Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард виступила із застереженням щодо планів Європейського Союзу використати заморожені російські державні активи для фінансування оборони та відбудови України. Вона заявила, що будь-яке рішення має ухвалюватися у відповідності до міжнародного права та з урахуванням стабільності європейської фінансової системи.
Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Захід заморозив близько 210 мільярдів євро російських суверенних активів, розміщених у банках і клірингових структурах. ЄС нині шукає правовий механізм, який дозволив би спрямувати прибутки від цих коштів на підтримку України, не порушуючи міжнародних зобов’язань.
За словами Лагард, пряма конфіскація активів є незаконною. Тому Єврокомісія та держави-члени розглядають варіант інвестування цих коштів у облігації з нульовим купоном, які випустить Єврокомісія під гарантії урядів ЄС. Кошти від цих облігацій можуть бути використані для видачі Україні так званого «Репараційного кредиту».
«Ми очікуємо, що будь-яка схема, яку буде запроваджено, відбуватиметься відповідно до міжнародного законодавства», — сказала Лагард під час виступу у Європарламенті у Страсбурзі. Вона наголосила, що порушення правових норм може підірвати довіру до євро та знизити готовність інвесторів тримати активи у цій валюті.
Президент ЄЦБ підкреслила, що у центрі уваги має залишатися фінансова стабільність і сила євро. За її словами, будь-які кроки, які створюють ризик для правового статусу заморожених активів, можуть негативно вплинути на репутацію Євросоюзу як надійної юрисдикції для інвесторів.
Коли російські активи були заморожені на початку війни, більшість із них були вкладені в облігації, що згодом погасилися, а кошти залишилися заблокованими у бельгійському кліринговому центрі Euroclear. Ці кошти наразі не можуть бути використані без спільного рішення всіх країн, які утримують активи Росії.
Лагард нагадала, що будь-яке втручання в ці активи має бути погоджене всіма учасниками, інакше Євросоюз ризикує створити небезпечний прецедент, який може бути використаний проти нього у майбутньому. На її думку, головне завдання — знайти збалансовану формулу, що дозволить підтримати Україну без порушення міжнародних норм.
Європейська Комісія тим часом продовжує розробку фінансової моделі, яка дасть змогу залучити прибуток від заморожених активів, не вдаючись до їхньої прямої експропріації. Йдеться про використання відсоткових надходжень від коштів, що зберігаються у фінансових інституціях ЄС, для формування фонду на підтримку оборони України.
Юристи Єврокомісії наголошують, що такий механізм не суперечить міжнародному праву, оскільки не зачіпає права власності, а лише використовує прибутки від управління активами. Проте в ЄЦБ побоюються, що навіть така конструкція може бути оскаржена Росією або приватними компаніями в міжнародних судах.
На думку експертів, позиція Лагард має прагматичний характер: Європа намагається зберегти репутацію фінансово стабільного регіону, водночас демонструючи політичну солідарність з Україною. Будь-яке поспішне рішення може створити ризик для довіри до євро, особливо з боку інвесторів з Азії та Близького Сходу, які утримують великі обсяги резервів у європейській валюті.
Питання використання російських активів уже кілька місяців є предметом гострих дебатів між державами-членами ЄС. Польща, країни Балтії та Нідерланди наполягають на активному використанні цих коштів, вважаючи їх справедливими репараціями за війну. Натомість Німеччина, Франція та Італія виступають за юридично бездоганну модель, щоб уникнути ризику міжнародних судових позовів.
Аналітики також наголошують, що рішення ЄС може створити прецедент для глобальної фінансової системи. Якщо Брюссель знайде законну формулу для залучення російських активів, аналогічні підходи можуть бути застосовані до інших країн, що порушують міжнародне право. Водночас будь-яке порушення принципу недоторканності державних активів може викликати ланцюгову реакцію недовіри на фінансових ринках.
Європейський Союз прагне узгодити рішення до кінця року, щоб кошти почали працювати на підтримку України вже у 2026 році. План передбачає використання «репараційних позик» для відновлення інфраструктури, фінансування енергетичних проєктів та допомоги у військовому виробництві.
Для України цей механізм може стати історичним джерелом фінансування, що не залежить від змін у політичній кон’юнктурі. Однак реалізація ініціативи вимагатиме не лише правової згоди, а й фінансової координації між усіма інституціями ЄС — від Єврокомісії до ЄЦБ та національних банків.
Крістін Лагард нагадала, що головна мета — захист стабільності євро та фінансової довіри. «Ми будемо уважно стежити, щоб будь-який механізм був не лише ефективним, а й легітимним у рамках міжнародних правил», — підсумувала вона.
