Питання незалежності антикорупційних органів України знову опинилося у центрі уваги Європейського Союзу. У неділю, 28 липня, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала українську владу зберегти автономію антикорупційної системи, наголосивши, що це є однією з ключових умов для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.
«Україна вже досягла значного прогресу на своєму європейському шляху. Вона повинна зберегти цей фундамент і захистити незалежні антикорупційні органи, які є наріжним каменем верховенства права», — заявила фон дер Ляєн у публікації в соцмережі X після телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським.
Заклик Брюсселя прозвучав на тлі рідкісної хвилі публічної критики, яка посилилась після того, як в Україні було зареєстровано законопроєкт, що мав на меті фактично обмежити автономію Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей крок викликав гостру реакцію з боку антикорупційних активістів, правозахисників і європейських дипломатів.
У відповідь на критику президент Зеленський змінив позицію. У четвер, 25 липня, він подав до Верховної Ради альтернативний законопроєкт, який, навпаки, передбачає відновлення і гарантування незалежності ключових антикорупційних інституцій.
«Я подякував Єврокомісії за надану експертизу. Ми поділяємо спільне бачення: важливо, щоб цей закон був ухвалений без зволікань — уже наступного тижня», — написав Зеленський у власному дописі в X після розмови з фон дер Ляєн.
За словами дипломатів, питання незалежності антикорупційної інфраструктури є визначальним для збереження статусу країни-кандидата та подальшого відкриття переговорів про повноцінне членство України в ЄС. Більше того, саме функціонування НАБУ, САП та Агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) вважається лакмусовим папірцем внутрішніх реформ.
Європейська комісія вже кілька місяців наголошує на необхідності захисту цих органів від політичного впливу, а також забезпечення їх незалежності в розслідуванні корупційних справ на найвищому рівні. Більше того, збереження автономії інституцій — одна з умов для отримання фінансової допомоги з боку ЄС у 2025 році.
Експерти зазначають, що за останні місяці Україна почала втрачати частину довіри з боку європейських партнерів саме через суперечливі законодавчі ініціативи. Попередній варіант закону, що послаблював антикорупційні органи, був сприйнятий як сигнал згортання реформ і ризик відкату.
Однак публічна реакція фон дер Ляєн і швидка відповідь Зеленського свідчать про збереження діалогу та готовність Києва й надалі узгоджувати свої кроки з європейськими зобов’язаннями. «Україна може розраховувати на нашу підтримку, щоб досягти прогресу на своєму європейському шляху», — додала президентка Єврокомісії.
Варто зазначити, що парламент України вже має відповідний досвід швидкого ухвалення необхідного законодавства під тиском міжнародних партнерів. Особливо в умовах воєнного стану та високої політичної централізації, прийняття ключового закону у стислі терміни є цілком реалістичним сценарієм.
Аналітики, однак, застерігають: навіть ухвалення закону не гарантує реальної незалежності, якщо не буде забезпечено його належне впровадження. Важливим фактором стане не лише текст, а й призначення керівників, бюджетне фінансування, відсутність втручання в розслідування та стабільна правова база.
Загалом, діалог між Києвом і Брюсселем демонструє, що боротьба з корупцією залишається не просто внутрішньою справою України, а частиною її стратегічного курсу до європейської інтеграції. І від того, наскільки послідовно буде реалізована політика у цій сфері, залежатимуть не лише дипломатичні перспективи, а й довіра інвесторів та донорів.
