Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Масований удар по газу: як Україні втримати енергосистему й посилити стримування

РФ запустила понад 300 дронів і 37 ракет по енергетиці. Україна готує імпорт газу, тисне по нафтопереробці РФ і просить далекобійні засоби перед зустріччю Зеленського з Трампом.


Save
Дмитро Швецов
Від
Дмитро Швецов
Газета Дейком | 18.10.2025, 17:20 GMT+3; 10:20 GMT-4
Мова публікації: Українська

Росія влаштувала чергову хвилю енерготерору: понад 300 дронів і 37 ракет полетіли на українські об’єкти. Під ударом оказалися Вінниччина, Полтавщина, Сумщина та Харківщина. Це вже рутинна тактика осені, спрямована на виснаження енергосистеми і запасів газу.

Повідомлено про 14 прямих влучань ракет і 37 БпЛА у 14 локаціях. Водночас ППО України збила 283 дрони та 5 ракет, демонструючи приріст ефективності. Але навіть високі перехоплення не нівелюють ризики — уламки, пожежі, перебиті мережі дають свій ефект.

Фокус агресора змістився: після двох зим полювання на електрику тепер ключова ціль — газова інфраструктура. «Шість великих атак лише за жовтень», — каже CEO «Нафтогазу» Сергій Корецький. Частина об’єктів зупиняла роботу, що б’є по внутрішньому видобутку.

Прямий наслідок — необхідність покриття дефіциту через імпорт. Уряд веде переговори з партнерами про фінансування додаткових закупівель. Паралельно оператори вводять обмеження для промисловості та балансувальні графіки, щоб утримати тиск у системі.

Це не тільки про технології. Це про математику ресурсів: газ для піків споживання, дизель для енергетиків, боєкомплект для ППО. Ворог розуміє взаємозалежності й б’є по вузлах, змушуючи Україну дорожче підтримувати базове тепло і світло в містах.

Українська відповідь асиметрична. Київ наростив удари по нафтопереробці РФ у прикордонних і глибинних регіонах. Ці атаки дроном зривають графіки, дорожчає бензин усередині РФ, ростуть витрати на ремонт і ППО — це тиск, який Кремль відчуває швидко.

Зеленський прямо говорить про «мову тиску». Перед зустріччю з Дональдом Трампом тема №1 — далекобійні спроможності. Йдеться про крилаті ракети та посилення антидронової оборони разом з додатковими «очима» для розвідки і цілевказання.

Довгостроково ключ — у шаровій енергетичній інфраструктурі: розосередження компресорних станцій, швидкі байпаси, мобільні ГРП. Критично важливо мати запасні модулі і генерацію від ВДЕ з акумуляцією, що знижує залежність від магістралей у піки.

Для газового балансу — ставка на імпорт LNG, реверс і збільшення підземних запасів. Тут важать гарантії фінансування і страхування ризиків. Без довгих контрактів трейдери тримають премії, а зимові постачання залишаються дорожчим і вразливим пазлом.

РФ прикриває удари риторикою «відплати за атаки на цивільну інфраструктуру». Це маніпуляція: системний обстріл енергетики — класика гібридної стратегії для деморалізації населення. Міжнародне право трактує це як цілеспрямовані удари по цивільних.

Аналітично тренд зрозумілий: чим ближче холод, тим інтенсивніші хвилі пусків. Масштаб 300+ БпЛА за ніч — це стрес-тест на запас ракет ППО, щільність радарів і швидкість відновлення. Швидкі ремонти тепер — такі ж важливі, як збиті цілі в небі.

Україна модернізує повітряний простір спостереження: сети радарів, пасивна локація, тепловізійні пости. У містах приживаються сервіси превентивних сповіщень і розосередження підстанцій. Чим менше великих вузлів — тим нижча винагороджуваність удару.

