Президент США Дональд Трамп наказав істотно скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю, змінивши їхню програму вже після початку маневрів. Ulchi Freedom Shield, які мали тривати 11 днів — із 17 до 27 серпня, — тепер завершаться 21 серпня.
Разом зі скороченням тривалості союзники зменшують обсяг польових маневрів. Представник Пентагону повідомив, що частину тренувальних заходів із бойовою складовою скасували, а деякі перевели у формат моделювання. Водночас американське Міноборони наполягає, що ключові цілі підготовки буде збережено.
У цьогорічних навчаннях планувалася участь близько 18 тисяч південнокорейських військових; чисельність американського контингенту Пентагон публічно не назвав. Маневри мали відпрацьовувати протидію не лише традиційній атаці КНДР, а й дронам, кібератакам, радіоелектронній боротьбі та порушенню GPS.
Трамп пояснив рішення високою вартістю навчань, своїми добрими відносинами з Кім Чен Ином і небажанням посилати Пхеньян, за його словами, «ворожий» сигнал. Він також пов’язав невдоволення Сеулом із відмовою Південної Кореї приєднатися до американських дій проти Ірану.
Аналіз «Дейком» показує, що скорочення військових навчань США і Південної Кореї створює одразу дві протилежні можливості. Воно може стати дипломатичним жестом для відновлення контактів із КНДР, але водночас зменшує обсяг саме тієї спільної підготовки, на якій десятиліттями будувалося військове стримування.
Ulchi Freedom Shield — не символічні маневри. Командування американських сил у Кореї характеризує їх як одні з найбільших спільних навчань такого рівня в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вони перевіряють командування, зв’язок, логістику та здатність американських і південнокорейських сил діяти як єдина система.
Саме ця частина викликає занепокоєння в колишніх американських командувачів і фахівців із Корейського півострова. Вони наголошують, що реальне польове тренування неможливо повністю замінити штабною симуляцією: великі підрозділи мають на практиці відпрацьовувати маневр, вогневу підтримку та взаємодію.
Керівник корейської програми Центру стратегічних і міжнародних досліджень Віктор Ча попередив, що скорочення навчань може позначитися на готовності, а готовність безпосередньо пов’язана зі стримуванням. Якщо противник бачить його слабшим, ризик помилкових розрахунків, на його думку, збільшується.
Колишній командувач американськими силами в Південній Кореї генерал Кертіс Скапарротті окремо наголосив на значенні бойових стрільб. Такі тренування дають підрозділам можливість діяти максимально близько до умов реального бою й перевіряти не тільки окремих військових, а й роботу команд як цілого.
Пентагон, однак, публічно не погоджується з висновком, що нинішні зміни автоматично послаблюють підготовку. Представник відомства заявив Reuters, що після скорочення програми основні завдання готовності залишаться виконаними і американські навчальні цілі не будуть погіршені.
Південна Корея також погодилася на нову програму, хоча рішення Трампа стало для Сеула несподіваним. Міністр закордонних справ Чо Хьон заявив у парламенті, що американські та південнокорейські посадовці не знали заздалегідь про президентський наказ скоротити навчання.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон обрав більш примирливу інтерпретацію. Він заявив, що бачить у кроці Трампа серйозну спробу створити умови для діалогу з Північною Кореєю та зменшити конфронтацію на півострові, водночас наголошуючи на необхідності зберігати надійну оборону.
Пхеньян, однак, поки не відповів взаємною поступкою. Кім Йо Чжон, сестра Кім Чен Ина й одна з найвпливовіших представниць режиму, заявила, що скорочення масштабу та тривалості маневрів не змінює їхньої, за оцінкою КНДР, «провокаційної» суті.
Вона водночас не закрила персональний канал між двома лідерами остаточно, зазначивши, що Кім Чен Ин зберігає добрі спогади про Трампа. Але Кім Йо Чжон заперечила, що їй відомо про новий контакт між Вашингтоном і Пхеньяном, хоча американський президент раніше говорив про відповідь Кіма.
