Російська військова розвідка протягом останніх років могла використовувати Японію як одне з джерел отримання високотехнологічних компонентів для військової промисловості. Через мережу підставних осіб, компаній і посередників представники ГРУ закуповують мікрочіпи, електронні компоненти, передавачі та промислове обладнання, які згодом потрапляють до Росії.
Про це йдеться у масштабному розслідуванні The New York Times. Журналісти стверджують, що японські деталі були виявлені у російській зброї, зокрема в ракетах і безпілотниках, які використовувалися під час війни проти України.
За даними видання, значна частина російських ракетних систем та дронів містить компоненти іноземного походження. Серед них — електроніка японського виробництва, яка офіційно не повинна була потрапляти до російського оборонного сектору через міжнародні обмеження.
Одним із прикладів стали уламки ракети, яка зруйнувала житловий будинок у Києві. Під час дослідження фахівці виявили у ній японські компоненти. Ця атака призвела до загибелі 24 людей.
Як працює секретний підрозділ ГРУ в Токіо
За інформацією журналістів, у столиці Японії діє секретна структура російської військової розвідки, відома як 20-те управління ГРУ.
Її співробітники, за даними розслідування, працюють під прикриттям дипломатичної або комерційної діяльності. Вони можуть представлятися співробітниками компаній або дипломатичних установ, займаючись пошуком необхідного обладнання та організацією його доставки до Росії.
Журналісти зазначають, що після початку повномасштабної війни Росії проти України Москва втратила значну частину своїх розвідувальних можливостей у країнах Заходу через висилання російських агентів. Після цього Японія стала одним із напрямків, де російські спецслужби активізували свою діяльність.
Причиною цього, як вважають джерела видання, могли стати відносно слабкі закони Японії щодо боротьби зі шпигунством, що створюють додаткові можливості для прихованої діяльності.
Офіцер ГРУ та схема через «Аерофлот»
Одним із фігурантів розслідування став Максим Володимирович Фільченков. За даними The New York Times, із 2024 року він значиться серед співробітників московського офісу «Аерофлоту» в Токіо, однак журналісти ідентифікували його як офіцера російської військової розвідки.
Його завданням, за інформацією видання, був пошук у Японії потрібного обладнання та компонентів, а також організація каналів їхнього переміщення до Росії.
Одним із маршрутів постачання міг бути шлях через В’єтнам. Для цього, як стверджують журналісти, використовувалися посередники в Японії та російська компанія, яка формально працює у фармацевтичній сфері.
Водночас засновник цієї компанії, за даними розслідування, неодноразово з’являвся на публічних заходах поруч із російським лідером Володимиром Путіним та відкрито підтримував політику Кремля.
Які японські технології потрапляють до російської зброї
За інформацією журналістів, українська сторона неодноразово повідомляла японський уряд про виявлення компонентів японського виробництва у російській військовій техніці.
Лише у квітні 2025 року Україна направила до Міністерства закордонних справ Японії вісім дипломатичних звернень із доказами використання таких деталей.
У документах, за даними видання, йшлося про виявлення японських:
друкованих плат;
напівпровідників;
електронних передавачів;
інших компонентів для військової техніки.
Серед виробників згадувалися великі японські компанії, зокрема Nippon Electric Corporation, Panasonic і Toshiba.
Компанії заперечують будь-яку пряму співпрацю з російським військово-промисловим сектором. Представники Nippon заявили, що частина знайденого обладнання могла бути застарілою продукцією, яка вже не випускається.
Водночас японська влада продовжує розширювати санкційні списки щодо компаній і посередників, які допомагають Росії обходити міжнародні обмеження.
Чому Росії важливий доступ до іноземних технологій
Попри розвиток власного виробництва, російська оборонна промисловість залишається залежною від імпортної електроніки. Особливо це стосується мікрочіпів, сенсорів та інших складних компонентів, необхідних для сучасних ракетних систем і безпілотників.
Саме тому, за оцінкою експертів, Москва активно шукає альтернативні канали постачання через треті країни та посередників.
Доступ до таких технологій дозволяє Росії продовжувати виробництво зброї, попри санкційний тиск.
Японія посилює контроль, але проблема залишається
Уряд Японії протягом останніх років посилює контроль за експортом технологій, які можуть мати військове застосування. Токіо також запроваджує нові обмеження щодо компаній, які допомагають Росії обходити санкції.
Раніше повідомлялося, що Росія навіть намагалася закуповувати в Японії авіаційний керосин на тлі внутрішніх проблем із паливом. У відповідь японська влада заборонила такі поставки, включно з можливими схемами через треті країни та перевантаженням між суднами.
Водночас розслідування The New York Times показує, що боротьба з обходом санкцій залишається складним завданням. Навіть за умов жорстких обмежень Росія продовжує шукати способи отримувати необхідні технології через приховані канали.
Для України та її партнерів це означає необхідність подальшого посилення контролю за експортом високотехнологічної продукції та перекриття схем, які дозволяють військово-промисловому сектору Росії отримувати іноземні компоненти.
