Президент США Дональд Трамп підписав указ, який значно спрощує процедуру отримання ліцензій на розробку родовищ корисних копалин на ґрунті міжнародних вод, але Міністерство закордонних справ КНР відреагувало різкою критикою. За словами речника Го Цзякуна, документ «порушує міжнародне право і шкодить загальним інтересам міжнародної спільноти». У китайському відомстві наголосили, що США, не будучи стороною Конвенції ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), не мають права самостійно встановлювати правила видобутку в обсягах, які вплинуть на глобальні біоресурси.
Згідно з UNCLOS, усі держави-члени зобов’язані координувати свої дії в межах міжнародної зони дна океану через Міжнародний орган із морського дна (International Seabed Authority). Саме ця агенція повинна розробляти і затверджувати правила експлуатації глибоководних родовищ, однак указ Трампа передає відповідальність за видачу ліцензій безпосередньо Національному управлінню океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA). У МЗС Китаю вважають, що такий крок створює небезпечний прецедент і відкриває шлях до «одноосібної експлуатації» одного з найменш вивчених екосистем планети.
Британська телерадіокомпанія BBC першою повідомила про заяву Китаю. Представник китайської дипломатії підкреслив, що видобуток нікелю, кобальту та інших стратегічних металів на морському дні може мати непередбачувані наслідки для глобальних океанічних течій, біорізноманіття та стійкості кліматичних процесів. Ці корисні копалини, зосереджені головним чином у зоні Кларіон-Кліпертон у Східній частині Тихого океану, давно приваблюють гірничодобувні компанії, але до комерційної експлуатації справа ще не дійшла через невизначеність правового поля та побоювання екологів.
З одного боку, Білий дім аргументує, що спрощений режим дозволить США забезпечити власні потреби в критичних металах для виробництва високотехнологічної продукції – від акумуляторів до напівпровідників – і полегшить залежність від поставок з Китаю. З іншого боку, екологічні організації, зокрема Center for Biological Diversity, назвали указ «зухвалою експлуатацією однієї з найбільш крихких екосистем Землі». Старша юристка організації Емілі Джефферс заявила: «Глибокий океан належить всьому людству, і відповідальність за його захист лежить на кожному з нас. Це не платформа для політики «America First»».
Контроль Китаю над рідкоземельними елементами, які використовуються у високотехнологічному виробництві та військовій промисловості, і без того став потужним важелем у торгівельному протистоянні з США. Економіст Есвар Прасад із Корнельського університету вказує, що Пекін готовий «боротися до кінця» і розглядає обмеження доступу до рідкоземельних матеріалів як ключовий компонент своєї стратегії. У той час як США лише починають шукати альтернативні джерела за межами Китаю, власні ресурси КНР діють як страховка проти надмірного тиску Вашингтона.
Видобуток корисних копалин на глибині понад 4 тисячі метрів ніколи раніше не здійснювався у промислових масштабах. Вчені попереджають, що порушення осадових відкладень може призвести до незворотних руйнувань біологічних спільнот. Оскільки необхідні дослідження екосистем глибокого океану ще тривають, про наслідки можна лише здогадуватися – і це підсилює аргументи прихильників мораторію. Десятки країн уже закликали до тимчасового припинення будь-яких комерційних проєктів до моменту ухвалення єдиних міжнародних правил.
У відповідь на критику частина американських чиновників визнає необхідність діалогу з міжнародними партнерами й просить проявити «зваженість та стриманість». Тим часом NOAA стикається з скороченням фінансування й штату працівників, що викликає додаткові побоювання щодо здатності відомства одночасно виконувати свої традиційні функції – прогнозувати урагани, реагувати на розливи нафти та підтримувати продовольчу безпеку – та займатися видачею глибоководних ліцензій.
Міжнародна спільнота стоїть перед вибором: погодитися на політику спрощених дозволів, що відкриває шлях до економічних вигод, або обрати обережний підхід зі збереженням екологічної цілісності та вкладом у довгострокове регулювання через Міжнародний орган із морського дна. Як би там не було, указ Трампа поставив питання захисту океану й верховенства міжнародного права в центр глобальної дискусії, ставши черговим епізодом битви за контроль над стратегічними ресурсами океану.
