У 2024 році компанія OpenAI заблокувала доступ Китаю до своїх передових систем штучного інтелекту, вважаючи це відповіддю на політичні виклики та загрози поширення технологій у недемократичне середовище.
Проте китайські розробники не злякались — вони просто переорієнтувались на відкриті моделі, багато з яких були створені американськими компаніями на кшталт Meta. Але вже через рік ситуація докорінно змінилась: тепер саме китайські гіганти, такі як Alibaba, DeepSeek, ByteDance та Huawei, створюють власні відкриті ШІ-моделі, що посідають провідні позиції у світових рейтингах.
Підхід Китаю — це не випадковість, а частина стратегічної державної політики, що застосовується ще з часів розвитку індустрій електромобілів і сонячної енергетики.
За останнє десятиліття Пекін інвестував десятки мільярдів доларів у розвиток ШІ на всіх рівнях: від виробництва чипів і серверних потужностей до підготовки висококваліфікованих інженерів. Такий державний підхід дозволив Китаю швидко закривати технологічні прогалини і створювати власні конкурентоспроможні рішення.
Ключовий аспект успіху Китаю — концентрація ресурсів. У країні побудовано десятки центрів обробки даних, лабораторій і стартап-хабів, як-от Dream Town у місті Ханчжоу. Саме тут знаходяться офіси Alibaba, DeepSeek та безліч нових компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту.
У квітні 2025 року китайська влада оголосила про виділення ще $8,5 мільярда на підтримку молодих AI-стартапів. Державні банки, місцева влада та міністерства активно підтримують проєкти на початкових етапах, компенсуючи до 15% витрат на R&D. Наприклад, компанія Deep Principle отримала $2,5 млн субсидії при релокації до Ханчжоу.
Особливість китайського підходу полягає в централізованому управлінні не лише фінансами, а й кадрами та інформаційними ресурсами. Інженери зосереджуються в державних лабораторіях, де дослідження ведуться у партнерстві з техногігантами. Також створено спеціальні датасети на основі офіційної інформації — наприклад, корпус із матеріалів державних ЗМІ, так званий «корпус основних цінностей». Це забезпечує цензуровану, але узгоджену з урядом основу для навчання моделей ШІ.
Американські розробники мають перевагу у вільному доступі до таких джерел, як Reddit, Wikipedia, YouTube — недоступних у Китаї. Але китайські компанії натомість мають безпрецедентний доступ до поведінкових даних інтернет-користувачів, зокрема через платформи TikTok і Douyin. Це дозволило ByteDance створити одні з найефективніших ШІ-систем для обробки відео та персоналізації контенту.
Втім, не все гладко в цій централізованій моделі. Швидкі зміни у галузі ШІ ставлять під сумнів гнучкість державної політики. Китай роками інвестував у технології розпізнавання облич, поки не відбулось різке зростання популярності генеративного ШІ. У результаті багато ресурсів виявилися витраченими неефективно. Дослідник RAND Corporation Кайл Чан зазначає, що штучний інтелект — не стабільна галузь, як, наприклад, металургія, а постійно змінюване середовище.
Окрему роль у цій екосистемі відіграє китайська компанія SMIC — основний виробник чипів, що співпрацює з Huawei та Qualcomm. SMIC намагається створити аналоги продуктів Nvidia, зокрема чип H20, що продається Китаю з ліцензії. Однак виробництво обмежене, і Huawei-чипи поки не досягають рівня Nvidia за потужністю, хоча й дають змогу продовжувати розробку автономно.
Наразі відкритість — ще один козир Пекіна. Alibaba, ByteDance, Huawei і навіть Baidu активно публікують вихідний код своїх ШІ-моделей. Це не лише прискорює розвиток локального ринку, а й приваблює міжнародну спільноту інженерів. У противагу цьому OpenAI та Google продають доступ до своїх продуктів за високими цінами. Відкрите програмне забезпечення перетворилось на інструмент м’якої сили. Як зазначає інвестор Кевін Сюй, open-source для Китаю — це як Big Mac або голлівудське кіно у світі технологій.
Деякі експерти вважають, що китайські відкриті моделі можуть стати основою нових стандартів використання ШІ у світі. Сам Альтман, очільник OpenAI, публічно заявляв, що вбачає ідеологічну загрозу в «авторитарному ШІ» з Китаю й прагне, щоб «демократичний ШІ» переміг. Проте, якщо open-source рішення КНР продовжать демонструвати якість, масштабованість і адаптивність, глобальна технологічна перевага США буде під питанням.
Таким чином, Китай будує альтернативну екосистему ШІ, здатну розвиватись без залежності від США. Це стратегічна перевага в умовах геополітичної нестабільності й конкуренції за технологічне лідерство. Попри недоліки, модель державного стимулювання ШІ вже дала результати: зростання власних потужностей, зменшення залежності від імпорту, поява світових лідерів серед локальних компаній. Китай показує, що за наявності політичної волі та ресурсів навіть надскладна технологічна гонка може бути виграна.
