Європейський Союз оголосив про найрішучіший крок у промисловій політиці за останнє десятиліття — запровадження 50% мит на імпорт сталі. Це рішення, озвучене у Брюсселі 7 жовтня, стало реакцією на нову хвилю американського протекціонізму й спробою уберегти європейських виробників від зростаючого тиску китайського експорту.
Згідно з пропозицією Європейської комісії, тарифна квота на безмитний імпорт сталі буде скорочена майже на 50% — до 18,3 мільйона тонн на рік, після чого до решти обсягів застосовуватиметься мито у 50%. Таким чином, Брюссель прагне обмежити приплив дешевого металу з Азії, який уже призвів до скорочення робочих місць у сталеливарній галузі.
“Глобальне перевиробництво руйнує нашу промисловість”, — заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, коментуючи рішення. За її словами, мета заходів — не лише підтримати європейських виробників, а й “повернути баланс у світову торгівлю”.
ЄС діє у відповідь на митну політику адміністрації Дональда Трампа, який раніше встановив 25% мито на британську сталь і 50% — на продукцію з інших країн. Така політика США фактично перенаправила надлишки металу з американського ринку в Європу, створивши ризик перенасичення.
Нові європейські мита особливо боляче вдарять по Великій Британії, що залишила ЄС у 2016 році. Для британських сталеварів Європа залишається головним ринком — близько половини з 4 мільйонів тонн виробленої сталі експортується саме до країн ЄС.
“Це, можливо, найбільша криза в історії британської сталеливарної галузі,” — заявив директор асоціації UK Steel Ґарет Стейс. “Уряд має використати всі дипломатичні важелі, щоб забезпечити для нас національні квоти у межах нової системи”.
Міністр промисловості Великої Британії Кріс МакДоналд вже закликав Єврокомісію до “термінових консультацій”, зазначивши, що наслідки нового мита можуть “підірвати основи економічного партнерства”. Представник ЄС із торгівлі Марош Шефчович відповів, що Брюссель готовий до двосторонніх переговорів, “аби уникнути дестабілізації відносин”.
Для континентальних виробників, особливо німецьких металургійних компаній, пропозиція Єврокомісії стала очікуваним захистом від китайського демпінгу. Німеччина має найбільший сталеливарний сектор у ЄС, де працює понад 300 тисяч людей, і роками стикається зі зниженням рентабельності через дешевий імпорт.
Згідно з оприлюдненими даними, завантаженість європейських сталеливарних потужностей становить лише 67%, тоді як здоровим рівнем вважається щонайменше 80%. Надлишок китайської сталі, що надходить на європейський ринок, ускладнює конкуренцію, знижує ціни та загрожує банкрутствами у Франції, Італії, Польщі та Чехії.
Водночас економісти попереджають, що запровадження 50% мит може підняти внутрішні ціни на сталь і навіть призвести до локального дефіциту. Європейські чиновники вважають, що ці ризики тимчасові — за їхнім прогнозом, стимулювання внутрішнього виробництва поступово компенсує втрати.
Голова Союзу машинобудівників Німеччини Тіло Бродтманн підтримав рішення Брюсселя, але наголосив: “Мита самі по собі не вирішують проблему. Європа повинна зменшити енергетичні витрати та бюрократію, щоб залишатися конкурентною на світовому ринку”.
Запропоновані тарифи свідчать про глибинну зміну економічної стратегії ЄС. Союз, який довгі роки був головним прихильником вільної торгівлі, тепер дедалі більше схиляється до промислового протекціонізму. “Після десятиліть підтримки відкритих ринків Європа починає будувати власні бар’єри”, — зазначив аналітик банку ING Карстен Бжеські.
На його думку, ініціатива Брюсселя — це “непряма відповідь на політику США”, яка посилила протекціоністські тенденції в усьому світі. “Поведінка Америки фактично підштовхнула ЄС до нового економічного ізоляціонізму,” — підсумував експерт.
Рішення Єврокомісії викликало змішану реакцію серед країн-членів. Франція і Бельгія підтримали ініціативу, вбачаючи у ній шанс відродити національне виробництво. Натомість Нідерланди й Ірландія побоюються, що мита підвищать ціни для кінцевих споживачів і погіршать інвестиційний клімат.
Очікується, що нові правила набудуть чинності у першому кварталі 2026 року, після консультацій з урядами держав-членів. ЄС планує перегляд системи квот щороку, залежно від ринкової ситуації.
Загалом, аналітики розглядають ініціативу як відображення глобального зсуву у бік економічного націоналізму. Торговельна політика Трампа, яка мала захистити американських виробників, запустила ланцюгову реакцію: тепер протекціонізм стає нормою і в Європі.
“Це вже не локальна торгова суперечка, а нова епоха економічного поділу світу,” — резюмує звіт Європейського інституту міжнародних досліджень. ЄС, намагаючись уберегти свій сталеливарний сектор, фактично визнає, що епоха глобального вільного ринку добігає кінця.