Ще виразнішим сигналом стала військова реакція. 20 серпня Північна Корея запустила близько десяти балістичних ракет малої дальності в напрямку Японського моря. За оцінкою південнокорейських військових, ракети стартували з району столиці КНДР і пролетіли приблизно 300 кілометрів.
Ці пуски не доводять, що дипломатична ініціатива Трампа вже провалилася, але вони демонструють межі односторонньої поступки. Пхеньян продовжує поєднувати можливість майбутніх контактів із нарощуванням ракетного потенціалу і не погоджується на американське трактування скорочення навчань як достатнього жесту.
Схожа ситуація вже виникала під час першого президентства Трампа. Після саміту з Кім Чен Ином у Сінгапурі 2018 року Вашингтон призупинив великі серпневі навчання, а низку наступних маневрів скасували або переформатували, намагаючись підтримати дипломатичний процес.
Проте переговори про ядерну програму КНДР не привели до угоди. Саміт Трампа і Кіма в Ханої у 2019 році завершився без домовленості через суперечки про масштаби денуклеаризації та санкційні поступки, після чого Північна Корея продовжила розширювати ракетні й ядерні можливості.
Саме цей досвід лежить в основі нинішнього скепсису. Скорочення навчань може бути корисним як переговорний сигнал лише тоді, коли воно запускає взаємний процес. Якщо ж військова активність КНДР не зменшується, союзники ризикують обмежити власне тренування, не отримавши натомість зміни безпекового середовища.
Ставки для Сеула особливо високі. У Південній Кореї дислоковано приблизно 28 500 американських військовослужбовців, а союз двох держав спирається на договір про взаємну оборону 1953 року. Спільні навчання є одним із механізмів, який перетворює формальні гарантії на практичну здатність діяти разом.
Ситуація ускладнюється тим, що уряд Лі Чже Мьона одночасно прагне більшої оборонної самостійності. Президент підтримує передачу Сеулу оперативного контролю над об’єднаними силами у воєнний час, що нині пов’язує майбутню структуру командування ще тісніше з питанням якості спільної підготовки.
До дискусії додається і Китай. Під час візиту до Сеула міністр закордонних справ Ван Ї закликав Вашингтон відмовитися від того, що Пекін називає «ворожою політикою» щодо Пхеньяна, та повернутися до діалогу. Китай також закликає Південну Корею уникати жорсткого блокового протистояння в регіоні.
Для Трампа скорочення Ulchi Freedom Shield тому є більше ніж рішенням про кілька днів маневрів. Воно перевіряє його давню тезу, що особиста дипломатія з Кім Чен Ином може знизити напруженість там, де військове стримування та санкції не дали остаточного розв’язання ядерної проблеми.
Поки перша відповідь Пхеньяна виглядає суперечливо: КНДР не відкидає особистих відносин Кіма з Трампом, але називає політику США ворожою, не визнає скорочення навчань значущою поступкою і водночас запускає нову серію балістичних ракет. Це залишає дипломатичне вікно відкритим, але дуже вузьким.
Головним показником наслідків рішення стане не сам факт раннього завершення Ulchi Freedom Shield, а те, що відбудеться після 21 серпня. Якщо скорочення відкриє шлях до переговорів, Вашингтон зможе говорити про дипломатичний дивіденд. Якщо ні, союзникам доведеться вирішувати, як компенсувати втрачений обсяг спільної підготовки.
Для американсько-південнокорейського союзу це і є центральний ризик: дипломатичний жест можна зробити швидко, тоді як відновлення складної системи бойової взаємодії потребує часу. Саме тому суперечка навколо навчань стосується не лише Кім Чен Ина, а й ширшого питання — наскільки передбачуваними залишаються гарантії США своїм союзникам в Азії.
