються політичних і економічних наслідків.
Противники масштабних запозичень, як-от Німеччина, Нідерланди та Швеція, вказують на ризик перевантаження бюджетів. Водночас навіть такі країни, як Угорщина чи Словаччина, традиційно близькі до Москви, не відмовляються від фінансування військових програм, адже це вигідно їхнім економікам.
Президент України Володимир Зеленський нагадав учасникам саміту: Кремль не обмежиться війною проти України. «Путін відкриє новий фронт — і ніхто не знає, де саме», — попередив він. Польща вже змушена була закривати повітряний простір після російських атак, що тривали понад 12 годин. Для Варшави, Таллінна та Бухареста ці загрози стали не абстракцією, а щоденною реальністю.
Окремо лідери обговорили питання фінансової підтримки Києва. Наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету у $23 мільярди, і ЄС має лише кілька місяців, аби ухвалити рішення. Фон дер Ляєн запропонувала використати €140 мільярдів заморожених російських активів як «репараційний кредит».
Ця ідея може стати проривом, але наразі стикається з опором з боку Віктора Орбана. У Брюсселі вже готують правовий механізм, який дозволить обійти блокування Будапешта.
Загальна атмосфера саміту була далекою від оптимізму. Європейські дипломати відкрито говорять про небезпеку «моменту Фердинанда» — непередбачуваної події, здатної перерости у континентальну війну. Страх перед ескалацією змушує лідерів балансувати між рішучістю та обережністю, але час працює проти них.
Попри всі суперечності, Копенгагенський саміт продемонстрував: ЄС більше не може ховатися за спиною НАТО та США. Непослідовна позиція Дональда Трампа, який то закликає збивати російські літаки, то сумнівається у готовності Америки підтримати союзників, лише підштовхує Європу до автономних рішень.
Трансформація ЄС у військову силу буде складною і дорогою. Але дедалі більше політиків визнають: без цього континент ризикує залишитися сам на сам із агресивною Росією. Копенгаген став першим кроком на цьому шляху, а вже в жовтні у Брюсселі відбудеться наступний саміт, де очікуються конкретні рішення щодо фінансування оборони та підтримки України.
