Кримські татари, корінний народ півострова, з тривогою стежать за переговорами щодо можливої мирної угоди між Україною та Росією, особливо на тлі заяв Дональда Трампа про ймовірне визнання Криму частиною РФ.
Для багатьох у цій громаді це не просто політичне питання, а питання історичної пам’яті, ідентичності та виживання. Ленії Умерова, 27-річна українка з кримськотатарської родини, була затримана під час поїздки до тимчасово окупованого Криму у 2022 році. Вона прямувала до батька, який тяжко хворів, проте була заарештована російською владою на кордоні.
Протягом двох років дівчина пройшла через цілу низку фальсифікованих звинувачень, ізоляційних камер та етапувань. Обвинувачення в шпигунстві, яке вона категорично заперечувала, стало останнім у так званому «карусельному правосудді».
Її досвід увібрав у себе біль поколінь — її бабуся розповідала про 1944 рік, коли родину депортували до Середньої Азії разом із сотнями тисяч кримських татар, звинувачених у співпраці з нацистами.
Попри те, що її прадід воював у Червоній армії, радянська влада не зробила винятків. Десятки тисяч загинули у вигнанні. Тільки в 1980-х роках татарам дозволили повернутися. Сьогодні ж, за словами Умерової, знову постала загроза нової зради — вже з боку міжнародної спільноти.
Після звільнення в рамках обміну полоненими, Умерова повернулася до Києва, де продовжує активну боротьбу за права свого народу. Вона переконана: якщо зараз Крим буде юридично визнаний частиною Росії, це стане ударом по долях майбутніх поколінь.
На її переконання, лише повернення Криму під український суверенітет гарантує свободу та безпеку для кримськотатарської спільноти. Її досвід — не виняток.
Станом на сьогодні, за даними Представництва Президента України в АРК, 133 кримських татари незаконно утримуються Росією. За словами правозахисниці Лютфіє Зудієвої, що мешкає у Криму, РФ проводить активну політику асиміляції: дозволено співати й танцювати, але політичної суб’єктності у народу немає. Кримські татари залишаються однією з найбільш репресованих груп на півострові.
Після 2014 року, коли Росія анексувала Крим, багато хто відмовився брати участь у псевдореферендумі. Відтоді понад 50 тисяч людей покинули півострів. Але більшість залишилася — і продовжує жити під тиском.
Ситуація ускладнюється позицією адміністрації Трампа. У квітні 2025 року він заявив Time Magazine, що «Крим залишиться з Росією». За даними Reuters, його радники підготували мирний план, згідно з яким США можуть визнати суверенітет РФ над півостровом.
Водночас президент України Володимир Зеленський намагається чинити опір тиску і наводить справу Умерової як приклад репресій, що неминуче продовжаться, якщо Україна втратить Крим. Співачка Джамала, яка виграла Євробачення 2016 з піснею «1944» про депортацію татар, прямо заявила: будь-яке визнання Криму російським — це «божевілля».
Росія ж не відступає. Президент Путін наполягає, що мирна угода можлива лише за умови визнання Криму і чотирьох окупованих областей частиною РФ. Кремль заперечує порушення прав татар, але відмовляється реагувати на запити про коментарі. Проте світова спільнота не має ілюзій. Росія послідовно позбавляє кримських татар прав, контролює медіа, переслідує активістів та закриває національні організації.
Для Умерової, як і для багатьох, боротьба не завершена. «Ми маємо повернутися до Криму. Це наш дім. Це наша земля. Якщо не ми — то наші діти», — каже вона. Цей голос звучить голосніше в часи, коли питання Криму знову на столі великих переговорів. І татари мають право, щоб їх не викреслили з карти майбутнього.
