Європейська комісія відклала презентацію 19-го пакета санкцій проти Росії, який планували оприлюднити цього тижня. Причиною стали розбіжності між країнами-членами та зростаючий тиск адміністрації Дональда Трампа, яка вимагає від ЄС прискорити повну відмову від закупівель російських енергоносіїв.
Вашингтон наполягає не лише на скороченні імпорту газу й нафти, а й на запровадженні високих тарифів для Індії та Китаю — найбільших покупців російської нафти. Це стало новим викликом для європейських дипломатів, адже накладення мит розглядається Брюсселем як інший інструмент, відмінний від класичних санкцій.
План ЄС передбачає повну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Брюссель вважає цей графік реалістичним, оскільки більш різкі кроки можуть спричинити енергетичний шок та дефіцит у країнах-членах. Однак Білий дім вимагає рухатися швидше, аргументуючи, що саме енергоресурси є головним фінансовим джерелом війни Росії проти України.
За інформацією дипломатів, у новому пакеті санкцій ЄС розглядав замороження активів російських банків, обмеження щодо «тіньового флоту» Москви та боротьбу з обходом санкцій через треті країни. Проте остаточне узгодження відкладається, і нової дати обговорення поки що не визначено.
Американський тиск створює ризик нових трансатлантичних розбіжностей. Як визнають у Брюсселі, навіть якщо вимоги Вашингтона виглядають «надмірними», ігнорувати їх неможливо, аби уникнути звинувачень у слабкості або подвійних стандартах.
Таким чином, ЄС опинився між двома загрозами: економічними ризиками від швидкої відмови від російського палива та політичними втратами у відносинах зі США. Від рішення Брюсселя залежить не лише майбутнє санкційної політики, а й єдність Заходу у протидії Кремлю.
