Кількаденний ролик з неякісним відео показує північнокорейських солдатів у зеленій військовій формі, які отримують базові припаси на навчальній базі на сході Росії.
Як стверджує видання NK News, ці війська готуються до участі у війні проти України. Новина про те, що Пхеньян відправив 3000 солдатів для навчання та підтримки бойових дій, шокувала Україну, США і Європу. Однак для Сеула ця ситуація має особливе значення — відстань у 7300 кілометрів від Києва не є бар’єром для зростання регіональних загроз.
Як повідомляє газета Дейком, конфлікт, що розпочався як європейський, тепер охоплює й азійський регіон. У відповідь на військову допомогу та солдатів, Пхеньян розраховує отримати від Росії кошти і, можливо, передові технології в галузі балістичних ракет і підводних човнів.
Ці технології значно посилять загрозу, яку КНДР вже представляє для своїх сусідів. За словами експертів, ситуація в Україні тепер стала надзвичайно важливою для Сеула, який уважно стежить за подіями.
Південнокорейські медіа висловлюють серйозну стурбованість новим рівнем співпраці між Москвою та Пхеньяном. Згідно з даними американських та українських офіційних осіб, загальна кількість північнокорейських військових, які згодом будуть направлені в Україну, може досягти 12 000 осіб, включно зі спеціально підготовленими «штурмовими корпусами».
Це зміцнення зв'язків між Росією та КНДР, як зауважує газета Korea Herald, вказує на формування «кривавого альянсу», що виходить далеко за межі звичайної допомоги зброєю.
Президент України Володимир Зеленський заявив у п'ятницю, що перша група північнокорейських військових може прибути вже на вихідних у західні райони Росії, де вони підтримуватимуть зусилля Москви на фронті.
Зеленський назвав це «очевидним ескалаційним кроком», закликавши міжнародну спільноту здійснити «потужний і принциповий тиск» на Москву та Пхеньян. «Світу зрозуміло, що Росія прагне подовжити війну, і тому потрібна рішуча реакція», — додав він.
У Сеулі ці події викликають серйозні побоювання, оскільки військова підтримка з боку КНДР може підвищити напруженість вздовж кордону між Південною та Північною Кореєю.
У п’ятницю Південна Корея висловила «глибоку стурбованість» після того, як Росія затвердила свою оборонну угоду з КНДР, закликавши Москву припинити «нелегальне співробітництво» з Пхеньяном.
Розширення конфлікту
Під час свого президентства Юн Сук Йоль, президент Південної Кореї, підтримав санкції США проти Кремля і надав Україні гуманітарну допомогу та нелетальну підтримку.
За повідомленнями медіа, цього тижня Південна Корея розглядає можливість відправити своїх чиновників до України для надання розвідувальної підтримки, пов'язаної з тактикою Північної Кореї, та для участі в допитах полонених північнокорейських військових.
Хоча Південна Корея є одним з найбільших експортерів зброї у світі, займаючи дев'яте місце з обсягом продажу в 14 мільярдів доларів за минулий рік, вона має давню політику утримання від постачання зброї країнам, що беруть участь у збройних конфліктах, включно з Україною.
Проте участь північнокорейських військових може посилити тиск на Юна щодо перегляду цього обмеження.
Президент Південної Кореї заявив, що країна «не буде залишатися осторонь», якщо КНДР погрожуватиме глобальній безпеці, і, хоча вона не надає летальну зброю, може переглянути свою позицію в разі подальшої активізації військових дій з боку КНДР. Це питання стає все більш актуальним у Південній Кореї, адже населення країни дедалі більше підтримує надання Україні активнішої допомоги.
Проксі-війна та її наслідки
За словами аналітика Інституту стратегічної політики Австралії Юана Грема, великим питанням є те, чи вирішить Південна Корея послабити обмеження на військову допомогу Україні, однак для цього можуть знадобитися серйозні конституційні зміни.
Грем додає, що Кім Чен Ин відправив свої війська не з ідеологічних, а з «цинічних і транзакційних» міркувань, хоча ситуація вказує на значний поворот у подіях, оскільки навіть Білорусь, сусід України, досі уникала прямої участі в конфлікті.
Минуло понад сімдесят років з часу завершення трирічного корейського конфлікту, який закінчився перемир’ям і створенням найбільш укріпленого кордону у світі.
Тепер же, як зазначає професор міжнародних відносин Рамон Пачеко Пардо, Північна та Південна Кореї беруть участь у проксі-війні в Європі. Південна Корея вже опосередковано підтримує Україну, постачаючи артилерійські снаряди, які потім відправляються союзниками Києва, тоді як Північ забезпечує Росію прямо.
Участь північнокорейських військових у бойових діях надасть КНДР можливість оцінити бойові здібності своїх солдатів і тестувати свої види озброєнь, що, на думку професора Ґабріеля Йонссона зі Стокгольмського університету, є рідкісною нагодою для Кіма перевірити свої сили на полі бою.
Крім того, КНДР зможе отримати фінансову допомогу для розвитку ракетної та ядерної програми.
Експерт з Центру національних інтересів у Вашингтоні Гаррі Казіаніс висловлює занепокоєння, що чим довше триватиме війна в Україні, тим більше військових сил Путін отримуватиме від КНДР, забезпечуючи тим самим стабільність режиму Кіма.
