Прагнення європейських країн зберегти американську військову присутність на континенті знову вийшло на перший план після низки сигналів із Вашингтона щодо можливого скорочення сил. Європейські уряди, стурбовані зміною стратегічного балансу, активізували дипломатичні контакти зі Сполученими Штатами, намагаючись переконати їх утриматися від кроків, які можуть вплинути на безпеку регіону. Повідомлення про потенційний відхід частини американських підрозділів викликали широкий резонанс, оскільки саме на підтримку союзників країни ЄС традиційно спиралися у питаннях оборони та стримування.
Ситуація загострилася після того, як адміністрація Дональда Трампа оголосила про намір зменшити чисельність сил США у Східній Європі. Це рішення стало продовженням політичної лінії, озвученої американським президентом ще на початку року, коли він наголосив на бажанні зменшити військовий контингент у Європі на двадцять відсотків. Такі плани одразу викликали занепокоєння серед союзників, які побоюються, що коригування присутності США може відбутися без попередження, залишивши регіон перед непередбачуваними викликами.
Додатковим аргументом для європейських країн стали результати листопадових навчань НАТО, що проходили в Румунії. Маневри в районі Чінку показали, наскільки сильно європейські держави залежать від оперативної підтримки Сполучених Штатів. Попри відпрацьовані сценарії злагодженої оборони, учасники визнали: проблеми транспортної інфраструктури здатні затримати прибуття підкріплення на кілька тижнів. У випадку реальної загрози це створює ризик, що румунські сили можуть бути залишені сам-на-сам із умовним противником, що значно знижує рівень гарантій колективної безпеки.
На цьому тлі плани про виведення близько восьмисот американських військовослужбовців із Румунії стали потенційним джерелом стратегічної прогалини. Наразі американські підрозділи розміщені на базах Михаїла Когелнічану, Девеселу та Кимпія-Турзій, але не уточнюється, які саме об’єкти торкнуться змін. Подібні скорочення обговорюються також щодо Болгарії, Словаччини та Угорщини, що ще більше посилює тривогу серед регіональних партнерів. Хоча Польща заявляє, що офіційних повідомлень про можливе зменшення контингенту не отримувала, загальна тенденція викликає занепокоєння і там.
Європейські дипломати розглядають ситуацію як стратегічний виклик, який може поставити під питання здатність НАТО швидко реагувати на кризи. Саме тому консультації з Вашингтоном стали для ЄС одним із головних пріоритетів. За даними Bloomberg, європейські чиновники прагнуть донести: присутність американських сил у регіоні залишається ключовим елементом стабільності, особливо в умовах, коли багато інфраструктурних проєктів та програм модернізації ще перебувають на етапі реалізації. Вони наголошують, що передчасне скорочення може послабити ефективність спільних оборонних планів і ускладнити координацію в разі кризи.
Зрештою, питання американської присутності в Європі стало символом ширшого дискурсу про роль США у глобальній безпеці. ЄС, зі свого боку, прагне уникнути сценарію, коли рішення Вашингтона ухвалюються без належного врахування інтересів союзників. Саме тому європейські країни продовжують працювати над переконанням американської адміністрації у важливості збалансованої та передбачуваної політики, яка не ставитиме під загрозу стабільність східного флангу НАТО.
