Системне очищення: навіщо переглядають рішення про інвалідність держслужбовцям
У липні 2025 року Міністерство охорони здоров’я повідомило про скасування вже 795 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям. Це – лише частина масштабної перевірки, яка охоплює понад 2600 справ працівників різноманітних державних установ. У новій системі, створеній на заміну МСЕК, головний акцент зроблено на прозорості, об’єктивності та достовірності даних, що визначають інвалідність особи.
Ще у 400 випадках після перевірки були ухвалені нові рішення: зокрема, у 307 випадках змінено групу інвалідності, а у 93 – термін її встановлення. Це свідчить про масове викривлення діагнозів у попередні роки, яке могло використовуватись як засіб отримання неправомірних пільг або уникнення відповідальності.
Найбільше справ припадає на Державну митну службу України, де розглянуто 572 справи із 810. Скасовано 236 рішень, ще 114 було змінено. У Державній податковій службі зі 518 справ розглянуто 413, і 154 з них визнано недійсними. Не менш вражаючі результати демонструє і перевірка органів прокуратури: із 316 розглянутих справ у 152 випадках скасовано рішення про інвалідність.
Очищення триває в усіх регіонах. Роботу здійснює Центр оцінювання функціонального стану особи, створений для забезпечення нової моделі оцінювання, що базується на функціональних можливостях, а не лише на діагнозах.
Крах старої системи: як роками працювали схеми
До кінця 2024 року в Україні діяли медико-соціальні експертні комісії, які ухвалювали рішення про встановлення інвалідності. Водночас ця система тривалий час викликала сумніви в об’єктивності та прозорості. Неодноразово лунали звинувачення у зловживаннях, “замовних” довідках та практиках уникнення служби, зокрема у державних структурах.
Встановлення інвалідності могло відкривати широкий доступ до пільг, дострокового виходу на пенсію, переваг при працевлаштуванні або навіть підстав для звільнення від кримінального переслідування у резонансних справах. Саме тому службові особи часто використовували вплив або фінансові ресурси для того, аби отримати відповідний статус.
Протягом останніх років із запровадженням цифрових реєстрів та відкритих баз даних такі схеми почали руйнуватися. Вперше з’явилася змога порівнювати документи, фіксувати невідповідності та аналізувати дані в системному порядку.
Проте остаточну точку в існуванні старої системи поставив законопроєкт, який у грудні 2024 року ухвалила Верховна Рада. МСЕК було ліквідовано, а на зміну їм прийшли експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), які працюють за єдиними критеріями та підпорядковуються новій логіці прийняття рішень.
Людський вимір: як реформа впливає на довіру та гідність
Реформа в галузі встановлення інвалідності – це не лише про технічні зміни чи викриття зловживань. Це питання глибокої етики та довіри суспільства до інститутів держави. Коли справжні люди з інвалідністю змушені доводити очевидне, а фіктивні довідки отримуються “по знайомству”, руйнується сама суть соціальної справедливості.
Скасування неправомірно виданих рішень – це не покарання, а акт відновлення правди. Люди мають бути впевнені, що кожне рішення приймається чесно і не знецінює досвід тих, хто дійсно потребує допомоги. Більше того, для самих посадовців, які добросовісно виконували свої обов’язки, поява таких “винятків” у системі створювала атмосферу несправедливості й дискредитації.
Уже зараз можна говорити про позитивні зрушення: нові експертні групи мають прозорі алгоритми роботи, використовують стандартизовані методики оцінювання, а всі документи зберігаються в електронній формі. Це дозволяє мінімізувати людський фактор і гарантувати єдність стандартів в усій країні.
Також важливо, що у 83 випадках осіб викликали на додаткове обстеження – не для тиску, а для об’єктивного підтвердження стану здоров’я. Це свідчить про готовність системи не лише карати, а й аналізувати та враховувати індивідуальні особливості.
На шляху до прозорої держави: майбутнє експертиз і відповідальності
Перевірка понад 2600 справ ще триває, і виявлені цифри можуть бути лише верхівкою айсберга. Проте вже зараз зрозуміло, що ця робота – не тимчасова кампанія, а частина глибокої трансформації. За нею стоїть не лише політична воля, а й суспільний запит на справедливість.
Ініціатива Міністерства охорони здоров’я у співпраці з Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань та Офісом Генерального прокурора демонструє синхронну взаємодію державних інституцій. Це приклад того, як ефективно може діяти система, коли вона не імітує, а реально працює.
Реформа системи встановлення інвалідності – це не лише про охорону здоров’я. Це – маркер стану держави, показник її ставлення до громадянина, її морального обличчя. Успішна реалізація цієї ініціативи може стати прикладом і для інших напрямків реформування, де роками панувала тіньова практика.
І хоча перевірки ще триватимуть, їх результати вже змінюють саму суть відносин між громадянином і державою. Довіра не з’являється миттєво, але кожен чесний крок – це крок до неї. Усі, хто постраждав від системи, яка знецінювала їхній досвід, мають нарешті почути: держава бачить і визнає їх.
Висновок: час змін, яких чекали
Ліквідація МСЕК та впровадження нової моделі оцінювання функціонального стану особи – це важливий рубіж для українського суспільства. Вона демонструє, що старі схеми можуть і мають бути зруйновані. Що правду можна встановити навіть тоді, коли її роками приховували.
Сотні скасованих рішень, тисячі перевірок – це не лише про цифри. Це – про визнання помилок, очищення системи й відновлення справедливості. І найголовніше – це про віру в те, що гідність кожної людини не повинна бути інструментом для маніпуляцій.
Реформа ще не завершена, але її хід свідчить: Україна здатна на глибокі перетворення. І ці зміни починаються саме з відповідальності – перед громадянами, перед правдою, перед самою собою.
