Реакція Києва на пропозицію Володимира Путіна щодо триденного перемир’я 8–10 травня викликала гостре обурення у Кремлі. У суботу прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зібрав спеціальний брифінг, на якому розкритикував позицію Володимира Зеленського як «неоднозначну» та звинуватив Україну у відсутності поваги до перемоги у Другій світовій війні. Пєсков заявив, що «тест на готовність до миру» з боку Києва провалено, якщо не буде чітких кроків у відповідь на ініціативу Москви.
«Реакція української влади на ініціативу Росії щодо перемир’я — це тест на готовність України до миру. Ми, безумовно, очікуємо не двозначних, а чітких заяв і головне — дій, спрямованих на деескалацію конфлікту в ці святкові дні», — наголосив Пєсков.
Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін оголосив про триденне перемир’я 8–10 травня на честь 80-річчя перемоги над нацизмом. Цього ж дня 9 травня Москва планує урочистості на Красній площі, куди запрошено низку іноземних лідерів, зокрема голову КНР Сі Цзіньпіна. У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до перемир’я лише за умови, що воно триватиме щонайменше 30 днів, і що три дні «не можуть вважатися жестом миру».
Водночас Зеленський наголосив: Україна не може гарантувати безпеку іноземним гостям у Москві, адже бойові дії тривають, і відповідальність за безпеку гостей несе російська сторона. Ця заява викликала шквал критики з боку російських чиновників. У МЗС РФ її розцінили як «пряму загрозу», а Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки РФ, навіть пригрозив знищенням Києва: «У разі провокації на День Перемоги ніхто не гарантує, що Київ доживе до 10 травня».
Пєсков пішов ще далі й заявив, що українська влада нібито «сповідує неонацизм» та «не вважає перемогу над гітлеризмом достойною шани». Ці звинувачення є повторенням наративів російської пропаганди, які неодноразово спростовувались Києвом та міжнародною спільнотою. Особливе обурення в Кремлі викликала інформація про участь українських військовослужбовців у вшануванні пам’яті Другої світової війни у Великій Британії. Пєсков назвав це «святотатством».
Таким чином, замість використати символічну дату 9 травня як можливість для справжньої деескалації, Кремль перетворює тему перемир’я на майданчик для нових звинувачень та інформаційної війни. Київ, навпаки, пропонує довший термін тиші, що міг би стати основою для реальних переговорів, однак Москва продовжує просувати ультимативний сценарій з коротким перемир’ям під свою політичну вигоду.
Кремль демонструє, що для нього 9 травня — не момент пам’яті, а черговий ритуал політичного самоствердження та тиску, тоді як реальні кроки до миру вкотре відкладаються через пропаганду та агресію.
