Китай провів грандіозний військовий парад у Пекіні, присвячений 80-й річниці закінчення Другої світової війни. На площі Тяньаньмень Сі Цзіньпін стояв поруч із Володимиром Путіним та Кім Чен Ином, спостерігаючи за колонами військових та новітніми танками й ракетними установками. Це була перша публічна поява трьох лідерів разом, що стало символом їхнього прагнення координувати дії проти США та західного світу.
У своїй промові Сі підкреслив, що китайський народ «не боїться сили та залякувань» і готовий «самостійно й упевнено» відстоювати інтереси. За його словами, Китай прискорить створення «армії світового класу» та «твердо захищатиме» суверенітет і територіальну цілісність — очевидний натяк на Тайвань.
Парад став нагадуванням про воєнні травми та інструментом мобілізації націоналістичних настроїв у період уповільнення економіки й загострення суперечок зі США. Він також слугував платформою для дипломатичного сигналу: на заході були присутні десятки іноземних лідерів, включаючи представників В’єтнаму, Малайзії, Пакистану, Ірану, Сербії та Словаччини. Паралельно відбувся саміт Шанхайської організації співпраці, де Сі посилив зв’язки з Путіним і зустрівся з Нарендрою Моді.
Китай показав низку нових систем озброєнь: танки Type-100, гіперзвукові протикорабельні ракети YingJi-19 і YingJi-20, а також далекобійні реактивні артилерійські системи. Особливий акцент було зроблено на безпілотних технологіях, серед яких бойові дрони й навіть роботизовані «бойові собаки». За оцінками аналітиків, ці системи розроблені для того, щоб створити виклик флоту США у Західному Тихоокеанському регіоні.
Проте парад мав і внутрішньополітичний підтекст. Відсутність на ньому високопоставленого військового чиновника Хе Вейдуна підсилила чутки про масштабні антикорупційні чистки в армії. За роки правління Сі вже було усунуто майже п’яту частину генералів, яких він сам призначав, що свідчить про масштабні процеси очищення в силових структурах.
Водночас реакція ринків була стриманою: китайські оборонні акції різко впали після параду, адже інвестори використали момент для фіксації прибутків. Попри те, що індекс оборонних компаній CSI зріс на 22% цього року, ключові виробники, такі як Avic Chengdu Aircraft і Anhui Great Wall Military Industry, втратили до 13% за день. Це підкреслює: парад — більше політичний та ідеологічний акт, ніж драйвер для бізнесу.
Загалом парад у Пекіні став демонстрацією зростаючої військової та дипломатичної ваги Китаю. Він показав, що Сі Цзіньпін прагне не лише до посилення внутрішньої легітимності, а й до формування альтернативного центру сили разом із Росією, Північною Кореєю та країнами Глобального Півдня. Для США та союзників це сигнал: Пекін готовий відкрито виступати проти «американоцентричного» порядку, використовуючи як економічні, так і військові інструменти.