Нова хвиля ударів: прицільна стратегія замість хаотичного терору
В останні місяці ситуація на енергетичному фронті України набула нового виміру. Якщо раніше удари здебільшого спрямовувалися на великі генераційні та передавальні об’єкти, то тепер Кремль змістив фокус на розподільчу інфраструктуру — саме ті обленерго та регіональні компанії, що забезпечують електроенергією кінцевих споживачів. Ця зміна зробила удари більш болісними для щоденного життя громадян та економіки.
Початком цієї нової фази стала атака на нафтобазу SOCAR в Одеській області на початку серпня. Далі відбулися системні обстріли енергетичних об’єктів по всій країні: 8 вересня — влучання по Трипільській ТЕС, що спричинило перебої з електропостачанням у навколишніх населених пунктах і частині Києва, а на початку жовтня — найпотужніша комбінована атака по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей.
Наслідки були відчутні одразу: десятки тисяч споживачів у різних регіонах залишилися без газу та електроенергії. Запорізька, Херсонська, Вінницька, Харківська, а також Львівська й Івано-Франківська області опинилися в зоні ризику. Хоча більшість пошкоджень вдалося оперативно ліквідувати, станом на вечір 6 жовтня тисячі домогосподарств Харківщини залишалися знеструмленими.
Особливо складною ситуація залишається на півночі, у Сумській та Чернігівській областях. Там енергетики працюють за аварійними схемами, використовуючи альтернативні джерела живлення та графіки відключень, щоб одночасно ремонтувати пошкоджену інфраструктуру.
Тактика змінюється: комбіновані та щільні атаки
Експерти фіксують суттєве ускладнення характеру обстрілів. За словами Анатолія Храпчинського, заступника генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, нові удари відзначаються не лише комбінованістю, а й високою щільністю. На одну ціль тепер одночасно спрямовуються кілька типів ракет і безпілотників, які летять з різних напрямків. Це ускладнює роботу систем ППО, які змушені реагувати миттєво та в умовах перевантаження.
Розвідувальні дані відіграють ключову роль: маючи інформацію про розташування батарей ППО, їхній час перезарядки та готовність, противник вибудовує удари так, щоб кількість засобів ураження суттєво перевищувала можливості захисних систем. Особливу роль відіграють безпілотники-приманки, які використовуються для відволікання уваги сил ППО, що ще більше підвищує ефективність основних ударів.
Вибір цілей також змінився: замість потужних трансформаторних підстанцій та ліній передачі основного рівня під вогонь потрапили локальні вузли. Це значно ускладнює завдання енергетикам, адже локальні оператори часто не мають достатніх ресурсів для повноцінного захисту своїх об’єктів.
Локальна вразливість: слабкі ланки регіональних енергомереж
Директор центру «Психея» Геннадій Рябцев зазначає, що ця тактика особливо небезпечна. Програми інженерно-технічного захисту раніше реалізовувалися централізовано і охоплювали здебільшого великі енергетичні компанії — «Укренерго», «Нафтогаз» та інші стратегічні структури. Натомість локальні постачальні компанії залишилися залежними від фінансових можливостей місцевої влади. У багатьох регіонах захисні споруди або відсутні, або мають обмежені можливості.
Саме ці прогалини й стали мішенню. Аналізуючи регіональні слабкі місця, Кремль змістив акценти на удари по розподільчих вузлах. Приклади Шостки та Чернігова показують ефективність такої тактики. Удар по локальних об’єктах призводить до негайних збоїв у забезпеченні тисяч абонентів, тоді як відновлення потребує значних зусиль та часу.
Для України це означає необхідність перегляду підходів до захисту енергетичних мереж. Недостатньо зосереджуватися лише на центральних елементах — потрібно формувати захисний контур і на місцевому рівні, інтегруючи його в загальнодержавну систему енергетичної безпеки.
Посилення захисту: ППО та інженерні рішення
Рябцев наголошує: крім інженерно-технічного захисту, вкрай важливо зміцнити активну оборону. Північний напрямок наразі залишається найуразливішим: більшість безпілотників пролітає саме через Чернігівську область, що свідчить про проблеми з ППО у цьому регіоні. Аналогічної думки дотримується й Анатолій Храпчинський, який закликає до нарощування елементів протиповітряної оборони навколо ключових об’єктів та створення активних систем ближнього захисту.
Серед інженерних заходів особливо ефективним визнається підземне розміщення об’єктів — складне, але дієве рішення, здатне захистити трансформатори та вузли керування навіть у разі масованих атак. Також розглядається активніше використання гелікоптерів для боротьби з безпілотниками. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, гелікоптери можуть збивати до 40% дронів у своїх зонах відповідальності залежно від погодних умов.
Важливим елементом є продовження програми встановлення захисних споруд другого рівня на об’єктах «Укренерго». Наразі бетонні укриття зведено на половині підстанцій, решту планують захистити до середини 2026 року. Такі споруди вже довели ефективність: після прямих влучань дронів вони суттєво скорочують час аварійно-ремонтних робіт і зберігають працездатність мереж.
Майбутні виклики: що стане новими мішенями
Прогнозування наступних кроків Кремля залишається складним завданням. За оцінками Геннадія Рябцева, потенційними цілями можуть стати газові сховища, потужності для імпорту газу або нові генераційні вузли. Встановлення додаткових укриттів, інтеграція антидронових систем і зміцнення ППО мають відбуватися на випередження, щоб зменшити наслідки можливих ударів.
Керівництво «Укренерго» вже адаптує підхід: захисні споруди встановлюються поетапно, щоб уникнути масових відключень під час будівництва. Пріоритет надано ключовим підстанціям, які забезпечують передачу електроенергії між західними та східними регіонами. Завершення другої черги укриттів до 2026 року стане важливим етапом підготовки до нових викликів.
Роль міжнародної підтримки та внутрішніх рішень
Питання енергетичної безпеки обговорювали на Ставці верховного головнокомандувача 6 жовтня. Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності додаткових ресурсів для посилення ППО. Україна також веде переговори з міжнародними партнерами щодо фінансової допомоги для стабілізації газотранспортної системи та покриття додаткових потреб у паливі.
Заступник міністра енергетики Микола Колесник уточнив, що Україна розглядає можливість імпорту додаткових обсягів газу для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону. Це стане страховкою на випадок нових атак на критичні енергетичні об’єкти, особливо газові сховища та магістральні лінії.