Ключова змінна — боєздатність ППО України. Дефіцит перехоплювачів закривають дронами-перехоплювачами, РЕБ і вогневими засобами малого радіуса. Але без середньої та дальньої ланки вікно вразливості для крилатих ракет і «планерів» залишається.

Паралельно енергетики посилюють кіберзахист. Синхронна кібератака і ракетний наліт — звична комбінація. Двофакторна автентифікація, сегментація мереж, офлайн-процедури запуску — це рутина, що рятує, коли зв’язок іде в «червону» зону.

На ринку газу поведінка споживача теж важлива. Коефіцієнт економії домогосподарств у пікові години дає мегавати для критичної інфраструктури. «Нафтогаз» просить ощадливості — це реальний внесок у стійкість, а не лише символічний жест.

Зустріч у Вашингтоні — шанс закріпити «жорстку зв’язку»: далекобійні ракети в обмін на контроль застосування, інтеграцію в загальний європейський щит і прискорене виробництво перехоплювачів. Це в інтересах НАТО і східного флангу.

Для США і ЄС це також перевірка промислової спроможності. Потрібні спільні закупівлі, довгі контракти, стандартизація. Лише серійність здешевлює антидронову оборону і робить її масовою, а не «кустарною» відповіддю на рої БпЛА.

Що далі? Базовий сценарій — висока інтенсивність ударів до морозів і спроба ворога створити дефіцит газу на піках. Противага — імпорт LNG, мобільні компресори, резервні схеми та збільшення «зелених» мегават з накопиченням у міні- і мікромережах.

Українські удари по НПЗ у РФ зберігають роль швидкого важеля. Вони змушують супротивника розпорошувати ППО, будувати захист на десятках майданчиків, витрачатися на ремонт і логістику палива. Це підвищує ціну агресії тут і зараз.

Комунікація з суспільством теж критична. Прозорі графіки, пояснення пріоритетів, швидке відновлення — цемент довіри. Коли люди бачать, що енергетична інфраструктура під захистом і ремонти йдуть за годинами, паніка не має ґрунту.

У підсумку стратегія виглядає так: збивати більше, лагодити швидше, споживати розумніше і бити по високовартісних цілях ворога. Додайте далекобійність — і «мова тиску» набуває змісту, який Кремль розуміє без перекладача.

Ризики залишаються. Будь-який великий блекаут — тест для медицини, водоканалів, транспорту. Тому генератори, паливо, автономні вузли зв’язку мають бути розгорнуті до удару. Це не витрати «на всякий випадок», це ціна стійкості.

Міжнародний вимір простий: чим міцніший європейський щит, тим менше спокуси у РФ розширювати географію шантажу. Україна — передній рубіж, але захищає вона і коридори постачання, і енергобезпеку всього регіону.

Цей обстріл — не «останній». Та кожна ніч показує: адаптація працює, коли інвестуєш у сенсори, перехоплювачі, ремонтні бригади й запаси. Залишилось додати далекобійність і зафіксувати підтримку союзників у довгих, не вражальних циклах.

Перед зустріччю у Вашингтоні порядок денний зрозумілий: далекобійні ракети, ППО, LNG, кібер і гроші на швидке відновлення. Це не «пакет бажань», а матриця виживання, де кожен модуль замикається на інший і дає сумарну відмовостійкість.

Україна вистоїть цю зиму, якщо триматиме темп відновлення, дисципліну споживання і темп тиску. І так, мову тиску Кремль чує. Питання лише у гучності сигналу — її визначає далекобійність, серійність і єдність союзників.


Дмитро Швецов — Міжнародний кореспондент, який висвітлює війни, зокрема події в Україні, пише про бої на фронті, атаки на цивільні об'єкти та вплив війни на населення України. Він базуєтсья в Лондоні, Великобританія.

Цей матеріал опубліковано 18.10.2025 року о 17:20 GMT+3 Київ; 10:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Суспільство, Аналітика, із заголовком: "Масований удар по газу: як Україні втримати енергосистему й посилити стримування". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: