Четверта за три місяці зустріч спецпредставника президента США Дональда Трампа Стівена Вітковфа з президентом РФ Володимиром Путіним відбулася у п’ятницю в палаці Ново-Огарьово біля Москви. За словами помічника глави Кремля з міжнародних питань Юрія Ушакова, перемовини тривали близько трьох годин та пройшли «конструктивно і дуже корисно». Ушаков розповів журналістам, що сторони обговорили не лише американський план завершення війни в Україні, а й низку інших глобальних тем, що свідчить про бажання Москви представити себе надійним діалоговим партнером для Вашингтона.
Однією з головних тем опинилося відновлення прямих переговорів між представниками РФ та України, таких яких не було з перших тижнів повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Ушаков уточнив, що дискусія «зосередилася зокрема на можливості поновлення прямих контактів» двох сторін. Цей сигнал Кремля відзначили західні дипломати як стилістичний поворот: замість ультимативної риторики Москва готова формально визнати потребу діалогу, водночас не змінюючи практичних вимог.
Після завершення зустрічі сам президент Трамп заявив у розмові з пресою на борту «Air Force One», що не був поінформований про деталі, але чув, що Вітковф мав «доволі гарну зустріч» з Путіним. Напередодні Трамп різко розкритикував великомасштабний ракетно-дроновий обстріл Києва, в якому загинули щонайменше 12 людей: «Не задоволений цими ударами — абсолютно непотрібно, невчасно. Володимире, STOP!» — написав він у своєму Truth Social.
Напередодні в Москві також пролунало повідомлення про вибух автомобіля, яким користувався заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ генерал-майор Ярослав Москалік. За версією слідчих, саме він підійшов до автівки з боєприпасом під днищем, і вибух стався дистанційно. Кремль назвав це «терактом», а деякі російські військові блогери звинуватили в організації нападу українські спецслужби. Хоча в Києві офіційних підтверджень участі СБУ не було, попередні «спеціальні операції» щодо ліквідації високопоставлених російських офіцерів уже мають за плечима як мінімум два резонансні приклади — загибель генерал-лейтенанта Ігоря Кірілова в Москві у грудні 2024 року та адмірала Валерія Транковського в анексованому Криму.
Повертаючись до переговорів, зазначимо, що Вітковф роками працював у нерухомості й не мав жодного дипломатичного досвіду до призначення у січні 2025 року. Його опоненти вважають, що такий «білонерний» формат переговорів вигідний Кремлю: американський спецпредставник легко потрапляє на московські наративи про «безглузду агресію НАТО», замість того щоб наполягати на чіткому виконанні зобов’язань РФ. Наприклад, в інтерв’ю Ткаєру Карлсону він назвав «безглуздим» твердження про намір Кремля поглинути сусідні держави, і це збіглося з офіційною лінією Москви.
Згідно з текстами пропозиції, яку Вітковф раніше презентував євро-українській делегації в Парижі, США готові визнати «фактичний контроль» Росії над Кримом та частиною Донбасу, відмовитися від подальшого розширення НАТО, а також зняти санкції проти Москви в обмін на формальну домовленість про припинення вогню. Деталі розбіжностей полягають у тому, що євро-український документ відкладає питання територій до завершення перемир’я, а американський — вимагає «заморозити» лінію фронту на нинішньому статусі-кво.
Президент Росії Володимир Путін вітає представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа під час зустрічі в Москві, Росія, 25 квітня 2025 року. Крістіна Корміліцина/Sputnik
Київ, як і раніше, не готовий вести мову про поступки щодо Криму: президент Володимир Зеленський заявив, що визнання анексії порушить українську конституцію й не може стати предметом жодних домовленостей. Утім, США та низка європейських столиць побоюються, що тривала війна підриває єдність ЄС і змушує Захід дедалі вигідніше здавати позиції, аби «зупинити кровопролиття». Саме це Москва і намагається використати: створити видимість прогресу, поки Україна та її партнери дискутують про компроміси.
Спікер Білого дому Марко Рубіо на брифінгу зазначав: «Ми попередили обидві сторони, що наша терплячість не безмежна». Віце-президент Дж. Д. Венс припустив, що США зупинять переговорний процес і навіть військову допомогу, якщо впродовж найближчих тижнів не буде чітких результатів. Ці ультиматуми можуть зіграти на руку Путіну, оскільки спонукають Київ до пошуку «здачі» окремих позицій для «мирного рішення».
Аналітики застерігають: навіть якщо Путін не отримає офіційного визнання анексії, саме «політична перемога» у вигляді поступок України дозволить Кремлю зняти санкції та знову вийти на світові ринки енергоносіїв. Із тиском на Київ до виключення з-під НАТО, без чітких гарантій безпеки, це може стати найбільшою геополітичною поразкою після 2014 року.
Однією з небажаних для Києва наслідків може стати внутрішня дестабілізація: російська пропаганда вже проектує ідею, що «Україну змусили капітулювати перед США», а неприйняття угоди Зеленським представляється як «штовхання до подальшої війни». За словами політичного консультанта Сергія Маркова, «якщо угода зірветься, то вину перекладуть на Київ, а потім згодом піднімуть вимоги зайняти нові території».
Утім, серед двосторонніх розбіжностей є ціла низка питань, здатних реально стримати переговорний процес: відмова від поступок щодо Криму, різниця в баченні механізмів контролю за дотриманням «перемир’я», а також питання безпеки: Вітковф начебто пропонував «міжнародну місію» з моніторингу, але в Кремлі вже заявили, що «іноземні війська на території РФ — це червона лінія».
У підсумку, хоча Кремль і Вашингтон демонструють «зближення позицій», практична схема миру залишається суперечливою. Москва добилася важливого: змусила США озвучити «мирні пропозиції», які відверто послаблюють Україну й залишають за Росією гарантію фактичного статусу-кво. А Київ і його європейські партнери повинні вирішити, чи варто погоджуватися на тимчасове припинення вогню за таких умов, чи продовжувати боротьбу з ризиком ще більшої руйнації. Поки ж перемовини тривають, а спецпредставник Вітковф готується до п’ятої зустрічі з президентом Путіним, на кону — не лише майбутнє України, а й доля європейської безпеки загалом.
